Вступ України до ЄС

Співробітництво України з Європейським Союзом необхідне для технологічного оновлення українського виробництва. Виробничі технології українських підприємств відстають від тих, що їх використовують передові європейські країни, Україна не має капіталу, необхідного для модернізації наявних та створення нових сучасних підприємств. А без модернізації успадкованих від СРСР виробничих структур Україна навряд чи може сподіватися вийти на траєкторію стійкого економічного розвитку та подолати зростаюче відставання від економічно розвинутих країн, які визначають напрями та масштаби динаміки світової економіки. Тобто, йдеться про створення виробничо-технологічного укладу, порівнянного з європейським.

Європейський Союз - це невичерпне джерело досвіду функціонування ринкової соціально зорієнтованої економіки та державного регулювання економічних процесів. Очевидно, саме тут Україна може отримати знання щодо розробки та реалізації антимонопольної політики та здійснення контролю за концентрацією економічної діяльності, регулюванням фондового ринку, політики в галузі зайнятості тощо,

Розвиток співробітництва з ЄС неминуче означає необхідність запроваджувати відповідні правила та стандарти вироблення та реалізації економічної політики, поведінки первинних економічних агентів. А це, в свою чергу, сприятиме формуванню прозорого середовища виробничо-комерційної діяльності на національному ринку, що має велике значення для України.

Пріоритетним напрямом реалізації експортного потенціалу України у відносинах з країнами ЄС повинно стати перетворення у провідні експортоорієнтовані галузі виробництв, безпосередньо пов’язаних з реалізацією науково-технічних досягнень, де Україна має безумовний пріоритет (порошкова металургія, надтверді і високоякісні матеріали із заданими властивостями).

Головним завданням стосовно науково-технічної кооперації України з країнами Західної Європи є підключення України до робіт, що виконуються в рамках програми науково-технічної інтеграції у галузі високих технологій “ЕВРІКА” і  міжнародних науково-технічних програм ЄС, спрямованих на вирішення фундаментальних науково-технічних проблем і досягнення на цій основі якісно нового рівня виробничого потенціалу, участь у створенні і роботі міжнародних дослідницьких центрів115.

Сучасна Шоста програма дій Співтовариства в сфері навколишнього середовища затверджена Рішенням Європейського Парламенту і Ради № 1600/2002/ЄС від 22 липня 2002 р., безпосередньо перед Всесвітньою зустріччю на вищому рівні зі сталого розвитку (РІО+10), що пройшла під егідою ООН в Йоганнесбурзі з 26 серпня по 4 вересня 2002 р.

Як і планувалося, Шоста програма розроблена на 10 років (з 22 липня 2002 р. до 21 липня 2012 р.), вона загалом спрямована на забезпечення трьох умов при проведенні екологічних заходів Співтовариства:

1. Внесення принципів охорони навколишнього середовища в різні напрями діяльності ЄС та імплементація принципу екологічної обумовленості діяльності Співтовариства, викладеного в ст. 6 Договору про утворення ЄС.
2. Здійснення заходів, спрямованих на забезпечення сталого розвитку.
3. Проведення екологічних заходів з врахуванням поточного та майбутнього розширення Європейського Союзу.

Програма концентрує увагу на чотирьох пріоритетних сферах дій Співтовариства на найближчі роки:

• зміна клімату;
• природа і біологічна різноманітність;
• навколишнє середовище, здоров’я і якість життя;
• природні ресурси і відходи.

Шоста програма визначає як загальні цілі, завдання, принципи і стратегічні підходи екологічної діяльності ЄС на найближчі 10 років, так і конкретні цілі, завдання та основні заходи у вищеперелічених сферах. Програма також визначає основні завдання організації в сфері міжнародної співпраці з проблем екології і встановлює критерії формулювання екологічної політики на основі обробки відповідної інформації і отримання нових даних.

Шоста програма передбачає серйозну законотворчу роботу Співтовариства та його держав-членів у сфері навколишнього середовища. У зв’язку з цим, у Програмі при визначенні стратегічних підходів до рішення екологічних завдань робиться спеціальний акцент на необхідності оновлення відповідного законодавства Співтовариства, а також імплементації та забезпеченні примусово екологічного законодавства ЄС, яке передбачає:

• вдосконалення заходів з підвищення поваги до екологічних правил Співтовариства і припинення порушень екологічного законодавства;
• сприяння вдосконаленню процедур правого примусу, інспекції, моніторингу екологічного законодавства в державах-членах;
• систематичний огляд застосування екологічного законодавства в державах-членах;
• обмін інформацією про найкращу практику щодо імплементації законодавства ЄС, використовуючи Європейську мережу з питань Імплементації і забезпечення права навколишнього середовища.

 

 

 

 

Можливе переміщення до України шкідливих виробництв. Європейський союз розширився на Схід тоді, коли переживає період економічних негараздів. Тут зростає безробіття і майже зовсім не зростає економіка. Тим часом до спільноти долучилися держави з дешевою робочою силою. Більшість експертів прогнозує такий перебіг подій: підприємства, що зараз виробляють свою продукцію у Західній Європі, – з її високими заробітними платами й податками – поступово переноситимуть значну частину своїх потужностей у східну частину континенту. Там виробляти дешевше, а отже, й вигідніше. “Розміри єдиного ринку, – кажуть єврооптимісти, – дозволять не тільки створити нові місця і прискорити економічний ріст, а й дадуть Європі великі важелі впливу на світовій арені” 76. 

За переконанням багатьох аналітиків та експертів, ЄС, в обмін на фінансову та економічну допомогу Україні, наполягатиме на переміщенні до України ряду шкідливих підприємств, використання України для утилізації екологічно небезпечних та радіоактивних відходів.

Переконливим прикладом такого стану речей може бути будівництво німецькими підприємцями біля міста Стрия заводу „Леоні ЛТД” по виробництву комплектуючих матеріалів, характерною ознакою якого є високий ступінь ризику для здоров’я працівників.