Виховна робота: методологія, організація і методика

Безумовно, заслуговують на увагу інструктивно-методичні й семінарські заняття, лекції, доповіді, інструктажі, обмін досвідом тощо;

У зв’язку з ідейно-теоретичною і методологічною невизначеністю, девальвацією цінностей і ідеалів, зниженням стану здоров’я й інтелектуального рівня розвитку воїнів та інших негараздів сьогодення є начальна потреба в посиленні уваги до індивідуальної виховної роботи. Вона повинна пронизувати усі військові структури, кожну її ланку, здійснюватись на всіх рівнях. В ході її проведення необхідно творчо підходити до застосування таких форм, як бесіда, співбесіда, розмова, порада, допомога, доручення, консультація, завдання, рекомендація, вислуховування, заслуховування звіту, спонукання до прийняття і виконання зобов’язань тощо.

Систематичне проведення індивідуальної роботи з офіцерами, прапорщиками (мічманами), сержантами (старшинами) і солдатами (матросами) дає можливість мобілізувати їх на якісне виконання поставлених навчально-бойових завдань, сприяє запобіганню загибелі і травмування людей, недопущенню негативних проявів у поведінці військовослужбовців;

Пожвавлення морально-психологічного забезпечення військової дисципліни та профілактики правопорушень. З цією метою необхідно:

• розробити і запровадити єдину систему морально-психологічного забезпечення життєдіяльності військ (сил);
• підвищити бойовитість структур виховної роботи, усунути боязливо-спостережливий стиль їх діяльності;
• забезпечити командно-виховні кадри, всіх офіцерів, прапорщиків (мічманів), сержантів (старшин) необхідною літературою (довідники, навчально-методичні посібники, підручники, узагальнений передовий досвід, методичні розробки щодо системи роботи по зміцненню військової дисципліни та правопорядку тощо);
• приблизити зміст військових газет і журналів до потреб суб’єктів морально-психологічного забезпечення життєдіяльності військ (сил);
• докорінно поправити нікудишній стан індивідуальної підписки суб’єктів морально-психологічного забезпечення дисципліни, всієї життєдіяльності військ (сил) на на військові газети і журнали (усунути самоплив підписки та здешевити періодичні видання, зробити їх ціни доступними офіцерам і іншим категоріям особового складу);
• органам виховної роботи належним чином налагодити диференційоване навчання всіх категорій суб’єктів морально-психологічного забезпечення життєдіяльності військ (сил); домогтися, щоб кожна посадова особа знала своє місце і роль в цьому процесі, основні напрямки, форми і методи роботи, вміла готувати і проводити відповідні заходи;
• усунути формалізм в організації й проведенні морально-психологічного забезпечення дисципліни та профілактиці правопорушень;
• Державна ідеологія повинна пронизувати бойову і гуманітарну підготовку, службу військ, всю життєдіяльність підрозділів, частин (кораблів) і органів управління. Державні пріоритети, цінності і ідеали необхідно пропагувати, роз’яснювати скрізь і всюди, використовуючи всі наявні сили і засоби виховного й морально-психологічного забезпечення. Кожний військовослужбовець повинен глибоко усвідомити: що захищати, від кого і для чого;
• Поглиблення всебічного аналізу стану військової дисципліни та правопорядку, бойової і гуманітарної підготовки, служби військ. При цьому обов’язковим повинно бути дотримання наступних принципів: систематичність, достовірність, принциповість, врахування об'єктивних і суб’єктивних причин у їх єдності та взаємозв’язку.

Основними критеріями оцінки стану дисципліни та ефективності системи, роботи по її зміцненню виступають, по-перше, рівень бойової готовності підрозділу, частини (корабля). Бойова готовність і дисципліна тісно пов’язані. Якщо військова дисципліна – умова бойової готовності, то стан бойової готовності – найбільш ефективний критерій її оцінки.

По-друге, ступінь підтримання в частині (на кораблі) порядку, відповідність його вимогам Міністра оборони України, військовим статутам і настановам.

По-третє, взірцевість в дисципліні офіцерів, прапорщиків (мічманів) і сержантів (старшин). Це дає можливість командиру і його заступнику з виховної роботи проводити виховне й морально-психологічне забезпечення предметно, з певними категоріями військовослужбовців, мобілізувати з цією метою громадськість.

По-четверте, комплексне проведення інформаційно-пропагандистської, організаторської, соціально-правової, культурно-виховної і просвітницької роботи, ступінь дієвості її форм і методів.

По-п’яте, ефективність і стан дисциплінарної практики командирів і начальників всіх рівнів та інші критерії.

Реалізація вищеназваних та інших шляхів проявляється в ступені досягнення суб’єктами управління належного стану військової дисципліни та правопорядку.

 

 

Чітка, продумана система роботи по зміцненню військової дисципліни та правопорядку – запорука успіху. Вона притаманна командирам і начальникам високоорганізованим, цілеспрямованим, вболіваючим за стан справ в підрозділі, частині (на кораблі). І, навпаки, безсистемність – ознака нікудишнього стилю роботи, низької культури, незібраності, неохайності та безвідповідальності того чи іншого керівника;

Командир (начальник) – всьому голова. Від його стилю й системи роботи у вирішальній мірі залежить стиль і система роботи підлеглих офіцерів, прапорщиків (мічманів) і сержантів (старшин). Він задає тон, на нього рівняються. Він дає оцінку діяльності підлеглим, заохочує і оголошує стягнення.

Який командир (начальник) – така й система роботи, такий і стиль, така й дисципліна.

Якість і ефективність роботи суб’єктів зміцнення військової дисципліни та правопорядку прямо пропорціональна рівню їх підготовки до неї. Тому навчання цій справі всіх посадових осіб, які причетні до бойового вишколу й виховання особового складу, організації бойового чергування, внутрішньої, вартової і гарнізонної служб, повинно стояти на передньому плані в діяльності командирів, їх заступників з виховної роботи і начальників штабів;

Нинішній стан військової дисципліни і її морально-психологічного забезпечення вимагає комплексного підходу до його покращення, суттєвого вдосконалення системи роботи командно-виховного складу частин (кораблів) і підрозділів.

 

Аналіз стану військової дисципліни – це всебічний розгляд виконання військовослужбовцями підрозділу, військової частини (корабля) порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України. Він включає комплекс питань, розглядаючи які, командир робить