Використання проблемного навчання на уроках трудового навчання

Під читанням креслення розуміють процес, який формує просторовий образ предмета. Але для того, щоб читати креслення, потрібно не тільки уявляти просторовий образ предмета, а й давати характеристику предмета на кресленні. 

Для читання креслення необхідно виробити в учнів уміння розчленовувати форму предмета на прості геометричні тіла. Неможливо навчитися читати креслення без систематичних вправ у читанні креслень окремих геометричних фігур. Для напрацювання таких умінь та навичок великого значення набуває робота учнів з реальними предметами, виробами та механізмами. Найбільший ефект дає той метод навчання, який забезпечує активну розумову діяльність школярів [10, 27]. 

Курс креслення може забезпечити розвиток творчого мислення учнів, якщо в ньому використовувати проблемні ситуації. Проблемні ситуації на уроках креслення мають бути тісно пов’язані з іншими видами навчання. Тому в шкільному курсі креслення можуть і повинні використовуватись позапрограмні завдання, наприклад, задачі-головоломки, які є ефективним засобом розвитку технічно-творчих здібностей учнів. Можна використовувати задачі з книги ” Задачі-головоломки з креслення” А.Пугачова [3, 25]. Це задачі на визначення форми предмета за кількома зображеннями тощо. Такі творчі задачі виступають засобом діагностики і розвитку творчих здібностей учнів. Тому нами була розроблена методика розв’язання задач з конструювання. Вона охоплювала: 

- визначення побудови та принципу дії заданої за допомогою креслення конструкції; 

- перенесення принципу дії відомої конструкції на аналогічну заданій; 

- визначення відсутньої ланки в конструкції; 

- проектування конструкції в загальній, схематичній формі; 

- конструювання виробу за заданими технічними вимогами; 

- конструювання на власний розсуд. 

Таким чином, для розвитку в учнів творчих здібностей учитель повинен максимально активізувати їх розумову діяльність. 

Як уже зазначалось, проблемні ситуації є одним з важливих засобів формування і розвитку технічно-творчих здібностей учнів. Для цього необхідно згадати раніше засвоєні та придбати нові знання та вміння, ліквідувати невідповідність між науковими та практичними знаннями й уміннями. Учитель використовує проблемні ситуації, для розв’язання яких учням необхідно застосовувати набуті знання та вміння в нових конкретних умовах, або коли учням треба вибрати з кількох можливих способів вирішення проблеми один оптимальний. Проблемні ситуації можуть бути викликані ще й протиріччям між схематичним зображенням та конструктивним оформленням технічного пристрою. 

Проблемні ситуації створюються завдяки неповноті даних в ескізі, кресленні, технологічній чи інструкційній карті або іншій технічній документації. Цей методичний прийом дозволяє залучати до розв’язання проблеми весь клас. Тобто учням необхідно вибрати з набутої системи знань ті, які дозволять успішно вирішити поставлену задачу. Наприклад, при засвоєнні теми „З’єднання дерев’яних деталей” учні стикаються з проблемою вибору раціонального способу виконання операції, а також виду з’єднання, тобто вибору найбільш раціонального для даних умов виду з’єднань (з’єднання в шпунт чи гребінь, рейку вставку, та інше); при цьому мають враховуватися вид деревини, наявність ручного інструмента, обладнання для деревообробки. Вибравши вид з’єднання, учні мають вирішити, яким чином та за допомогою якого інструмента, обладнання можна виконати роботу. Розв’язувати комплекс технічних проблем учень зможе тільки шляхом застосування знань і вмінь, як нових, так і раніше сформованих. 

Заплановані вчителем проблемні ситуації можуть бути використані ще й у таких випадках: при виникненні дефектів деталей, виробів, помилок при їх виготовленні (технологічний процес), невиконанні правил експлуатації, тощо. 

Аналіз проблемної ситуації, використання раніше засвоєних та нових знань (довідкова література) дозволяє учням успішно розв’язувати проблемні задачі, а отже, розвивати їхні творчі здібності.

 

 

На розвиток творчого мислення учнів впливає безліч чинників, а саме такі, як зміст уроку, майстерність вчителя, методи і прийоми навчання, уміла організація уроку, правильний вибір виробу і т.д. 

Тут ми розглянемо деякі найбільш ефективні умови, прийоми, й методи сприяючі розвитку творчого мислення учнів на, уроках трудового навчання. Такі як проблемний виклад знань. «Проблемне навчання, — пише М. І. Махмутов, — є навмисна цілеспрямована діяльність вчителя і учнів по постановці учбових проблем, їх формулюванню, висуненню гіпотез, їх обґрунтовуванню і перевірці на практиці»[3, 24]. 

При проблемному викладі перед учнями висуваються вузлові проблеми і питання. До яких відносять ті, на які учнів не можуть відповісти відразу: для цього у них не вистачає якихось відомостей, певної інформації. 

На іншу особливість проблемного викладу знань указує М. Н. Скаткін: «Суть його полягає в тому, що вчитель не просто повідомляє кінцеві висновки науки, як не відоме що звідки взялися, але й відтворює в якійсь мірі шлях її відкриття. Поставивши питання, він розкриває внутрішні суперечності, що виникають при його рішенні, міркує в голос, виказує припущення, обговорює їх, спростовує можливі заперечення, доводить істину за допомогою експерименту.» [4, 150]. 

Таким чином, можуть бути наступні два види проблемного викладу: 

1. Висунення окремих проблем, постановка проблемних питань, основна мета яких полягає в організації активної діяльності учнів при засвоєнні нових знань. Вчитель ставить перед учнями такі проблеми і питання, які