Вивчення властивостей паперу: досліди й спостереження

 

У світі речей, як і в природі, усе повинно бути взаємопов'язане пропорціями. Пропорції мають велике художнє значення. Вони визначають розмірність і гармонійність елементів форми, всіх її частин одна з одною і з цілим. Важко розраховувати на цілісність форми, якщо об'ємно-просторову структуру не поєднує пропорційна система, тому наявність навіть дуже гарних деталей у цьому випадку втрачає значення.

У художньому моделюванні треба усвідомлювати, що повинно переважати у виробі — динамічність чи статичність. Порівняємо для прикладу куб і високу тригранну піраміду. Куб створює враження сталого простору, з явним центром, а піраміда, навпаки, ніби викликає рух очей уздовж грані чи площини знизу вгору. Динамічність робить пірамідальну форму разючою, активною, помітною, виокремлюючи її серед інших (рис. 9).

 

Рис. 9. Приклади динамічності та статичності в геометричних формах.

 

Природа підказує нам найбільш раціональні форми. Листя дерев, пелюстки квітів, горіхова шкаралупа мають складні просторові форми і витримують значні навантаження, хоча їх матеріал не відрізняється міцністю. Вигнуті і товстостінні природні конструкції завдяки неперервності і плавності форми сприяють рівномірному розподіленню навантаження на весь перетин. Зрозуміло, що шляхом трансформації поверхні досягаються не тільки гарні декоративні та естетичні якості матеріалу, а й конструктивно-механічні властивості.

Розглянемо детально засоби композиції.

Колір та контраст

Колір — це властивість тіл викликати те чи інше зорове відчуття у відповідності до відбитого чи випромінюваного ними світла.

Контраст — це різке вираження протилежностей: довгий — короткий, товстий — тонкий, темний — світлий, великий — малий.

Використовуються елементи з протилежними характеристиками: гладкі поверхні, шорсткі та пласкі стіни, об'ємні колони, великий дім, маленький гараж, високий дах. Наприклад, стриманість будівлі надає фронтон, який вивершує мансардний поверх.

Ритм

Ритм — це рівномірне чергування розмірних елементів, порядок поєднання ліній, об'ємів, площин.

В архітектурних будівлях найпростіший прояв ритму — характерне повторення в композиції форм при рівних інтервалах — розподіл вікон по вертикалі і горизонталі або розміщення колон будівлі. Напрямок ритмічних повторень може бути різний (до центру, по горизонталі, по вертикалі). Членування по горизонталі візуально знижує висоту, а вертикальні повтори, навпаки, збільшують її.

Бажаний візуальний ефект досягається завдяки правильному чергуванню елементів, об'ємів, світлових плям та будь-яких деталей, що ніби спрямовують рух очей відповідно до обраного ритму. (У площинному зображенні орнамент, візерунок.)

Рівновага

Рівновага — це такий стан форми, при якому всі елементи зба¬лансовані між собою. Вона залежить від розподілу ваги композиції відносно її центру.

Розподілення навантажень, точок опори відносно центру тяжіння повинно давати візуальну інформацію про стійкість. Виріб повинен бути не тільки фізично, а й візуально стійким.

По тоновому чи кольоровому вирішенню видно об'єм виробу, його пластику. Уявлення про цілісність, закінченість, урівноваженість вда¬ло передає форма будиночка.

Симетрія

Симетрія — принцип організації композиції, де елементи розмі¬щені правильно відносно площини, осі або центру.

Симетрія (з грецької «розмірність») вважається однією з умов краси, оскільки вона забезпечує рівновагу композиції та є одним із важливіших засобів досягнення виразності в художньому моделюванні. Симетрія — найбільш активна закономірність, за допомогою якої організується форма.

Є вид симетрії, характерний для центричних композицій. Симетрія досягається конгруентністю фігур, які при обертах відносно осі симетрії неодноразово поєднуються.

Дзеркальна симетрія — це рівність двох частин фігури, розташованих одна відносно іншої як відображення в дзеркалі. Дзеркальна симетрія широко представлена у виробах.

Асиметрія

Асиметрія — принцип організації, який базується на динамічній урівноваженості елементів, на вираженні їх руху в межах цілого.

Елементи виробу або їх сукупність розміщуються при відсутності осі симетрії. Тут важливо слідкувати за візуальною врівноваженістю всіх частин за вагою, фактурою, кольором. Симетрична форма виробу сприймається легко і відразу, а асиметрична — поступово.

Пропорція

Пропорція — це рівність двох відношень. Кожен будинок житлового чи громадського призначення має свої пропорції. При збільшенні однієї деталі будівлі в декілька разів відповідно в стільки ж разів збільшують іншу. Якщо всю об'ємно-просторову структуру не об'єднує чітка пропорційна система, важко розраховувати на цілісність форми.

Динамічність та статичність

Динаміка — це зорове сприйняття руху, стрімкість форми.

Статика — це стан спокою, рівноваги, форми, усталеність у самій її геометричній основі.

Порівняймо, для прикладу, будинок і башту. Будинок створює враження усталеного простору, а башта ніби спонукає вести поглядом вздовж грані чи площини знизу догори. Для виразу статичності в просторі обрано кубічні та циліндричні форми, а для динамічності — конусні.

Легкі кольори (світло-блакитний, світло-зелений) підкреслюють динамічність, стрімкість форми.

Щоб передати статичність форми, підбирають кольори, що підкреслюють стан спокою та є виразними.

Масштабність

Масштабність — найбільш складний засіб композиції. Її потрібно застосовувати значно вільніше, керуючись міркуваннями (категоріями) художньої виразності. Так, наприклад, віконний отвір має певний масштаб, пов'язаний із розмірами людини. Проте в будівлях громадського призначення звичні розміри вікон порушують, збільшуючи їх, порівняно з житловими будинками. Уявімо два однакових фасади будівель за площиною і конфігурацією. Ми сприймаємо їх як однакові. Однак якщо один із них розчленувати кольором (фактурою) або вікнами, він не буде виглядати