Вивчення властивостей паперу: досліди й спостереження

1. Ваш щільний папір довго лежав згорнутий у рулон.

Покладіть його на край стола вигином угору й потягніть через край стола вниз упевненим рухом. Проблему буде усунуто, папір розгорнеться. Однак треба потренуватися.

2. Схожа, але протилежна дія. Вам потрібно закрутити тонкий папір (зачіска Мальвіни або борода діда Мороза).

Смужку паперу (смужку, нарізану гребінкою) кладете на стіл. Зверху на папір ребром ставите тверду лінійку, а краще косинець (не зігнеться). Протягуєте смужку під лінійкою, і тонкий папір закручується в кільця.

На папір потрапила волога або його недбало кинули й він пожолобився. Трохи змочіть папір водою з пульверизатора та сміливо пройдіться праскою. Перевірено! Але не залишайте гарячу праску на папері!

3. Треба згорнути циліндр діаметром не більше сантиметра. Візьміть круглий олівець і намотайте на нього папір. Змастіть зовнішній край клеєм. Якщо після склейки важко дістати олівець із вузької й довгої трубочки, виштовхніть його іншим олівцем.

4. Намагайтеся хоча б на дрібні поверхні й на торці паперу не наносити клей пальцями. Скористайтеся інструментами для ліплення або загостріть лопаткою ручку зіпсованого пензлика.

5. Ви підрізали папір для вигину, а він тріснув по шву. Не кваптеся викидати виріб. Паніка — не стиль працьовитої людини. Акуратно пройдіться по шву клеєм ПВА й майте терпіння притримати його краї, поки він не склеїться. Майже все, крім власного життя, можна виправити!

6. Не завжди добре клеїти папір «в стик». Великі об'ємні деталі краще з'єднувати заздалегідь запланованими на розгортці клапанами.

Усе геніальне...

Почнемо із простого. Спосіб двостороннього підрізання паперу з наступним вигином.

1. «Курінь» — найпростіший об'ємний елемент (рис. 1). Вирізуємо ножицями, а краще ножем під лінійку прямокутник розміром 2 см на 10 см. Сторону шириною в 2 см ділимо навпіл і проводимо ножем легкий надріз на всю довжину, до протилежної сторони. Це лінія згину. Отриманий «курінь» може послужити елементом об'ємної букви, частиною орнаменту, ногами півника...

 

Рис. 1. Курінь

 

Для того, щоб приклеїти такий елемент до площини, треба злегка промастити ПВА торці паперу. Намагайтеся використати клей ПВА в торцях, важко доступних місцях виробу, у місцях, що вимагають особливої міцності конструкції. При проклеюванні площин краще використати олівець, що клеїть, або гумовий клей. Гумовий клей не залишає слідів на поверхні паперу. Клей ПВА жолобить папір.

2. «Сходи» (рис. 2). Візьмемо аркуш паперу розміром 20 см на 20 см. Легко намітимо олівцем горизонтальні лінії через кожні 2 см. Ножем під лінійку зробимо надрізи по лініях. Перевернемо заготовку і розмітимо горизонтальні лінії, відступивши зверху 1 см, а далі через кожні 2 см, таким чином, щоб лінії на одній стороні аркуша лягали в проміжки між лініями на іншій стороні. Зробимо надрізи на звороті. Акуратно зігнемо папір по кожному надрізу в бік, протилежний надрізу. Отримали перший найпростіший «витвір».

 

Рис. 2. Сходи

 

3. «Ялинка» (рис. 3). Ялинка — це здвоєні сходи, під деяким кутом один до іншого. Уся складність у лінії стику «сходових маршів». Кожен сегмент (відстань від точки до точки) підрізується з боку, протилежного попередньому. Ялинка легко складається, й практично не потрібно міняти зовнішні обриси виробу. її можна прикрасити паперовими іграшками, маленькими об'ємними зірочками.

 

Рис. 3. Новорічна підбірка. Зірка, Дід мороз, ялинка

 

4. «Хвиля» (рис. 4). Хвиля простіше ялинки, але виглядає ефектно. По суті, це криволінійні сходи. Хвилі можна провести від руки, без розмітки, а можна ретельно розрахувати. Більше часу на підготовку — кращий результат. Робимо розмітку, як на сходи. Потім проводимо вертикалі через кожні 5 см. Малюємо хвилю, вершинами якої стануть перетини вертикалей із горизонталями. Підрізаємо папір зверху й знизу, чергуючи хвилі. Вигинаємо хвилю акуратно, не кваплячись, використовуємо великий і вказівний пальці. За допомогою хвилі можна зобразити гілки дерева, вуса або брови персонажа й багато чого іншого (рис. 5, 6).

 

Рис. 4. Хвилі

 

Рис. 5. Елементи типу «хвиля» у виробах

 

Рис. 6.

 

5. «Бублик». Це конус у конусі. Викреслюємо окружність, потім наступну окружність меншого діаметра. Перевертаємо аркуш, знаходимо центр окружностей і викреслюємо ще меншим розкриттям циркуля останню окружність. По окружності найбільшого діаметра ріжемо наскрізь спеціально заточеною голкою циркуля, ножем або, у крайньому випадку, ножицями. Наступне коло тільки підрізаємо. Перевертаємо заготовку й підрізаємо коло найменшого діаметра. Ножицями з будь-якої точки ріжемо до центра виробу. Можна не просто прорізати по лінії, а вирізати цілий сектор (рис. 7, а). Прогинаємо папір по кругових надрізах й одержуємо фігуру «конус у конусі» (рис. 7, б). Склеюємо краї на місці видаленого сектора. Клеєм промащуємо тільки один край із внутрішньої сторони заготовки.

Такий виріб можна використати як око персонажа, ґудзик клоуна. Якщо видалити внутрішній конус, одержимо букву «О», або «С» (рис. 7, в). Можна перетворити наш «бублик» або «напівбублик» на брову або архітектурну деталь.

 

Рис. 7.

 

 

1. Білецький І.Д. Мова образотворчих мистецтв. – К., 1989.

2. Барщ А. О. Малюнок у середній художній школі. - К., 1983.

3. Бучинський С.Л. Основи грамоти з образотворчого мистецтва. – К., 1984.

4. Володіна-Панченко Н.В. Уроки різнокольорового чарівника. /Авторська програма.// Поч, школа., 1994, №10.

5. Горбатенко Ю.І. Формування зображальних вмінь: Вчитель – учень. // Мистецтво та освіта., 1999, №2.

6. Демчук М. Планування нетрадиційних занять /Образотворча діяльність //Палітра педагога, 2000, №4.

7. Захарова В.М. Методические указания к курсу “Изобразительное искусство и методика руководства изобразительной деятельностью детей”. – М., 1981.

8. Гончаровська Н.Б. Творчий розвиток молодших школярів засобами мистецтва. //Поч. школа., 1994, №№ 9,10.

9. Кардашов В.М. Шляхи активізації творчої діяльності на уроках образотворчого мистецтва. – Поч. школа., 1997, №6.

10. Основи викладання мистецьких дисциплін: Навчальний посібник / О.П. Рудницька та ін. – К., 1998.

11. Солотвин В.Р. Наочність та обладнання шкільного кабінету образотворчого мистецтва: Методичні рекомендації. - Одеса., 1998.

12. Яблонський М.І. Зображення і сприймання. Образотворча діяльність учнів початкової школи. / Поч. школа.. 1998, №2.