Загальна оцінка екологічної ситуації в Автономній Республіці Крим

За даними Держкомстату України, в Криму розташовано понад 120 хімічно-, вибухо- та пожежонебезпечних об’єктів, в зоні можливого ураження яких проживає чверть населення регіону.

Більшість підприємств використовують застарілі технології, які зумовлюють не тільки забруднення довкілля, але й являють загрозу для здоров’я і навіть життя їх працівників. На кінець 2006 р. тільки в промисловості АР Крим налічувалося 27, 5% працівників, які працювали в умовах, що не відповідають санітарно-гігієнічним нормам.

Зазначимо, що в Криму видобуток сировини здійснюється переважно відкритим способом, що завдає непоправної шкоди природному середовищу. Наприклад, інтенсивні гірські розкопки вже багато років ведуться в гірському Криму. Околиці Балаклави залишені без лісів і перетворені на свого роду «місячні ландшафти». Поки що вдається не допустити розробки флюсових вапняків на горі Гасфорта в басейні ріки Чорної біля Севастополя, про які тривалий час ведуться розмови на різних рівнях.

У цьому регіоні, що зазнав величезного антропогенного навантаження (особливо у воєнні роки), украй небажано скорочувати чудом збережені природні ландшафти. Це дивовижне місце: гора знаходиться в буферній зоні Байдарського заказника, масив обмежує вихід холодного повітря з Байдарської долини (і якщо зрізати гору, то зміниться місцевий клімат як у самій Байдарській долині, так і в низинах ріки Чорної). На горі Гасфорта після Кримської війни 1854-1855 р. було поховання солдатів з Італії, що не тільки становить історичний інтерес, але і викликає паломництво іноземних туристів. На жаль, у цих місцях використовується вибухова технологія, яка застосовується переважно на кар'єрах, забруднюючи повітряний басейн і тим самим знижуючи якість кліматичних лікувальних ресурсів.

В останні роки наведена ситуація загострилася у зв’язку з тим, що ряд приватних фірм, підприємств і організацій, які сформувалися в 90-х роках і зацікавлені в швидкому збагаченні, накопиченні капіталу, практично нехтували дотриманням природоохоронного законодавства. Відбувалося захоплення земель, здійснювалася розробка нових кар’єрів з видобутку будівельних матеріалів, частішали випадки самовільного вирубування лісів і лісозахисних смуг, через що руйнувалися ландшафти, а в результаті виникло декілька конфліктних екологічних зон, зон екологічної напруги та екологічної кризи в АР Крим.

Зросло забруднення повітря, поверхневих і підземних вод від перенасичення регіону великою кількістю автомобілів з поганими технічними характеристиками. Довкілля забруднювалося продуктами згоряння автомобільного палива (свинець, чадний газ, двооксид сірки та ін.) як внутрішнього так і транзитного транспорту (табл. 1. 1.) [6].

 

Таблиця 1.1

Викиди шкідливих речовин в атмосферне повітря від автотранспорту по великих містах і районах АРК Крим у 2006 р.

обсяги викидів усього, т У тому числі: 

оксиду вуглецю вуглеводнів оксидів азоту сажі сірчистого ангідриду 

Автономна Республіка Крим 86446 69127 11726 5050 235 308

Алушта 3041 2458 402 167 5 9

Армянськ 1114 890 144 70 5 5

Джанкой 1683 1359 225 90 4 5

Євпаторія 5220 4196 735 268 7 14

Керч 6241 5005 831 359 21 25

Красноперекопськ 1262 999 177 74 6 6

Сімферополь 23844 18957 3345 1351 89 102

Саки 1280 1026 181 67 2 4

Судак 1798 1427 239 116 8 8

Феодосія 5092 4097 695 274 10 16

Ялта 8862 7149 1180 483 21 29

Бахчисарайський 3931 3112 561 238 8 12

Білогірський 2008 1618 257 123 4 6

Джанкойський 1929 1545 248 128 3 5

Кіровський 1593 1290 202 95 2 4

Красногвардійський 3178 2523 425 211 8 11

Красноперекопський 774 611 106 54 1 2

Ленінський 2050 1637 271 129 6 7

Нижньогірський 1385 1109 182 88 2 4

Первомайський 1122 897 144 74 3 4

Роздоленський 1232 979 167 78 4 4

Сакський 1829 1460 231 128 4 6

Сімферопольський 3914 3128 507 257 9 13

Советський 1237 996 158 77 2 4

Чорноморський 827 659 113 51 1 3

 

У даний час спостерігається транспортне перевантаження південного берега Криму. Інтенсивний транспортний рух призвів до забруднення прилеглої території важкими металами. За умов наявних екологічних проблем у Криму плани розвитку транспорту і промисловості без використання надсучасних технологій, безумовно, послаблять екологічний потенціал даної території. Проте існуюче нетерпіння в суспільстві щодо розвитку регіону може зумовити швидке введення промислових і транспортних систем без досить глибокого екологічного обґрунтування та з мінімальними витратами на охорону навколишнього середовища.

Надзвичайно сильно забруднені і водні ресурси Криму. Згідно з офіційними довідковими джерелами, в даний час населення і господарство Криму споживають приблизно 3000 млн куб. м води на рік, у тому числі: в комунальному господарстві й на побутові потреби – 190, в сільському господарстві – 2500, в промисловості – 250. Із загальної кількості води, що споживається, приблизно 2400 млн куб. м надходить з Північно-Кримського каналу і понад 500 млн куб. м – води рік та підземні води. При цьому спостерігається дефіцит води. Фахівці стверджують, що дефіцит води в цьому регіоні сформований штучно: по-перше, вода використовується неекономно і неефективно, по-друге, в регіоні набрали розвитку водоємкі галузі сільського