Закон вартості: сутність і основні функції

 

Вступ

1. ЕКОНОМІЧНИЙ ЗМІСТ ВАРТОСТІ

1.1 Теорія вартості: трудова та неокласична

1.2 Величина вартості товару та фактори, що її визначають

2. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ЗАКОНУ ВАРТОСТІ

2.1 Сутність і роль закону вартості

2.2 Механізм дії закону вартості

2.3 Функції закону вартості

3. СУТНІСТЬ ЦІНИ ТА МЕХАНІЗМ ЦІНОУТВОРЕННЯ

Висновки

Список використаних джерел

 

 

Суспільство являє собою сукупність людей, об’єднаних на певному ступені історичного розвитку тими чи іншими економічними законами, що визначають всі інші суспільні відносини. Дані економічні відносини складаються у системі виробництва, розподілу, обміну та споживання. Ці відносини створюють економіний «фундамент» суспільства, над яким знаходиться ідеологічна та політична надбудови. Так, наприклад, політичні погляди, ідеї, відносини породжуються економікою, та, відповідно, вони є вторинними, похідними від економіних відносин, визначаються ними та служать їм. Однак і політика має значний вплив на економіку. Через політику, наприклад, здійснюється використання економічних законів.

Закон, що регулює розвиток товарного виробництва на основі обміну товарів відповідно до втіленої в них абстрактної суспільно необхідної праці, має назву закону вартості. Це – об'єктивний закон, який регулює розподіл і забезпечує стимулювання суспільної праці за умов товарного виробництва, виражає причинно-наслідковий зв’язок між формуванням ціни на базі вартості виробництва кожного товару, з одного боку, та створенням економічних стимулів для прогресу придуктивних сил суспільства, з іншого боку. Функціональне значення закону вартості заключається у забезпеченні факторів економічного стимулювання розвитку продуктивних сил.

Вартість є однією з найбільш фундаментальних категорій економічної теорії, вихідним пунктом найістотніших відмінностей у концепціях різних економічних шкіл і предметом найгостріших дискусій, що свідчить про актуальність обраної теми курсової роботи.

Предметом дослідження є призначення, сутність, функції закону вартості.

Об’єктом дослідження є закон вартості.

Отже, метою даної роботи є аналіз механізму дії закону вартості.

Відповідно до мети поставлені наступні завдання:

розкрити зміст і призначення закону вартості;

з’ясувати функції закону вартості;

проаналізувати економічні погляди на сутність економічної категорії «вартість»

Вивчаючи історію економічної науки, можна сказати, що економістів завжди хвилювало питання вартості товарів

Відповідно, виникало декілька теорій вартості. Це трудова теорія вартості (Адам Сміт, Карл Маркс), додаткова теорія вартості (Вільям Петті), теорія трудових видатків та теорія граничної корисності (А. Маршалл, М. І. Туган-Барановський).

 

 

У процесі розвитку економічної теорії виникало чимало дискусій стосовно теорії вартості, сформульовано безліч концепцій, теорій. Та жодна не здобула абсолютного визнання, оскільки всі вони характеризували різні аспекти вартості в процесі її еволюції.

Однією з найпоширеніших є трудова теорія вартості, започаткована представниками класичної політичної економії Вільямом Петті, Адамом Смітом, Давидом Рікардо, а пізніше завершена основоположником нового напряму в політичній економії Карлом Марксом.

Її прихильники стверджували, що вартість – це суспільна властивість речі. Визначити її безпосередньо в товарі за допомогою певних фізичних чи хімічних досліджень неможливо. Вона виявляється лише у відносинах між товаровиробниками. Основою трудової теорії вартості є визнання праці джерелом багатства, а економічний світ є величезною майстернею, де розгортається суперництво між різними видами праці задля створення суспільного багатства. Найбільш важливу роль у зростанні продуктивності праці та національного багатства відіграє розподіл праці, завдяки якому вдосконалюються навички кожного працівника, забезпечується економія часу за переходу від однієї операції до іншої, відбувається полегшення і скорочення процесу виробництва. Вартість, за А. Смітом, визначається затраченою працею не однієї конкретної людини, а середньою, необхідною для певного рівня розвитку продуктивних сил, працею, а створюється продуктивною працею. Розподіл праці – головна передумова підвищення її продуктивності. Вартість товару утворює не лише праця, затрачена безпосередньо на його виробництво, а й праця уречевлена.

Уречевлена праця – суспільно необхідна (абстрактна) праця, втілена в життєвих благах, у товарі.

Значний внесок у розробку трудової теорії вартості зробив К. Маркс, розробивши положення про двоїстий характер праці, втіленої в товарі. Перший вид праці називається конкретною працею, другий – абстрактною працею. Конкретна праця – праця, що затрачається у визначеній корисній формі, – створює визначену споживчу вартість (вугілля, метал, хліб тощо). 2 Відмінність споживчих вартостей обумовлюється тим, що вони виступають як продукти різноманітних видів конкретної праці (праця шахтаря, доменника, пекаря тощо). Саме специфічний характер конкретної праці кожного товаровиробника і породжує його відмінності від праці іншого товаровиробника. Але який би вид конкретної праці ми не взяли, він являє собою також і витрату людської енергії (мускулів, мозку, нервів тощо), частку сукупних витрат загальнолюдської суспільної праці. Той факт, що товар володіє не лише споживчою вартістю, але і вартістю, виражає дещо загальне в праці різних людей в умовах товарного виробництва: суспільна праця взагалі, незалежно від її конкретної форми – абстрактна праця. Абстрактна праця – характерна риса товарного виробництва. Вона виражає відношення товаровиробників і тому є історичною категорією. Зрозуміло, і в умовах натурального господарства в праці людей було щось загальне. Проте ця загальна сторона праці в натуральному господарстві виявлялася безпосередньо, а не шляхом прирівнювання речей у процесі обміну. Коли приватна власність призвела до відособлення виробників, кожний із