Зґвалтування, вбивство і пограбування, а також перелюб. історія кримінального злочину, здійсненого під львовом у 1645 р.

На звинувачувальну скаргу учтивої Зофії Островської з Винник, через інстиґатора цього міста проти Якуба Зємбки зі села Рожанка названого з-під Кросна обвинуваченому, найперше у зґвалтуванні Катажини, деляторської сестриниці, а потім у безжальному й тиранському її при ґвалті вбивстві та з вбрання названого трупа обдиранні й пограбуванні видану, суд карний, правний розгляд провівши, такий вирок виносить. Оскільки Божий Маєстат невинної крові пролиттям, вельми жорстоким вбивством і ганебними злодіяннями ображений будучи, на помсті й виконанні справедливості так бридких, розпусних і тиранських проступків теперішнього звинуваченого, як перелюбника, невинної дівчини вбивці, тирана і грабіжника дивовижно, аби більше той злочинець не ображав, на світі живучи, Божего Маєстату, судові // оголосив і відкрив, які злі вчинки і злодіяння, коли звинувачений судові так перед тортурами, при вині та після тортур явно визнав і лише про ласкаве покарання за свої злі справи просив, однак суд теперішній, вважаючи, що згідно з правом до зізнання, жодного стосунку судді не мають, тільки до засудження, на той час відклавши всіляке милосердя, за такі злодіяння обвинуваченого, великі, жорстокі й тиранські, ганебні для авторитету права і що права на таких злочинців загострені вказують, [з] віддаленим будь-яким милосердям поступити мусить. Неодноразово ж гідна річ, аби обвинувачений мав життя втрачати, коли кожен його вчинок його смерті щоразу зокрема робить, але чотириразово згідно закону померти і кару суворої смерті понести би мусив, зростаючи й багаторазово злочином кара також бути помножена і побільшена мусить. Бо обвинувачений після смерті дружини злі пристрасті до свого серця допускав, котрий [з] найгіршим переконанням, як зв’язку подружнього шкідник, увівши Ядвіґу обвинувачену також з Нижньої

Луки і майже дружину від чоловіка викравши, за можливістю і причиною своєю таїнство подружнє зневажив, а так не лише за наміром найгіршим нищити й зваблювати спокусник, але також і з дії в праві ненормальної та найтяжчої перелюбником став. В якому так тяжкому гріху час чималий з названою перелюбницею живучи, через опам’ятання пороку свого нецнотливого не погамував, тож зле й дике в житті його верх і сміливість більшу брати почала, коли на чистоту дівочу забитої самим жорстоко Катажини ґвалтовно напав і, не маючи оглядки на образу Маєстату Божого і на суворість його, посмів і наважився згадану Катажину, в місті впильнувавши, котра на той час до Лисинич йти надумала, її з міста нещиро, якби супроводжуючи, підступно випровадити і через чималу [частину] дороги провів, в день урочистий // понеділковий святковий, тілесну хтивість виношуючи в серці своєму, придивившись місце від людей порожнє під лісом [коло] пасіки Ґєстковської, безсоромно на чистість названої Катажини наступаючи, ґвалт вчинити хотів, котра боронячись від нього і на зв’язок тілесний не дозволяючи, коли йому противилась і ґвалтові опиралась, він, роз’юшившись у запальності своїй та позбавившись людської жалісливої природи, по-тиранськи як нелюд і вбивця, ножа діставши, названу Ката- жину не як людину, але як бидло якесь ножем по шиї врізав і жорстоко та підступно вбив, а не досить того, що так ганебно, немилосердно та безжально відібрав і вирвав життя, її тиранізував, котрого в суворості його ані кров невинна, по луці лісній пролита, пом’ якшити не могла, ані труп, в невинності жорстоко, незвичайно вбитий і зарізаний, серце тиранське вбивці суворе перемінити, але ставши перелюбником, зрадником, ґвалтівником і вбивцею, ще й грабіжником та здирцею хотів бути, сівши по тій різанині над трупом як над здобиччю якоюсь, не припиняючи глумитися, з вбрання, одягу та гроші п’ ят- надцяти оббирав і обдирав. Тому ж названий злочинець за такі великі тяжкі злодіяння свіжі має бути перед стовпом виведений і кліщами розпеченими раз шарпаний, потім другий раз за брамою тими кліщами смикнутий, а на завершення в поле на те місце, де те вбивство здійснив, привезений, на чотири частини ножем поділений [суд] наказує, на підставі декрету теперішнього, і там на палях привішений залишився.

№ 2

Judicium criminale bannitum Leopoli sabbatho post festum Visitationis Beat[issim]ae Mariae Virginis Anno Domini millesimo sexcentesimo quadragesimo quinto legitime

celebratum est // (222)

Decretum Inter Instigatorem publicum Ciuitatis ab vna et Heduigim Stanislawowa

Nizna Lqka parte ab altera

Sqd ninieiszy w sprawie miqdzy instigatorem publicznym miasta tego ex delatione Zophiey Ostrowskiey ze wsi Winnik  czyniacym actorem a Jadwigq Stanislawowq ze wsi Nizna Lqka  rzeczoney obwinionq, ktora sie o zabicie y zamordowanie Katarzyny dziewki przez Jakuba Ziembke z naprawy y roskazania iakoby teraznieiszey obwi- nionei, in crimine adultery z niem przez pulroka mieszkaiqcej, popelnione y wykonane judicialiter toczyla, vwazaiac ze acz przeciwko obwinionei sa vehementes subordinations ad homicidium patrandum, praesumtiones et judicia, ktoremi by poniekant mogla bydz pokonana , zwlascza ze z tem, ktory tq dziwkq okrutnie zabil y odarl, iawnie w cudzolostwie  przez tak dlugi czas mieszkala y iako sqm ante, circa  et post torturas przyznal  y wyznanie swoie smierciq potwierdzyl, na odarcie tey dziewki subordynowala, z inszemi onemu conuersowac ani sie zenic, zeby iei nie porzucil y cudzolostwa z niq nie poprzestal, bronila y przeszkadzala, a zatym y do zgladzenia tey dziwki zabitei z swiata dopomogla. Jednak isz mqki per omnes tractus obwiniona wytrwala y confrontando z Jakubem Ziembkq fortiter et constanter obiectum facinus subordination^ negowala, judicia tesz nowa do tego czasu po odprawieniu mqk a festo Sancti Joannis Baptistae non eueniunt, nec per partem instigantem adducuntur, in tali vero casu bliszy kozdy obwiniony ad euasionem medio corporali iuramento praes- tandam. Dlategosz aby obwiniona cielesnq przysiqge odwiedla sie w te rote, ze ona na zabicie tey dziwki Jakuba Ziembke nie naprawiala , okazyiej nie dala do zabicia y zabiiac iey ani odzierac nie kazala. Tak iey Panie Boze pomosz y iego Mqka Swieta, nakazuie. Co sie tycze jawnego przez tak dlugi czas z niebosczykiem Jakubem Ziembkq  popelnionego // (223) cudzolostwa, acz by y o tym wystempku miala by bydz  na gardle karana na przyklad inszym wystempnym, lecz ze maz, ktorego tho naiwiqksza krzywda y ktoremu wiare  swietq malzenskq  czudzolostwem y zyciem swym zlomala, y  nie instiguie, y do poparcia tey sprawy y tak wielkiego wystepku  nie stawa y non constat judicij, iezli w pomieszkanie  z niq w dalszem malzenstwie mieszkac y ten wystempek darowac y odpuscic chce  albo sie tez z niq rostac y karania powinnego wyciqgac zechce, albo nie, quod vero Deus coniunxit, homo separare non potest, przetosz a paenis criminalibus w tey sprawie na then czas obwinionq wolnq czyni y zdrowq , prawo mqzowi iey zostawuie, tak iednak aby obwiniona natychmiast z miasta y okolicze iego wszytkiie omnino do mqza poszla, a

wi^cei sie tu widziec nie dawala pod garlem irremissibiliter serio nakazuie decreti praesenti virtute.

Tandem inculpata flexis genibus et positis duobus digitis ad Sacra iuxta rotam in decreto suprascripto expressam praestiti iuramentum   .

ЦДІАУЛ, ф. 52, оп. 2, спр. 267, стор. 388-390; спр. 302, стор. 221-223. Оригінальні вписи в актові книги.

Переклад

Суд карний гайний Львова в суботу після свята Відвідання Благословенної Марії Діви Року Божого тисяча шістсот сорок п’ятого легально проведений є // Вирок між інстигатором публічним міста з однієї та Ядвіґою Станіславовою,

[з] частини Нижньої Луки, з іншої

Суд нинішній у справі між публічним інстиґатором міста цього за скаргою Зофії Островської з села Винники, чинним позивачем, та Ядвіґою Станіславовою з села Нижня Лука званого, обвинуваченою, котра щодо забиття й вбивства Катажини дівки Якубом Зємбкою з підмови і наказу нібито теперішньої обвинуваченої, в злочині перелюбства, що з ним упродовж півроку мешкала, здійсненого й виконаного [справа] в суді провадилась, вважаючи, що ж проти обвинуваченої були ґвалтовні підпорядкування до вбивства здійснення, припущення і оскарження, котрими б подеколи могла бути поконана, особливо що з тим, котрий ту дівку жорстоко вбив і пограбував, явно в перелюбстві впродовж так довгого часу мешкала і як сам перед, під час і після тортур визнав і зізнання своє смертю підтвердив, [що] на пограбування тієї дівки спрямувала, з іншими йому спілкуватися ані женитися, щоб її не покинув і перелюбства з нею не припинив, забороняла і перешкоджала, а відтак і до усунення тієї дівки забитої зі світу допомогла. Однак що муки впродовж усіх тягнень обвинувачена витримала і порівнянням [зізнань] з Якубом Зємбкою твердо і послідовно закид у вчиненні підпорядкування заперечувала, оскарження також нове до того часу після проведення тортур від свята Св. Іоанна Хрестителя не з’являлися, ані зі сторони позиваючої вносилися, в такому властиве випадку ближній кожний обвинувачений до відбиття [обвинувачень] способом тілесної присяги доходить. Тому ж аби обвинувачена тілесною присягою відвелася у такій формулі, що вона на вбивство тої дівки Якуба Зємбку не намовляла, приводу не дала до вбивства і вбивати її, ані грабувати не казала. Так їй Пане Боже допоможи і його мука свята, наказує. Що ж стосується впродовж так довгого часу з покійним Якубом Зємбкою здійсненого // перелюбства, хоча б і за той проступок мала би бути на смерть покарана на приклад іншим порушникам, але що чоловік, якого то найбільша кривда і якому віру святу подружню перелюбством і життям своїм зламала, і не оскаржує, і до підтримки тієї справи і так великого проступку не стає і не виступає [з] процесом, якщо у співмешканні з нею в подальшому шлюбі мешкати і той проступок пробачити й відпустити хоче або теж з нею розстатися та покарання відповідного вимагати захоче, або ні, оскільки властиво Бог з’єднав, людина розділити не може, тому від покарань карних у тій справі на той час обвинувачену вільною чинить і здоровою, право чоловікові її залишає, так однак аби обвинувачена натомість з міста й околиць його усіх цілковито до чоловіка пішла, а більше тут бачити себе не давала під [страхом] смерті непростимо поважно наказує силою теперішнього вироку.

Врешті оскаржена, ставши на коліна і поклавши два пальці до священного, згідно з формулою в написаному декреті склала присягу.