Аналітичне дослідження діяльності ВАТ «Завод ім. Фрунзе»

Використовуючи класифікацію активів і пасивів, наведену вище, формулу для визначення коефіцієнта загальної ліквідності можна представити в наступному вигляді:

За допомогою цього коефіцієнта ліквідності оцінюється не тільки здатність підприємства погасити поточні зобов'язання, а й потенційна можливість розрахуватися за довгостроковими зобов'язаннями.

Коефіцієнт проміжної (уточненої)  ліквідності (в зарубіжній практиці він називається коефіцієнтом термінової ліквідності) вважається більш жорстким тестом на ліквідність, так як при його розрахунку не береться до уваги найменш ліквідна частина оборотних активів - повільно реалізовані активи (ЛЗ).  Коефіцієнт проміжної ліквідності розраховується за формулою:

Бажано, щоб цей коефіцієнт був близько 1,5. Проте в наших умовах достатнім визнається його значення, рівне 0,7-0,8.

Коефіцієнт оцінки ліквідності за показниками першої групи активів називається коефіцієнтом абсолютної ліквідності. У країнах з перехідною економікою його оптимальне значення визнається на рівні 0,2 - 0,35. Значення вище 0,35 не завжди потрібно, оскільки надлишок грошових коштів свідчить про неефективне їх використання. Формула розрахунку коефіцієнта абсолютної ліквідності має наступний вигляд:

 

 

Таблиця 3.

Розрахунок коефіцієнтів ліквідності підприємства ПАТ «Завод ім. Фрунзе»

ПоказникиНа 1.01.11На 1.01.12Критичне значенняВідхилення

від нормативуВ абсолютних величинахбазисні темпи росту, %

1234567

Коефіцієнт абсолютної ліквідності 0,40,11менше 0,2--0,2927,5

 

 

Коефіцієнт поточної ліквідності 3,722,94менше 1,3+-0,7878,4

Коефіцієнт термінової ліквідності0,870,5менше 0,7--0,3757,47

 

Коефіцієнт абсолютної ліквідності зменшився з 0,4 до 0,11 (при критичному значенні 0,2) це значить, що підприємство на кінець звітного року стало більш раціонально використовувати грошові кошти. Коефіцієнт поточної ліквідності вище визнаного нормального рівня, бо він має перебувати в межах від одиниці до двох. При цьому на протязі аналізованого періоду ліквідність балансу підприємства трохи знизилась з 3,73 до 2,94. Тобто, на підприємстві спостерігається перевищення короткострокових коштів над зобов’язаннями (це говорить не тільки про здатність підприємства погасити поточні зобов’язання, а й потенційну можливість розрахуватися за довгостроковими зобов’язаннями), але порушення структури капіталу відсутнє. Коефіцієнт термінової ліквідності зменшився з 0,7 до 0,5 (при критичному значенні менше 0,7).  Тобто спостерігаються негативні зміни.

 

 

Аналіз та оцінка статей балансу підприємства ПАТ «Завод iм. Фрунзе», проведений у попередньому підрозділі дипломної роботи, дозволив встановити, що фінансовий стан підприємства залежить від якості та ефективності управління його ресурсами (пасивами) та факторами виробництва (активами).

Управління активами та пасивами представляє собою процес оптимізації їх структури, при якому досягається забезпечення визначених стратегій та цілей фінансового менеджменту. Прикладами таких стратегій та цілей можуть бути: 

- оптимальна структура активів, що забезпечує максимальний рівень доходності. В разі вирішення такої задачі в процесі фінансового менеджменту має бути сформована така структура активів підприємства, яка забезпечить максимальну величину доходності або віддачі з кожного елементу активу при всіх інших рівних умовах; 

- оптимальну структуру пасивів, що забезпечує мінімізацію витрат по залученню джерел фінансування. При формування такої мети має бути сформована така структура пасивів підприємства, яка мінімізує витрати по формуванню фінансових ресурсів підприємства; 

- формування структури активів та пасивів, що забезпечує досягнення максимальної величини маржі, тобто позитивної різниці між доходністю активів та витратністю пасивів.  

Крім наведених цільових задач процес побудови структури активів та/або пасивів може враховувати наявність  інших додаткових фінансово-економічних умов чи обмежень, однак на відмінність від зазначених трьох стратегій, що вимагають оптимізаційних рішень, інші стратегії мають не оптимізаційну природу, оскільки пропонують побудову структури активів та пасивів з врахуванням додаткових умов, які можуть бути пов’язані з оптимізаційними стратегіями. В якості додаткових умов чи обмежень при оптимізації структури активів та пасивів балансу підприємства ПАТ «Завод iм. Фрунзе» можна запропонувати наступні: 

- підтримання запланованого чи нормативного рівня ліквідності; 

- забезпечення фінансової стійкості; 

- підтримання необхідного рівня платоспроможності; 

- підтримання запланованого рівня ділової активності. 

Важливим питанням оптимізації структури активів та пасивів є валюта балансу. Необхідно зазначити, що вирішення окреслених завдань може бути здійснено як при збільшенні чи зменшенні валюти балансу так і при незмінній її величині. Зміна валюти балансу може відбутися за рахунок збільшення статутного капіталу, зростання довгострокових чи короткострокових позик, зміні кредиторської заборгованості тощо. Разом з тим, якщо це продиктовано потребами фінансового менеджменту можна зафіксувати діапазон зміни деяких статей балансу чи груп укрупнених показників. Підсумовуючи вищезазначене,  процес управління або оптимізації структури активів та пасивів підприємства ПАТ «Завод iм. Фрунзе» можна представити у вигляді рисунку 3.1. 

 

Рисунок 3.1 - Послідовність процесу оптимізації структури активів та пасивів підприємства ПАТ «Завод iм. Фрунзе» 

 

Розглянемо окремі положення оптимізації структури активів та пасивів.  

Сучасна концепція управління активами може бути сформована наступним чином: максимізація прибутку при забезпеченні фінансової стійкості та платоспроможності. Основні положення управління активами зводяться до наступних постулатів: 

- виробляти те, що можна реалізувати; 

- скорочувати витрати, це стосується передусім умовно-постійних витрат, що непов’язані з забезпеченням відтворення основних та оборотних засобів, в такому випадку відбувається зниження рівня беззбитковості та зростання запасу стійкості; 

- забезпечення