Аналітичне дослідження діяльності ВАТ «Завод ім. Фрунзе»

-лінійно-функціональні структури успішно застосовуються на підприємствах, що діють у стабільних зовнішніх умовах.

Для ефективного функціонування підприємства в умовах лінійно-функціональних структур управління дуже важливо розробити відповідні нормативні та регламентуючі документи, що визначають відповідність між відповідальністю і повноваженнями керівників різних рівнів і підрозділів; дотримання норм керованості, особливо перших керівників і їхніх заступників, котрі формують раціональні інформаційні потоки, що децентралізують оперативне управління виробництвом і враховують специфіку роботи різних підрозділів.

 

 

В даний час у світовій практиці відомі десятки показників, які використовуються для оцінки фінансово-майнового стану підприємства. Застосування набору тих чи інших показників обумовлюється цілями аналізу, інформаційними потребами зацікавлених осіб. У зв'язку з цим склався певний підхід до їх класифікації. Як правило, виділяють групи показників, що описують:

1) Майнове становище підприємства. Дані показники розраховуються на підставі даних активу балансу, до них, зокрема відносяться:

- сума господарських коштів, що знаходяться в розпорядженні підприємства (під нею розуміють валюту, підсумок балансу);

- частка необоротних активів у валюті балансу;

- частка активної частини основних засобів;

- коефіцієнт зносу основних засобів.

2) Ліквідність і платоспроможність підприємства. Ці показники відображають взаємозв'язок між активом і пасивом балансу підприємства.

3) Фінансову стійкість підприємства:

- частка власного капіталу в загальній сумі джерел;

- частка позикового капіталу в загальній сумі довгострокових пасивів;

- коефіцієнти співвідношення позикового і власного капіталу.

Аналізуючи майновий стан підприємства розраховуємо наступні коефіцієнти. Оцінка майнового стану ПАТ «Завод ім. Фрунзе» наведен в таблиці 2.2.

 

Таблиця 2.2

Аналіз майнового стану підприємства

 

Коефіцієнт зносу основних засобів характеризує частку вартості основних засобів, списану на витрати в попередніх періодах, у первісній вартості і розраховується за формулою:

Доповненням цього показника до 100% (або одиниці) є коефіцієнт придатності основних засобів. Так як дані показники досить часто використовуються для характеристики стану основних засобів, необхідно зробити деякі зауваження. По-перше, не можна не вказати на деяку умовність цих показників. Причина тому - залежність коефіцієнта зносу і коефіцієнта придатності від обраного методу нарахування амортизації. Іншими словами, коефіцієнт зносу не відображає фактичної зношеності основних засобів, так само як і коефіцієнт придатності не дає точної оцінки їх поточного стану.

Незважаючи на умовність цих показників, вони мають певне аналітичне значення. Так, прийнято вважати, що значення коефіцієнта зносу більш ніж 50% (а отже, коефіцієнта придатності менш 50%) є небажаним.

На підприємстві спостерігається збільшення зносу устаткування. У порівнянні з 2009 роком знос виріс з 0,223 до 0,25. Також паралельно з цим спостерігається зниження придатності обладнання з 0,777 до 0,75 (критичний показник знаходиться на рівні 0,5). Отже, потрібно проводити модернізацію даного обладнання.

Одна з найважливіших характеристик фінансового стану підприємства - стабільність його діяльності з позиції довгострокової перспективи. Вона пов'язана насамперед із загальною фінансовою структурою підприємства, ступенем його залежності від кредиторів та інвесторів.

Фінансовий стан підприємства в короткостроковій перспективі оцінюється показниками ліквідності та платоспроможності, які характеризують можливість своєчасного і повного проведення розрахунків за короткостроковими зобов'язаннями перед контрагентами.

Аналіз платоспроможності і ліквідності важливий не тільки для підприємства, але і для зовнішніх інвесторів. Ліквідність балансу визначається як ступінь покриття зобов'язань організації її активами, термін перетворення яких в гроші відповідає терміну погашення зобов'язань. Від ліквідності балансу слід відрізняти ліквідність активів, яка визначається як величина, зворотна часу, необхідному для перетворення їх в грошові кошти без втрати вартості. Чим менше час, який потрібно, щоб даний вид активу був переведений в грошову форму, тим вище його ліквідність.

Західні фахівці для аналізу ліквідності використовують два коефіцієнти: коефіцієнт поточної ліквідності і коефіцієнт термінової ліквідності. У вітчизняній практиці фінансового аналізу ліквідність балансу зазвичай характеризується трьома показниками: коефіцієнтом загальної ліквідності, уточненими (посередником) коефіцієнтом ліквідності та коефіцієнтом абсолютної ліквідності.

Коефіцієнт загальної ліквідності (в зарубіжних джерелах даний коефіцієнт називається коефіцієнтом поточної ліквідності) показує, якою мірою наявні оборотні активи достатні для задоволення поточних зобов'язань. Згідно загальноприйнятим стандартам, вважається, що цей коефіцієнт повинен знаходитися в межах від одиниці до двох. Проміжний (уточнений) коефіцієнт ліквідності (в зарубіжній практиці він називається коефіцієнтом термінової ліквідності) вважається більш жорстким тестом на ліквідність, так як при його розрахунку не береться до уваги найменш ліквідна частина оборотних активів - повільно реалізовані активи (ЛЗ). Бажано, щоб цей коефіцієнт був близько 1,5. Проте в наших умовах достатнім визнається його значення, рівне 0,7-0,8. Коефіцієнт абсолютної ліквідності у зарубіжній практиці розраховується рідко. У країнах з перехідною економікою його оптимальне значення визнається на рівні 0,2 - 0,35. Значення вище 0,35 не завжди потрібно, оскільки надлишок грошових коштів свідчить про неефективне їх використання. Аналіз показників ліквідності зведено до таблиці 2.3.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності зменшився з 0,4 до 0,11 (при критичному значенні 0,2) це значить, 

Коефіцієнт поточної ліквідності вище визнаного нормального рівня, бо він має перебувати в межах від одиниці до двох. При цьому на протязі аналізованого періоду ліквідність балансу підприємства трохи знизилась з 3,73 до 2,94. Тобто, на підприємстві спостерігається перевищення короткострокових коштів над зобов’язаннями (це говорить не тільки