Аналіз складових товарного ринку

Права на трансляцію. Права на трансляцію – третій за обягом доходів сегмент ринку (на нього припадає 24, 1% всіх доходів світової спортивної індустрії) і другий за показником СТРЗ, який становить 3, 8%. Зростання доходів світового ринку від продажу прав на трансляцію буде достатньо стабільним – з 29, 2 млрд доларів США у 2010 році до 35, 2 млрд доларів США в 2015 році. Однак за цими цифрами ховаються традиційні істотні коливання від року до року, причиною яких є великі міжнародні змагання, що проводяться по парних роках, такі як Олімпійські ігри та чемпіонат світу з футболу (ФІФА).

Хоча на телевізійні трансляції, як і раніше, припадає основна частка доходу від продажу прав на трансляцію, інтегроване використання різних медіаплатформ, таких як Інтернет і мобільні телефони, може розширити спектр вражень глядачів і зробити їх більш яскравими. Правильне використання соціальних мереж може збільшити вигоди як для самих телевізійних компаній, так і для глядачів. Багато телекомпанії вже інвестували в інтерактивні портали. Це дозволяє їм поєднувати показ телепередач в режимі онлайн з соціальними сервісами, що доповнює їх пропозицію на ринку.

Мерчандайзинг. Мерчандайзинг є найменший компонент світової індустрії спорту – на нього припадає лише 14, 5% світового ринку. У той же час у Північній Америці його частка становить 25, 2% усіх доходів. Зростання доходів від мерчандайзингу тісно пов'язане зі структурою споживчих витрат, а загальний темп зростання в цьому сегменті (2, 6%) близький до темпу зростання доходів від продажу квитків, що призведе до збільшення доходів у сегменті мерчандайзингу з 17, 6 млрд доларів США в 2010 році до 20, 1 млрд доларів США в 2015 році.

Джулі Кларк пояснює: «У всьому світі сьогодні спостерігається тисніше зближення індустрії спорту та індустрії розваг, тому що обидва сектора прагнуть відповідати на виклики нових цифрових технологій, що змінюють і формують способи проведення дозвілля. І ця нова цифрова реальність робить істотний внесок у глобалізацію як самої індустрії, так і окремих видів спорту.

 

 

Вибір стратегічних цілей функціонування підприємства – це вираз філософії компанії та сенсу існування. Стратегічні цілі зазвичай декларують статус підприємства, принципи його роботи, наміри керівництва. Вони спрямовані в майбутнє і не повинні залежати від поточного стану організації. Стратегічні цілі формуються вищим керівництвом організації, яка несе повну відповідальність за її втілення в життя шляхом постановки і реалізації цілей організації. Вони завжди випливають із того, яке компанія посідає місце на даному ринку і куди вона прямує, яку долю ринка прагне займати. Компанії «Adidas» та «Nike» є лідерами на ринку спортивних товарів. Асортимент їхньої продукції є широким та глибоким, а продукція – дуже якісною. Вони є лідерами на ринку спортивних товарів.

Компанія «Adidas» займає друге місце на ринку спортивної екіпіровки з долею на ринку 11, 4%.

Використовує асортиментну стратегію направлену на: розширення, оновлення, удосконалення. Компанія веде політику ринкового челенжера наступаючи на п'яти лідеру ринку «Nike», проводить активну маркетингово-комунікаційну політику щоб наздогнати лідера.

Нарощування асортименту відбувається за рахунок: появи нових товарів, покращення якості вже існуючих товарів, та удосконалення форм та дизайну продукції.

Найбільш конкурентоспроможними компаніями на ринку спортивної екіпіровки є Adidas та Nike, найменш конкурентоздатною є компанія Sela.

Виходячи з вище сказаного стратегічні цілі функціонування «Adidas» направлені на те щоб наздогнати лідера ринку Nike, та збільшити відрив від свого найближчого переслідувача Reebok

Цілі даної компанії зазвичай діляться ще на кілька типів: довгострокові, середньострокові, короткострокові.

Довгострокові цілі: збільшення частки ринку спортивного одягу.

Середньострокові цілі: поліпшення якості і зручності одягу, шляхом впровадження нових технологій і розробок.

Короткострокові цілі: зменшення витрат виробництва.

 

 

На протязі вже більше 80 років компанія «Адідас» є символом успіху в світі спорту. Історія компанії почалася в 1920 році, коли молодий чоботар з Ганновера (Німеччина) Адольф Даслер зшив свою першу пару спортивного взуття. Він хотів, щоб у кожного атлета була така екіпіровка, яка допомагала б йому домагатися кращих результатів. Ідея виявилася настільки життєздатною, що до сьогоднішнього дня компанія домоглася серйозних успіхів, як у спорті, так і в бізнесі, і представляє широкий асортимент товарів, починаючи з баскетбольних кросівок і футбольних бутс і закінчуючи спортивним одягом і взуттям для туризму.

Назва «Адідас» (поєднання перших складів імені та прізвища засновника компанії) з'явилося в 1948 році. У 1949 році назва була зареєстрована в якості торгової марки, тоді ж був зареєстрований і символ «Адідас» – знамениті три смужки. У 1989 році компанія була перетворена у відкрите акціонерне товариство після практично сімдесятирічного існування у формі «сімейного бізнесу».

У 1997 році «Адідас» придбав групу Salomon, і ім'я компанії було змінено на «Adidas-Salomon AG». Сьогодні «Adidas-Salomon AG» володіє брендом «Адідас», групами брендів Salomon