Аудит використання і зберігання матеріальних цінностей

Потреба підприємства в ТОВАРНО-МАТЕРІАЛЬН ЦІННОСТІ визначається в плані матеріально-технічного постачання, який складається з основних видів ТОВАРНО-МАТЕРІАЛЬН ЦІННОСТІ у натуральних та вартісних показниках шляхом множення прогресивної норми витрат матеріальних цінностей на виробництво одиниці виробу на плановий обсяг випуску кожного виробу.

Потреба в матеріальних і комплектуючих виробах для забезпечення виробничої програми визначається за формулою:

 ПВІНІ;

де ПВІ – річна норма випуску кожного виду продукції;

НІ – норма витрачання матеріалів на одиницю продукції;

n – кількість позицій в номенклатурі виробів.

Під час аналізу виконання плану матеріально-технічного постачання визначають забезпеченість матеріальними ресурсами планових потреб. Аналіз забезпеченості підприємства укладеними договорами на постачання основних видів матеріалів проводять, використовуючи дані звіту відділу матеріально – технічного постачання про залишки.

За даними таблиці 3. 1, цукровий завод уклав договір на постачання матеріальними цінностями на 91, 3% від потреби у тому числі забезпеченістю трубами становила 85, 3%.

Для забезпечення безперебійної роботи підприємства аналізують фактичне забезпечення матеріальними ресурсами наведено.

За даними таблиці підприємство уклало договорів на постачання матеріалів на 91, 3%, але фактичне надходження матеріальних ресурсів становить 89, 2% планових потреб, у тому числі труб і сталі відповідно 78, 4 і 92, 5%. Причиною цього може бути запізнення в укладанні договорів з постачальниками або неналежне виконання договірних зобов’язань постачальниками. Контроль за виконанням договорів веде відділ матеріально-технічного постачання. За неналежне виконання договору на постачальника накладаються певні передбачені за порушення договору санкції.

Для реалізації виробничої програми важливо виконати план постачання матеріальних цінностей не тільки за обсягом, а й за асортиментом. Аналіз виконання плану матеріально-технічного постачання за асортиментом наведено.

Коефіцієнт асортиментності визначають відношенням суми, зарахованої у виконання плану за асортиментом до планової потреби підприємства:

270, 95 * 100%= 89, 0%  304, 5 тобто план матеріально-технічного постачання за асортиментом виконано на 89, 0%

Крім економічного аналізу своєчасності і повноти надходження ТОВАРНО-МАТЕРІАЛЬН ЦІННОСТІ на підприємство, працівники відділу матеріально-технічного постачання разом з працівниками відповідних служб здійснюють аналіз якості ТОВАРНО-МАТЕРІАЛЬН ЦІННОСТІ в момент їх надходження. Джерелами такого аналізу є акти приймання, рекламації на матеріальні ресурси, претензії постачальників, акти про частковий і повний виробничий брак готової продукції з вини постачальників, стандарти, специфікації, паспорти і відповідні технічні умови на відповідні цінності, а також результати проведеного аналізу якості заводською лабораторією. Особливу увагу звертають на сировину та основні засоби, що становлять основу продукції.

Аналіз стану складських запасів проводять порівнянням фактичної наявності матеріалів на складі з нормативом.

Визначений норматив по кожному виду ТОВАРНО-МАТЕРІАЛЬН ЦІННОСТІ проставляється у картку складського обліку. Крім цього в картках визначають максимальну та мінімальну норму запасу ТОВАРНО-МАТЕРІАЛЬН ЦІННОСТІ. При досягненні фактичного залишку матеріалу одного із рівнів запасу комірник негайно інформує про це відділ постачання через складання сигнальної довідки.

 

Дослідження питань управління товарно-матеріальних цінностей, вивчення теоретичної та методичної бази бухгалтерського обліку і аудиту використання і збереження матеріальних ресурсів дозволили зробити ряд висновків і внести конкретні пропозиції щодо вдосконалення методики і організації обліку і аудиту використання і збереження матеріальних ресурсів на Хмельницькому цукровому заводі.

При вивченні методологічних питань ефективності використання та збереження матеріальних ресурсів важливе значення має вияснення економічної суті “товарно-матеріальні цінності”.

За характером участі у виробничому процесі матеріальні ресурси відносяться до предметів праці, на які спрямована праця людини з метою одержання готового продукту. Предмети праці споживаються у процесі виробництва повністю, тобто переносять всю вартість на виготовлений продукт відразу і замінюються після кожного виробничого циклу.

Матеріальні ресурси можуть виступати в якості виробничих запасів, тобто знаходитись на підприємстві, і отже, вступати у сферу виробництва, але ще не використовуватись безпосередньо у процесі виробництва.

Питома вага матеріальних витрат у собівартості продукції промисловості становить біля 50 – 60%, тому актуальним є питання економії матеріальних ресурсів, які на сьогоднішній час значно обмежені. Для забезпечення економії потрібно впроваджувати безвідходні та ресурсозберігаючі технології, використовувати місцеву сировину і ін.

Для вирішення питань економії необхідно підвищити аналітичність обліку ТЗВ, які доцільно обліковувати на окремому рахунку в розрізі деталізованої номенклатури: витрати на транспортування товарно-матеріальних цінностей до місця знаходження підприємства (залізничний тариф, водний фрахт та ін.) ; витрати на доставку матеріальних цінностей від залізничної станції, порту до складу покупця, витрати на утримання спеціальних заготівельних пунктів, складів; витрати на відрядження та ін.

Слід відмітити, що процес забезпечення на підприємстві не знаходить відображення в плануванні та обліку. Необов’язковість ведення рахунків 15 та 16 в промисловості приводить до відсутності інформації про процес постачання, то вони відображаються на рахунку 26 разом з іншими витратами на управління виробництвом.

На підприємстві тара в залежності від вартості обліковується або в складі оборотних засобів, або – оновлених засобів, в залежності від призначення може обліковуватися на субрахунку № 05 – 4 або рахунку 12. При цьому не використовується принцип класифікації засобів за призначенням, ускладнюється аналіз затрат на тару з метою виявлення резервів економії.

Доцільно було б відкрити окремий рахунок “Тара” і на ньому сконцентрувати облік всієї тари за певними субрахунками. Для відображення зносу тари, яка знаходиться у експлуатації, слід передбачити пасивний рахунок “Знос тари”. Для оперативного обліку поворотної тари необхідно вести спеціальний журнал, а для контролю за рухом – супровідні талони.

Недоліком існуючої системи бухгалтерського обліку є відсутність спеціального рахунку, або субрахунку для відходів виробництва. Облік та оцінка відходів до цих пір не регламентовані.

Необхідно особливу увагу звернути на організацію складського господарства з відповідними ваговими приладами, забезпеченням вимірювальною технікою та мірною тарою.

Оскільки стан нормування на цукровому заводі та на переважній більшості підприємств в запущеному стані, потрібно звернути увагу на впорядкування нормативної бази, створення дійового нормативного господарства.

Щоб підняти аудит на якісно новий рівень, необхідно приділити належну увагу внутрішньому аудиту, оскільки саме такий аудит визначає ефективність роботи підприємства і результати зовнішнього аудитора. Ця система вимагає не тільки інформаційного, а й організаційного, технічного, технологічного, економічного та юридичного забезпечення.

Аудит, як органічна частина ринкової економіки повинен бути обов’язково затребуваний. Підтримання високого попиту на аудиторські послуги, а отже, створення умов для здорової конкуренції, я вбачаю насамперед у глибокому розумінні суспільством важливості цілей і завдань аудиту в умовах реформування, що склалися. Юридично незалежний від держави і замовника аудит може дати об’єктивну інформацію про фінансову спроможність і ділову репутацію партнера, розкрити чинники ризику, піднести платіжно – податкову дисципліну, сприяти нормалізації фінансово-господарської діяльності.

Всі перераховані вище висновки, пропозиції та рекомендації можуть сприяти вдосконаленню обліку та аудиту використання та збереження товарно-матеріальних цінностей не тільки на Хмельницькому цукровому заводі, а й на інших промислових підприємствах.

 

1. Господарський Кодекс України від 16. 01. 2003 р., № 436-IV [Електронний ресурс] // Верховна Рада України. – Офіц. веб-сайт. – Режим доступу: http: //zakon. rada. gov. ua/.
2. Податковий Кодекс України від 02. 12. 2010 р., № 2755-VI [Електронний ресурс] // Верховна Рада України. – Офіц. веб-сайт. – Режим доступу: http: // zakon. rada. gov. ua/.
3. Цивільний Кодекс України від 16. 01. 2003р., № 435 – IV [Електронний ресурс] // Верховна Рада України. – Офіц. веб-сайт. – Режим доступу: http: // zakon. rada. gov. ua/.
4. Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні: Закон України від 16. 07. 1999 p., № 996-XIV [Електронний ресурс] // Верховна Рада України. – Офіц. веб-сайт. – Режим доступу: http: // zakon. rada. gov. ua/.
5. Національне Положення (стандарт) бухгалтерського обліку № 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» від 27. 06. 2013 р., № 627 [Електронний ресурс] // Верховна Рада України. – Офіц. веб-сайт. – Режим доступу: http: // zakon. rada. gov. ua/.
6. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 «Запаси» від 20. 10 1999 р. №246 [Електронний ресурс] // Верховна Рада України. – Офіц. веб-сайт. – Режим доступу: http: // zakon. rada. gov. ua/.
7. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Дохід» від 29. 11. 1999 р., № 290 [Електронний ресурс] // Податки та бухгалтерський облік. – Офіц. веб-сайт. – Режим доступу: http: // nibu. factor. ua/.
8. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати» від 31. 12. 1999 р., № 318 [Електронний ресурс] // Податки та бухгалтерський облік. – Офіц. веб-сайт. – Режим доступу: http: // nibu. factor. ua/.
9. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 17 «Податок на прибуток» від 28. 12. 2000 р., № 353 [Електронний ресурс] // Податки та бухгалтерський облік. – Офіц. веб-сайт. – Режим доступу: http: // nibu. factor. ua/.
10. План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій від 30 листопада 1999 р., № 291 [Електронний ресурс] // Верховна Рада України. – Офіц. веб-сайт. – Режим доступу: http: // zakon. rada. gov. ua/.
11. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, від 30 листопада 1999 р., № 291 [Електронний ресурс] // Верховна Рада України. – Офіц. веб-сайт. – Режим доступу: http: // zakon. rada. gov. ua/.
12. Актуальні проблеми та перспективи розвитку бухгалтерського обліку в Україні: зб. наук. ст. студ. заоч. форми навч. Ч. 1 / Київ. нац. торг. -екон. ун-т. – К. : КНТЕУ, 2008. – 472 с.