Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Аудит використання і зберігання матеріальних цінностей

Предмет: 
Тип роботи: 
Курсова робота
К-сть сторінок: 
55
Мова: 
Українська
Оцінка: 

зберіганні якого знаходяться цінності, копій інвентаризаційних описів інвентаризаційна комісія порівнює фактичну наявність цих цінностей (за даними копій інвентаризаційних описів) з кількістю встановленого на підставі документів.

Товарно-матеріальні цінності, що передані на переробку іншим підприємствам, заносяться інвентаризаційною комісією до інвентаризаційного опису товарно-матеріальних цінностей, прийнятих (зданих) на відповідальне зберігання, в якому вказується назва підприємства, що здійснює переробку, назва цінностей, кількість, сорт, фактична вартість за даними обліку, дата передачі на переробку, місце зберігання, назва, дата і номер документа, який підтверджує передачу цінностей на переробку. Інвентаризаційна комісія повніша отримати від переробних підприємств письмові підтвердження про назву та кількість цінностей, що прийняті на переробку, і порівняти фактичну наявність цих цінностей (за даними письмового підтвердження) з кількістю, встановленою на підставі документів.
Тара заноситься в інвентаризаційний опис товарно-матеріальних цінностей за видами, цільовим призначенням і якісним станом (нова, що була у використанні, та що вимагає ремонту). До початку інвентаризації тара повинна бути підібрана за її видами:
  • дерев'яна (ящики, бочки) ;
  • металічна (фляги, бочки) ;
  • картонна;
  • текстильна (мішки).
На тару, що прийшла в непридатність, інвентаризаційна комісія складає акт, де вказує причини псування.
Інвентаризація малоцінних та швидкозношуваних предметів проводиться за місцями їх зберігання чи використання та матеріально-відповідальними особами.
Під час інвентаризації слід встановити правильність віднесення господарських засобів до групи малоцінних та швидкозношуваних предметів, організацію оперативного в місцях їх використання, та тих які видані в індивідуальне користування (ведення особистих карток, наявність підписів осіб про одержання малоцінних та швидкозношуваних предметів). Інвентаризація проводиться шляхом огляду кожного предмету. Результати інвентаризації комісія заносить до інвентаризаційного опису товарно-матеріальних цінностей.
 
РОЗДІЛ 2 АУДИТ ЗБЕРЕЖЕННЯ І ВИКОРИСТАННЯ ТОВАРНО-МАТЕРІАЛЬНИХ ЦІННОСТЕЙ
Організація і методика проведення аудиту товарно-матеріальних цінностей
Аудит товарно-матеріальних цінностей дозволяє визначити фактичне наявність і нестачу матеріальних цінностей.
Дані обліку не дають на обсязі інформації про стан складського господарства і збереження матеріальних цінностей.
Цілі перевірки: встановлення збереження і операцій руху виробничих запасів, матеріальних цінностей і товарів, правильності їх вартісної оцінки, документального оформлення і відображення в обліку. Перевірка складського обліку товарно-матеріальних цінностей, правильності оподаткування товарно-матеріальних цінностей, правильності відображення товарно-матеріальних цінностей на балансі.
Методика аудиторської перевірки товарно-матеріальних цінностей повинна розроблятися за єдиною схемою, яка включає:
  1. перелік основних нормативних документів з обліку товарно-матеріальних цінностей;
  2. первинні документи з обліку надходження та руху товарно-матеріальних цінностей;
  3. регістри аналітичного і синтетичного обліку та фінансову звітність;
  4. класифікатор можливих порушень з обліку товарно-матеріальних цінностей та малоцінних та швидкозношуючих предметів;
  5. методи збору аудиторських доказів, що використовуються при аудиті товарно-матеріальних цінностей та опис їх контрольних процедур.
На першому етапі аудиту товарно-матеріальних цінностей аудитору слід розробити план аудиторської перевірки та визначити важливі ділянки.
На другому етапі аудитор повинен ознайомитися з організацією та формою обліку, з документообігом та аудиторськими процедурами.
На третьому етапі необхідно з'ясувати повноту виправлення помилок в обліку, що виявлені під час попередньої аудиторської перевірки.
На четвертому етапі слід звернути увагу на законність, правильність обліку товарно-матеріальних цінностей і малоцінних та швидкозношуючих предметів, їх збереження, списання та встановлення тотожності даних аналітичного і синтетичного обліку.
На останньому етапі аудитор повинен перевірити забезпечення підприємства нормативними документами щодо надходження, зберігання та відпуску матеріальних цінностей.
Після ознайомлення з обліковою політикою підприємства, аудитор повинен перевірити проведені процедури з матеріальними цінностями. Аудит їх збереження доцільно починати з перевірки процесу інвентаризації. Суть такої перевірки в тому, наскільки правильно проводилась інвентаризація та як відображені в обліку її результати.
У процесі перевірки слід з'ясувати такі питання:
  1. на базі яких документів проводилася інвентаризація;
  2. склад інвентаризаційної комісії;
  3. правильність оформлення та складання Інвентаризаційного опису;
  4. наявність окремо складених описів на матеріальні цінності, що
  5. надійшли в момент інвентаризації та на цінності, що знаходяться в дорозі;
  6. виявлення вилучених з опису певних матеріалів, що не належать підприємству;
  7. тотожність даних по інвентаризаційній та порівняльній відомостях;
  8. правильність і повнота проведення інвентаризації.
Слід зауважити, що інвентаризацію аудитор повинен проводити лише за умовами договору чи при необхідності, що виникла у процесі здійснення аудиту.
Аудит порівняльної відомості слід починати з перевірки:
  1. повноти і правильності виведених залишків у кількісному виразі;
  2. правильності проведення взаємозаліків нестач і лишків;
  3. правомірності виявлених відхилень за кількістю;
  4. правильність віднесення результатів інвентаризації на рахунки обліку.
Якщо під час інвентаризації виявлено перевищення максимально можливого залишку, то це свідчить про надходження не оприбуткованих цінностей (максимальний залишок розраховується як залишок на початок плюс надійшло мінус вибуло).
Аудитор повинен перевірити правомірність взаємозаліків нестач і лишків. При цьому слід мати на увазі, що такий залік може допускатися лише внаслідок пересортування матеріальних цінностей однакового найменування, якщо вони виникли у однієї і тієї ж матеріально відповідальної особи, що перевіряється, та за один і той же інвентаризаційний цикл.
Наступним етапом перевірки матеріальних цінностей є повнота їх оприбуткування та оцінки.
Джерелами перевірки є первинні та зведені документи, регістри синтетичного і аналітичного обліку щодо наявності і руху матеріальних цінностей, розрахунків із постачальниками тощо.
В процесі аудиту повноти оприбуткування і правильності оцінки куплених матеріальних цінностей аудитор з'ясовує, чи відповідають підсумкові суми, відображені у відомостях обліку матеріальних цінностей даним журналів № 3 і 5.
Особливо ретельно перевіряється дотримання порядку прямої передачі цінностей у виробництво, що призводить до зловживань.
Фото Капча