Аудит використання і зберігання матеріальних цінностей

З метою виявлення методів оцінки на складі, доцільно перевірити документи з цих операцій. Якщо оцінка продукції на складі здійснювалася на основі фактичної собівартості, то слід визначити як проводилися розрахунки.

Аудитор повинен ретельно проаналізувати правильність оцінки матеріальних цінностей і з'ясувати, чи включені до собівартості їх придбання транспортно-заготівельні витрати, комісійні винагороди, що сплачені постачальникам тощо.

При перевірці потрібно встановити наявність фактів включення у вартість товарно-матеріальних цінностей витрат на утримання складів, відділів постачання і збуту, та на відрядження працівників для оформлення договорів на їх поставку. Придбані або вироблені товари, матеріали зараховуються на баланс за первісною вартістю.

Під час дослідження слід застосувати логічну, нормативно-правову та зустрічну перевірку. Перевіривши правильність оприбуткування, аудитор приступає до аналізу списання матеріальних цінностей.

Для перевірки здійснених операцій щодо списання і відпуску матеріалів у виробництво, аудитор використовує нагромаджу вальні відомості щодо витрачання матеріалів зі складів, що виписуються на підставі видаткових документів (лімітно-забірні карти, вимоги на заміну матеріалів, забірні листи тощо).

Аудиторська процедура перевірки видаткових документів не може обмежуватися тільки зіставленням відпущених цінностей з установленими лімітами і зустрічною перевіркою документів, що знаходяться на складах і в цехах. Одночасно доцільно здійснити аналіз даних складського обліку після відпуску матеріальних цінностей, за допомогою чого можна виявити розмір завищених списань матеріалів у виробництво за рахунок обрахування, обважування, заниження ґатунку при відпуску матеріалів у цехи, що сприяє утворенню не облікованих залишків матеріалів на складах із наступним їх вилученням.

Завдання, значення, джерела аудиту товарно-матеріальних цінностей

Основою господарської діяльності підприємства є товарно-матеріальні цінності, отож важливо правильно визначити об’єкти аудиту їх збереження і використання. Це прийом цінностей по кількості і якості, їх зберігання, брак і псування, норми витрачання на виробництво МШП, бухгалтерський облік, звітність, первинні документи та інше.

Основними завданнями аудиту товарно-матеріальних цінностей є перевірка:

1. наявності та порядку зберігання товарно-матеріальних цінностей;
2. правильного і своєчасного відображення в обліку всіх операцій руху товарно-матеріальних цінностей;
3. додержання підприємством встановлених норм списання;
4. відповідності аналітичних показників обліку товарно-матеріальних цінностей синтетичним;
5. правильності відображення в обліку руху МШП;
6. переоцінки та уцінки проведення індексації товарно-матеріальних цінностей;
7. додержання підприємством вимог проведення інвентаризації товарно-матеріальних цінностей.

Основою господарської діяльності підприємств є матеріальні цінності: виробничі запаси, готова продукція, товари, тара, малоцінні і швидкозношувані предмети (рахунки класу 2 «Запаси»). Аудитор керується Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 «Запаси». Об'єктами аудиту є: приймання цінностей за кількістю та якістю, норми витрачання; МШП, товари і тара; первинні документи, регістри обліку, звітність.

Аудит матеріальних цінностей доцільно починати з інвентаризації, яку проводять силами і засобами підприємства-замовника під наглядом аудиторів.!!! повтор Перед початком інвентаризації матеріально відповідальна особа складає звіт (виробничий, матеріал, товарний, товарно-грошовий) і дає відповідну розписку (текст розписки наведено на титульній стороні інвентаризаційного опису). Один примірник звіту матеріально відповідальна особа здає в бухгалтерію підприємства, другий – аудитору.

Інвентаризаційна комісія приступає до перевірки наявності матеріальних цінностей. Аудитор стежить за правильністю проведення інвентаризації та сам записує результати. Оформлені інвентаризаційні описи він передає в бухгалтерію для складання Порівнювальна відомість. Якщо на об'єкті, де проводять інвентаризацію, облік ведеться в кількісно-сумовий вираженні, то в Порівнювальна відомість записують тільки ті матеріальні цінності, за якими виявлені відхилення від облікових даних, залишок записують одним рядом на загальну суму.

Перевіркою повноти оприбуткування і правильності оцінки куплених матеріальних цінностей аудитори з'ясовують, чи відповідають підсумкові суми, відображені у відомостях обліку матеріальних цінностей, даним інших облікових регістрів (журналів-ордерів). Разом з тим доцільно перевірити погодженість записів між синтетичним і аналітичним обліком за балансовими рахунками і субрахунками, на яких обліковуються матеріальні цінності. Виявлені розбіжності є результатом неповного оприбуткування цінностей. Особливу увагу приділяють перевірці операцій за рахунком 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками», за дебетом якого відображається оплата боргу постачальнику за доставлені матеріальні цінності, за кредитом – їх надходження (оприбуткування). У протягом місяця, як правило, дебетових залишків на цьому рахунку не повинно бути. Виключенням може бути наявність суми вартості оплачених матеріалів, які залишилися на кінець місяця в дорозі або не були вивезені зі Сладов постачальників. За такими операціями на рахунку 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядниками» може утворитися дебетове сальдо, яке наприкінці місяця переноситься з цього рахунку в дебет рахунку 209 «Інші матеріали» без оприбуткування їх на склади. На початок наступного місяця ці суми сторно і числяться в поточному обліку як дебіторська заборгованість за рахунком 63, поки матеріали не будуть прийняті й оприбутковані матеріально відповідальними особами.

Аудитор слід перевірити правильність складання актів розбіжності кількості та якості матеріальних цінностей, які надійшли, і своєчасність пред'явлення претензій до постачальників або транспортної організації. Практика показує, що такі розбіжності зумовлені привласненням матеріальних цінностей і оформленням фіктивних (підроблених) актів з метою приховування недоліків або пересортиці матеріальних цінностей.

Для виявлення фактів зміни назв або споживчих якостей цінностей (гатунку, марки, розміру, вологості тощо п.), штучного завищення ваги брутто, тари застосовують експертну оцінку документів.

Одночасно з перевіркою повноти оприбуткування матеріальних Цінностей вивчають правильність їх оцінки, керуючись Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 «Запаси». Придбані (отримані) або вироблені запаси зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю.

Правильна