Предмет:
Тип роботи:
Курсова робота
К-сть сторінок:
55
Мова:
Українська
підтверджує факт недопостачання певної кількості товарів, про що складається акт приймання.
З метою документування розкрадання товарів слід проаналізувати такі документи:
- договір постачання;
- комерційний акт (акт приймання) ;
- товарно-транспортну накладну, рахунок-фактура,
- рахунок – платіжна вимога, виписки банку;
- товарний звіт, товарну книгу;
- звіт про рух тари.
Крім того, у разі потреби проводять інвентаризацію товарів, які поступили від постачальника, і здійснюють відвантаження товарів.
РОЗДІЛ 3
3. 1. Методика аудиту збереження і використання товарно-матеріальних цінностей
Аудит збереження ТОВАРНО-МАТЕРІАЛЬН ЦІННОСТІ розпочинається з перевірки умов, які його забезпечують. До таких умов належать:
- правильний підбір і розстановка кадрів;
- організація і стан складського господарства;
- організація охорони, пропускної системи і внутрішньо-господарського контролю за наявністю матеріальних цінностей.
У процесі аудиту перевіряються укомплектованість складу матеріально відповідальних осіб за освітою, кваліфікацією, стажем роботи і їх раціональна розстановка. В той же час звертається увага: чи не притягувались матеріально відповідальні особи до кримінальної відповідальності; чи погоджені з головним бухгалтером їх приймання, переміщення і звільнення.
При прийманні на роботу, пов’язану з матеріальною відповідальністю, в обов’язковому порядку укладається договір про матеріальну відповідальність. Матеріально відповідальну особу до початку виконання службових обов’язків слід ознайомити з посадовою інструкцією, в якій визначається права та обов’язки працівників, розпорядок їх роботи, порядок приймання і відпуску цінностей, їх документальне оформлення, ведення кількісного обліку на складах в картках складського обліку типової форми № 17, терміни подання звітів у бухгалтерію тощо. Крім того, ревізором встановлюється своєчасність передачі товарно-матеріальних цінностей при зміні матеріально відповідальних осіб і відображення результатів у бухгалтерському обліку.
При аудиті організації та стану складського господарства перевіряються: обладнання складів; умови зберігання товарно-матеріальних цінностей; оснащення ваговимірювальними приладами, мірною тарою; періодичність проведення санітарної обробки (якщо в цьому є потреба) ; своєчасність оформлення приймання і відпуску цінностей та записів в картки складського обліку. Наявність документів на складі, які ще не здані при звітах у бухгалтерію, а також складського обліку дають змогу з’ясувати, чи є на складі невраховані надлишки товарно-матеріальних цінностей. Вони можуть утворюватися: за рахунок заміни сировини при виготовленні готової продукції; обрахунків здавальників сировини та матеріалів, пов’язаних із зміною маси, вологості, зниженням їхньої сортності; необґрунтованого оформлення актів на втрати товарно-матеріальних цінностей при їх транспортуванні або зберіганні на складах.
На практиці, як правило, невраховані залишки товарно-матеріальних цінностей зберігаються окремо від врахованих або їх приховують в окремих коморах. Для виявлення неврахованих надлишків товарно-матеріальних цінностей використовуються дані складського обліку. При утворенні неврахованих надлишків в складському обліку видаток певного виду цінностей за певний період перевищує їх прибуток, в результаті чого утворюються невраховані надлишки відповідних цінностей. Ця перевитрата перекривається за рахунок наступного надходження і оприбуткування товарно-матеріальних цінностей аналогічних найменувань. Такі надлишки звичайно вилучаються за рахунок наступних надходжень або виписування безтоварних документів до перевірки їхньої фактичної наявності (під час проведення інвентаризації).
Важливе значення в запобіганні розкрадань товарно-матеріальних цінностей має правильна організація прокускної системи при ввозі їх на територію підприємства і вивозі з підприємства. Перевірці підлягають книги реєстрації перепусток, журнали зважування вантажів на автомобільних вагах, інформація охоронників про вивіз і винос з території підприємства товарно-матеріальних цінностей без документального оформлення, накази про прийняті заходи щодо усунення виявлених порушень тощо. Внутрішньогосподарський аудит за наявністю товарно-матеріальних цінностей проводять, як правило, працівники бухгалтерії шляхом контрольних є інвентаризацій по гостродефіцитних позиціях. Аудитор при перевірці звертає увагу на правильність складання інвентаризаційних описів, звіряльних відомостей і обґрунтованість прийнятих рішень за результатами інвентаризації. Зокрема, за даними інвентаризації складаються інвентаризаційні описи, які мають бути підписані всіма членами інвентаризаційної комісії. Крім того, матеріально відповідальні особи по кожному опису дають розписку, в якій зазначають, що всі цінності, найменовані в опису, комісією перевірені в натурі і внесені в опис, у зв’язку з чим претензій до інвентаризації комісії немає.
Усі цінності, зазначені в опису, знаходяться на відповідальному зберіганні. Оформлений опис передається в бухгалтерію, де фактична наявність товарно-матеріальних цінностей порівнюється з обліковими даними. В разі розбіжності між ними складається звіряльні відомості, які підписуються головним бухгалтером і матеріально відповідальною особою. Якщо встановлено нестачу або надлишки, то матеріально відповідальна особа подає письмове пояснення. Недостачі цінностей понад норми убутку відносяться на винних осіб (за діючими цінами на дату виявлення недостачі), а надлишки підлягають оприбуткуванню Взаємний залік надлишків і недостач в результаті пересортиці допускається як виняток за один і той самий період, що перевіряється, в однієї і тієї самої матеріально відповідальної особи, по цінностях одного і того самого найменування. Недостача цінностей понад норми прибутку і втрати від псування цінностей, коли конкретні винуватці не встановлені, може бути списана за рахунок прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства.
В аудиті за збереженням і використанням товарно-матеріальних цінностей важливе значення має виявлення способів утворення неврахованих надлишків сировини та матеріалів. Невраховані надлишки сировини та матеріалів у виробництві та на складах в основному створюються:
- вилучення їх у натурі;
- виробництва з них неврахованої готової продукції;
- приховування раніше створених недостач.
Надлишки сировини і матеріалів можуть бути створені на різних стадіях їх руху на підприємстві: при прийманні на склад, зберіганні, передачі зі складу в цех, списані на виробництво.
Наприклад, в процесі аудиту на цукровому заводі було встановлено, що бухгалтером при складанні оборотних