Авіаційна промисловість україни як складова військово-промислового комплексу у 1910-ті-1980-ті роки

На основі реалізації вказаних завдань, систематизації наукових фактів, що отримані в результаті дослідження, сформулювати висновки, які можуть сприйматись як історичні уроки. Вони можуть сприяти формуванню й реалізації ефективної науково-технологічної та регіональної політики Української держави щодо розвитку авіаційної промисловості

Методологічна основа дисертації. Дисертаційну роботу було виконано в концептуальних межах військової історії з позицій загальноприйнятої методології, яка застосовується в сучасних історичних дослідженнях. Складність та багатовимірність об’єкта дослідження обумовили здійснити синтез методів. Серед них методи: історизму, об’єктивності, системного і багатофакторного аналізу, орієнтації на загальнолюдські цивілізаційні цінності. Методи аналізу і синтезу, класифікації використовувався при формуванні та обробці джерельних відомостей, проведенні історіографічного аналізу. Порівняльно-історичний та проблемно-хронологічний методи дали можливість здійснити аналіз основних тенденцій розвитку авіаційної промисловості України в світовому контексті. Статистико-аналітичний метод допоміг при опрацюванні статистичних матеріалів, які викладені в усіх розділах дисертації та складанні таблиць. Структурно-системний метод дозволив структурувати та систематизувати весь інформаційний масив, обґрунтувати висновки дослідження.

Такий підхід дозволив об’єктивно розглянути суперечливий розвиток авіаційної промисловості України на усіх етапах її становлення і розвитку.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що:

• з наукових позицій вперше цілісно реконструйовано картину тенденцій становлення та розвитку промислового виробництва авіаційної техніки в Україні для військових потреб;
• вперше в українській історіографії здійснено дослідження розвитку авіаційної промисловості на теренах України, що має комплексний, міждисциплінарний характер;
• на відміну від попередників, які вивчали галузь літакобудування, вперше виділено періоди становлення галузі та їх особливості для сфери українського виробництва;
• показано які наслідки мало впровадження науково-дослідних і проектно-конструкторських робіт у літакобудування, що забезпечувало високі тактико-технічні характеристики авіаційної техніки;
• введено до наукового обігу нові факти, призабуті відомості про вчених і виробничників, діяльність яких сприяла стрімкій динаміці прогресивних змін у створенні літаків;
• висвітлено вплив імперського (союзного) центру на розвиток авіабудування в Україні.

Науково-практичне значення дослідження полягає в тому, що отримані результати дозволяють скласти нове, поглиблене уявлення щодо розвитку авіаційної промисловості України від початку її зародження і до кінця двадцятого століття, визначають її роль і місце у духовній і матеріальній культурі українського суспільства. Висновки служать історичним уроком у необхідності своєчасного вибору пріоритетів у розвитку однієї з найбільш наукоємних галузей, якою є літакобудування, реформування системи управління та оптимізації його структури. Розроблена і апробована в процесі над дисертацією дослідницька методологія може бути використана в дослідженнях інших галузей. Матеріали дисертації можуть бути використані відповідними органами державної влади і місцевого самоврядування, Комітетами Верховної Ради України при розробці та реалізації окремих питань науково-технологічної та інноваційної політики Української держави. Історико-науковий аналіз розвитку авіабудування дає можливість по-новому оцінити інтелектуальний потенціал, що міститься в науковому секторі держави.

Матеріали дисертації стануть в нагоді дослідникам, які продовжуватимуть вивчення багатогранної проблематики історії розвитку інших галузей промисловості, позбавлення вітчизняної історичної науки від однобокості й тенденційності, властивої радянській історіографії, а подекуди – й сучасній російській історіографії.

Матеріали дослідження широко використовуються при читанні лекцій з курсу «Історія науки і техніки» в Національному технічному університеті «Харківський політехнічний інститут» та з курсу «Сучасні проблеми науки і техніки» в Національному університеті «Львівська політехніка».

Особистий внесок здобувача. Наукові факти з різних джерел та їх обробка шляхом узагальнення, приведення до наукових положень і висновків дисертації здійснено одноосібно. Здобувачем самостійно визначено хронологічні і територіальні межі дослідження, відібрано наукові факти, сформульовано наукові положення і висновки наукового пошуку. Разом з науковим консультантом обґрунтовано актуальність теми, визначено методологічні підходи до досягнення мети і вирішення завдань.

Апробація роботи. Основні положення та висновки дисертації обговорювались на засіданнях кафедр історії, теорії та практики культури Національного університету «Львівська політехніка» та історії науки і техніки Національного технічного університету «Харківський політехнічний інститут». Результати дослідження були представлені на понад двадцяти наукових конференціях, у тому числі: Міжнародній науково-практичній конференції «60-річчя визволення України від фашистських загарбників: внесок українського народу в перемогу над фашизмом у роки Другої світової війни» (Київ, 27 жовтня 2004 р.), науковій конференції «Перша світова війна в історичній долі українського народу» (Львів, 25 листопада 2005 р.), Міжнародній науковій конференції «Україна у Другій світовій війні» (Львів, 25-26 травня 2005 р.), ІІ міжнародній науковій конференції «Збройні сили України: історія та сучасність» (Львів, 29-30 березня 2006 р.), ІІІ Міжнародному науковому Конгресі українських істориків «Українська історична наука на шляху творчого поступу» (Луцьк, 17-19 травня 2006 р.), 6-й Всеукраїнській науковій конференції «Актуальні питання історії техніки» (Полтава, 11-12 жовтня 2007 р.), 5-й всеукраїнській науковій конференції «Еволюція військового мистецтва» (Рівне, 27-28 листопада 2008 р.), 8-й Всеукраїнській науковій конференції «Актуальні питання історії техніки» (Очаків, 17-19 вересня 2009 р.), Міжнародній науковій сесії « Od Zborowa do NATO. Stosunki polsko-ukrainskie od XVII do XXI wieku» (Познань, 16-17 листопада 2009 р.), Міжнародній науковій конференції « Pogranicza Europy Środkowo-Wschodniej – ludzie pogranicza i elity regionalne» (Катовіце, 7-9 грудня 2009 р.), Всеукраїнській науково-теоретичній конференції «Друга світова війна очима сучасних дослідників» (Луцьк, 22 квітня 2010 р.), Всеукраїнській науковій військово-історичній конференції «Воєнна історія Сіверщини та Слобожанщини (Харків, 15 грудня 2010 р.) та ін.

Публікації. Основні положення дисертаційного дослідження відображені в індивідуальній монографії «Нарис історії авіаційної промисловості України