Предмет:
Тип роботи:
Автореферат
К-сть сторінок:
57
Мова:
Українська
дат, розкривають деякі аспекти діяльності вітчизняних авіазаводів .
Заслуговують на увагу праці біографічного характеру, присвячені видатним діячам авіаційної промисловості, насамперед, конструкторам. Варто згадати книгу Ю. Віленського та Ю. Муравйова про конструктора авіаційних двигунів О. Івченка, збірник, присвячений життю й творчості О. Антонова . Певний інтерес становлять і статті В. Єрошина, М. Згуровського, С. Карамаша, Г. Кривова, присвячених різним аспектам життєвого й творчого шляху таких визначних діячів вітчизняної авіаційної промисловості, як І. Сікорський, О. Антонов, К. Калінін, Д. Григорович .
Західна історіографія вкрай бідна на публікації, що стосуються теми даного дослідження. Типовими її зразками є англійські енциклопедично-довідкові видання, присвячені літакам певних марок. Серед них відзначимо дослідження Р. Сангера у якому міститься коротка й, до того ж, не зовсім точна згадка про виробництво літаків «Ньюпор» фірмою «Анатра» . До цієї ж групи належать і книги Б. Ганстона, присвячені літаками А. Туполєва та О. Яковлєва, у яких наводяться відомості щодо виробництва літаків Ту-104, Ту-124, Ту-134 і Як-18 на Харківському авіазаводі .
Окремо слід згадати праці авторів з країн Центрально-Східної Європи, які традиційно проявляють значний інтерес до історії радянського авіаційно-промислового комплексу. За цінністю для історика ці праці дуже різнорідні. Якщо, наприклад польська книга З. Луранца, присвячена історії створення, виробництва і використання літака Ан-2, є вкрай цікавою й інформативною, то публікації польських же авторів М. Ришя та А. Кіньскі чи чеського Й. Хорната лише епізодично та фрагментарно висвітлюють питання, дотичні до теми даного дослідження . Самостійний блок становлять праці польських дослідників, у яких містяться відомості стосовно раннього етапу розвитку авіаційної промисловості на західноукраїнських землях – книги С. Янушеського, А. Гласса, Є. Конєчного .
Далеко не всі аспекти розвитку історії авіаційної промисловості України знайшли відображення в працях вітчизняних та зарубіжних істориків. Тож при здійсненні нашого дослідження активно використовувались різнопланові історичні першоджерела. Джерельну базу даного дослідження складають, головним чином, матеріали російських архівів, оскільки з огляду на тривалу залежність України від імперського центру і стратегічне значення авіаційної промисловості переважна більшість документів, пов’язаних з історією української авіаційної промисловості відклалась саме там. Зокрема, основний масив інформації, що стосується раннього періоду розвитку авіаційної промисловості в Україні (до 1918 р.) зосереджено в Російському державному військово-історичному архіві (Российский государственный военно-исторический архив, далі – РГВИА). Головний масив документів, що стосуються авіаційної промисловості, знаходиться у ф. 493 «Управление военного воздушного флота» (УВВФ). Ф. 2008 РГВИА «Полевое управление авиации и воздухоплавания» містить документи, що стосуються льотних випробувань літаків, збудованих на українських заводах, а також щодо замовлень авіаційної техніки. Слід згадати й ф. 2000 «Главное управление Генерального штаба», а саме – документи, що стосуються діяльності його повітроплавної (повітроплавно-автомобільної) частини, які містять дані стосовно розвитку авіаційної промисловості напередодні Першої світової війни. Відомості стосовно виконання військових замовлень на постачання літаків у 1914-1916 рр. є в документах ф. 802 «Главное военно-техническое управление».
Основні дані щодо діяльності підприємств авіаційної промисловості в радянський період містяться в Російському державному архіві економіки (Российский государственный архив экономики, далі – РГАЭ). Це стосується, насамперед, фондів керівних органів авіаційної промисловості – ф. 8328 «Учреждения по руководству самолетостроением в СССР», ф. 8367 «Управление ВВС РККА РВС Наркомата по военным и морским делам СССР», де зосереджені матеріали з діяльності об’єднання «Промвоздух» за 1921-1929 рр., зокрема, щодо створення і діяльності авіаремонтного заводу в Києві, ф. 2097 «Учреждения по руководству военной промышленностью ВСНХ СССР», який містить дані стосовно стану авіаційної промисловості в Україні в ранній радянський період – в 20-х рр.
У дисертаційній роботі знайшли також використання матеріали зосереджених в РГАЭ фондів управлінь Народного комісаріату авіаційної промисловості (НКАП), згодом перейменованого у Міністерство авіаційної промисловості: ф. 303 «Главное управление по производству легкомоторных самолетов», ф. 69 «8-е Главное управление» та деяких інших. Слід, однак, зауважити, що матеріали фондів РГАЭ, що стосуються розвитку авіаційної промисловості в 50-80-х рр. ХХ ст. лишаються недоступними для дослідників.
Із фондів Державного архіву Російської федерації (Государственный архив Российской федерации, далі – ГАРФ) слід виділити ф. 8418 «Комитет обороны при Совете Народных Комиссаров СССР», в якому зосереджені різнопланові матеріали стосовно розвитку авіаційної промисловості в 20-х – на початку 40-х рр. ХХ ст. Ф. 8007 «Совет оборонной промышленности при Совете Народных Комиссаров СССР» містить накази НКАП та листування центральних органів з авіазаводами, що відносяться до періоду 1940-1941 рр.
З матеріалів Російського державного військового архіву (Российский государственный военный архив, далі – РГВА) особливої уваги заслуговує ф. 29 «Главное управление военно-воздушных сил Красной Армии» – головного замовника і споживача авіаційної техніки в СРСР. У ньому зосереджені матеріали, що відносяться до періоду 1917-1941 рр. Низку документів щодо функціонування авіаційної промисловості в Україні на початку 20-х рр. ХХ ст. містить ф. 84 «Управление по снабжению Красного Воздушного Флота». Окремі відомості стосовно стану підприємств галузі в 1919-1920 рр. знаходяться в матеріалах ф. 25860 «Народный комиссариат по военным делам Украинской ССР».
Деяка інформація стосовно стану і розвитку авіапромисловості знаходиться у фондах Російського державного архіву соціально-політичної історії (Российский государственный архив социально-политической истории, далі – РГАСПИ). У ф. 644 «Постановления и распоряжения Государственного Комитета Обороны» містяться постанови щодо організації роботи