Авіаційна промисловість україни як складова військово-промислового комплексу у 1910-ті-1980-ті роки

Заслуговують на увагу праці біографічного характеру, присвячені видатним діячам авіаційної промисловості, насамперед, конструкторам. Варто згадати книгу Ю. Віленського та Ю. Муравйова про конструктора авіаційних двигунів О. Івченка, збірник, присвячений життю й творчості О. Антонова . Певний інтерес становлять і статті В. Єрошина, М. Згуровського, С. Карамаша, Г. Кривова, присвячених різним аспектам життєвого й творчого шляху таких визначних діячів вітчизняної авіаційної промисловості, як І. Сікорський, О. Антонов, К. Калінін, Д. Григорович .

Західна історіографія вкрай бідна на публікації, що стосуються теми даного дослідження. Типовими її зразками є англійські енциклопедично-довідкові видання, присвячені літакам певних марок. Серед них відзначимо дослідження Р. Сангера у якому міститься коротка й, до того ж, не зовсім точна згадка про виробництво літаків «Ньюпор» фірмою «Анатра» . До цієї ж групи належать і книги Б. Ганстона, присвячені літаками А. Туполєва та О. Яковлєва, у яких наводяться відомості щодо виробництва літаків Ту-104, Ту-124, Ту-134 і Як-18 на Харківському авіазаводі .

Окремо слід згадати праці авторів з країн Центрально-Східної Європи, які традиційно проявляють значний інтерес до історії радянського авіаційно-промислового комплексу. За цінністю для історика ці праці дуже різнорідні. Якщо, наприклад польська книга З. Луранца, присвячена історії створення, виробництва і використання літака Ан-2, є вкрай цікавою й інформативною, то публікації польських же авторів М. Ришя та А. Кіньскі чи чеського Й. Хорната лише епізодично та фрагментарно висвітлюють питання, дотичні до теми даного дослідження . Самостійний блок становлять праці польських дослідників, у яких містяться відомості стосовно раннього етапу розвитку авіаційної промисловості на західноукраїнських землях – книги С. Янушеського, А. Гласса, Є. Конєчного .

Далеко не всі аспекти розвитку історії авіаційної промисловості України знайшли відображення в працях вітчизняних та зарубіжних істориків. Тож при здійсненні нашого дослідження активно використовувались різнопланові історичні першоджерела. Джерельну базу даного дослідження складають, головним чином, матеріали російських архівів, оскільки з огляду на тривалу залежність України від імперського центру і стратегічне значення авіаційної промисловості переважна більшість документів, пов’язаних з історією української авіаційної промисловості відклалась саме там. Зокрема, основний масив інформації, що стосується раннього періоду розвитку авіаційної промисловості в Україні (до 1918 р.) зосереджено в Російському державному військово-історичному архіві (Российский государственный военно-исторический архив, далі – РГВИА). Головний масив документів, що стосуються авіаційної промисловості, знаходиться у ф. 493 «Управление военного воздушного флота» (УВВФ). Ф. 2008 РГВИА «Полевое управление авиации и воздухоплавания» містить документи, що стосуються льотних випробувань літаків, збудованих на українських заводах, а також щодо замовлень авіаційної техніки. Слід згадати й ф. 2000 «Главное управление Генерального штаба», а саме – документи, що стосуються діяльності його повітроплавної (повітроплавно-автомобільної) частини, які містять дані стосовно розвитку авіаційної промисловості напередодні Першої світової війни. Відомості стосовно виконання військових замовлень на постачання літаків у 1914-1916 рр. є в документах ф. 802 «Главное военно-техническое управление».

Основні дані щодо діяльності підприємств авіаційної промисловості в радянський період містяться в Російському державному архіві економіки (Российский государственный архив экономики, далі – РГАЭ). Це стосується, насамперед, фондів керівних органів авіаційної промисловості – ф. 8328 «Учреждения по руководству самолетостроением в СССР», ф. 8367 «Управление ВВС РККА РВС Наркомата по военным и морским делам СССР», де зосереджені матеріали з діяльності об’єднання «Промвоздух» за 1921-1929 рр., зокрема, щодо створення і діяльності авіаремонтного заводу в Києві, ф. 2097 «Учреждения по руководству военной промышленностью ВСНХ СССР», який містить дані стосовно стану авіаційної промисловості в Україні в ранній радянський період – в 20-х рр.

У дисертаційній роботі знайшли також використання матеріали зосереджених в РГАЭ фондів управлінь Народного комісаріату авіаційної промисловості (НКАП), згодом перейменованого у Міністерство авіаційної промисловості: ф. 303 «Главное управление по производству легкомоторных самолетов», ф. 69 «8-е Главное управление» та деяких інших. Слід, однак, зауважити, що матеріали фондів РГАЭ, що стосуються розвитку авіаційної промисловості в 50-80-х рр. ХХ ст. лишаються недоступними для дослідників.

Із фондів Державного архіву Російської федерації (Государственный архив Российской федерации, далі – ГАРФ) слід виділити ф. 8418 «Комитет обороны при Совете Народных Комиссаров СССР», в якому зосереджені різнопланові матеріали стосовно розвитку авіаційної промисловості в 20-х – на початку 40-х рр. ХХ ст. Ф. 8007 «Совет оборонной промышленности при Совете Народных Комиссаров СССР» містить накази НКАП та листування центральних органів з авіазаводами, що відносяться до періоду 1940-1941 рр.

З матеріалів Російського державного військового архіву (Российский государственный военный архив, далі – РГВА) особливої уваги заслуговує ф. 29 «Главное управление военно-воздушных сил Красной Армии» – головного замовника і споживача авіаційної техніки в СРСР. У ньому зосереджені матеріали, що відносяться до періоду 1917-1941 рр. Низку документів щодо функціонування авіаційної промисловості в Україні на початку 20-х рр. ХХ ст. містить ф. 84 «Управление по снабжению Красного Воздушного Флота». Окремі відомості стосовно стану підприємств галузі в 1919-1920 рр. знаходяться в матеріалах ф. 25860 «Народный комиссариат по военным делам Украинской ССР».

Деяка інформація стосовно стану і розвитку авіапромисловості знаходиться у фондах Російського державного архіву соціально-політичної історії (Российский государственный архив социально-политической истории, далі – РГАСПИ). У ф. 644 «Постановления и распоряжения Государственного Комитета Обороны» містяться постанови щодо організації роботи