Предмет:
Тип роботи:
Лекція
К-сть сторінок:
283
Мова:
Українська
0, 5% розчином питної соди; систематично контролювати радіаційний фон.
Під час перебування поза приміщенням:
необхідно максимально обмежити перебування на відкритій території, під час виходу з приміщення обов’язково використовувати засоби індивідуального захисту (респіратор, протипилову пов’язку, плащ, гумові чоботи тощо) ; під час перебування на місцевості не рекомендується роздягатися, сідати на землю, палити; перед входом у приміщення обов’язково вимити взуття водою, верхній одяг струсити та почистити вологою щіткою; виключити купання у відкритих водоймах.
Йодна профілактика має на меті запобігання накопиченню радіоактивних ізотопів йоду в щитовидній залозі. Проводиться вона шляхом прийому внутрішньо стабільних доз йоду у вигляді пігулок йодистого калію, а в разі його відсутності – водно-спиртового розчину йоду (по 20 крапель 5% -го розчину на склянку молока чи води).
Ефект захисту людини хімічними сполуками від дії іонізуючої радіації називається хімічним захистом від променевого ураження, а такі сполуки – радіопротекторами. Їх захисна дія проявляється, як правило, в тому випадку, коли вони вводяться в організм незадовго (10-30 хв.) до гострого опромінення.
Іонізуюча радіація вражає імунну систему, зменшує імунітет, тобто опірність організму до всіх несприятливих факторів зовнішнього середовища що проявляється в ослабленні організму, підвищенні вірогідності захворювань.
8. Режими захисту населення у випадку ускладнення радіаційної обстановки при аварії на АЕС
І. ПОТУЖНІСТЬ ЕКСПОЗИЦІЙНОЇ ДОЗИ 0, 1…0, 3 мР/год.
Режимні заходи щодо захисту населення:
Укриття дітей, герметизація приміщень, укриття і упаковка продуктів харчування. Обмеження часу перебування на відкритій місцевості дорослих, улаштування санітарних бар’єрів на входах у квартири.
ІІ. ПОТУЖНІСТЬ ЕКСПОЗИЦІЙНОЇ ДОЗИ 0, 3…1, 5 мР/год.
Режимні заходи щодо захисту населення:
Ті ж заходи, плюс йодна профілактика дітей, обмеження часу перебування на відкритій місцевості всіх контингентів населення. Улаштування санітарних бар”єрів на входах в будинки.
ІІІ. ПОТУЖНІСТЬ ЕКСПОЗИЦІЙНОЇ ДОЗИ 1, 5…15 мР/год.
Режимні заходи щодо захисту населення:
Ті ж заходи, плюс йодна профілактика всього населення, часткова евакуація дітей і вагітних жінок.
ІV. ПОТУЖНІСТЬ ЕКСПОЗИЦІЙНОЇ ДОЗИ 15…100 мР/год.
Режимні заходи щодо захисту населення:
І+II+III; евакуація населення, окрім контингенту, задіяного в аварійно-рятувальних роботах.
V. ПОТУЖНІСТЬ ЕКСПОЗИЦІЙНОЇ ДОЗИ БІЛЬШЕ 100 мР/год.
Повна евакуація населення.
Примітка: Похідні нормативи визначені, виходячи з розрахунку одержання населенням дози в 75 бер за час після аварії на АЕС або 250…400 бер на щитовидну залозу.
Основні напрями державної політики у галузі радіаційної безпеки передбачають такі пріоритетні завдання:
проведення екологічного аудиту кризових територій України, що включає визначення контрольних рівнів забруднення територій, які є нормами для територій, та можливість їх реального досягнення;
здійснення перебудови техногенного середовища, технічного переоснащення виробничого комплексу на основі впровадження новітніх наукових досягнень, енерго- та ресурсозберігаючих технологій, безвідходних та екологічно безпечних технологічних процесів, застосування відновлюваних джерел енергії, вирішення проблем знешкодження та використання всіх видів відходів.
Моніторинг і прогнозування становища під час аварії на АЕС
(Виконання розрахунково-графічної роботи)
Основні параметри під час оцінки радіаційного становища
Під радіаційною обстановкою розуміють сукупність наслідків радіоактивного забруднення (зараження), які впливають на виробничу діяльність об’єктів економіки, життєдіяльність населення, дії сил цивільної оборони при проведенні рятувальних та інших невідкладних робіт. Радіаційна обстановка характеризується масштабом (розмірами зон) і характером радіоактивного забруднення (рівнем радіації). Розміри зон радіоактивного забруднення (зараження) і рівні радіації є основними показниками ступеня небезпеки радіоактивного забруднення.
Оцінка радіаційної обстановки включає:
Визначення масштабів і характеру радіоактивного забруднення місцевості, тобто виявлення радіаційної обстановки;
Аналіз їх впливу на діяльність об’єктів економіки, життєдіяльність населення і сили цивільної оборони;
Вибір найбільш доцільних варіантів дій, при яких виключається радіаційне ураження людей, або воно є мінімальним.
Виявлення й оцінка радіаційної обстановки здійснюється шляхом розв’язку формалізованих задач і можливі наслідки такого впливу на населення, особовий склад формувань при всіх видах їх дій і оптимізувати режим роботи формувань на забрудненій місцевості та режим роботи підприємств.
В залежності від характеру й об’єму вихідної інформації, задачі можуть розв’язуватися або шляхом розрахунків (прогнозування), або на основі результатів фактичних вимірювань на забрудненій місцевості (за даними розвідки) та оцінка радіаційного становища методом прогнозування.
Попередній прогноз радіаційної обстановки здійснюється шляхом розв’язування формалізованих задач, які дозволяють передбачити можливі наслідки впливу аварії на населення, особовий склад формувань при всіх видах їх дій та оптимізувати режими роботи формувань на забрудненій місцевості, режим роботи підприємств.
Укладаючи прогноз вірогідної радіаційної обстановки, вирішують декілька завдань:
- визначення зон радіаційного забруднення та нанесення іх на карту (схему) ;
- визначення часу початку випадання радіоактивних опадів на території об’єкта;
- визначення доз опромінення, що може отримати людина на зараженій території;
- визначення тривалості перебування на забрудненій території;
- визначення часу початку роботи на забрудненій території;
- визначення можливих санітарних втрат при радіаційній аварії.
Вихідними даними для оцінки радіаційної обстановки є:
- тип і потужність ЯЕР;
- частка викинутих з ЯЕР РР – h (%) ;
- координати ЯЕР чи АЕС;
- астрономічний час аварії – Тав;
- метеоумови: напрямок (азимут А) і швидкість вітру на висоті 10 м (V, м/с), температура повітря (°С), ступінь вертикальної стійкості повітря (СВСП) : інверсія, ізотермія, конвекція (визначається за часом доби (ніч, день) і хмарністю) ;
- віддаль від об’єкта (району дії формувань) до