Безпека життєдіяльності Навчально-методичний посібник

Варіант 9. Обчисліть ризик автомобільної аварії в місті В (у розрахунку за рік), якщо в середньому на автомобілях їздять 1500 осіб, а за останні 16 років потрапили в аварію і були травмовані 13 осіб.

Варіант 10. Обчисліть ризик травмування на підприємстві (у розрахунку за рік), якщо загальна кількість працюючих складає 10000 чоловік, а за останні 9 років травми одержав 1 чоловік.

Б) Визначення ступеня ризику через вірогідність безпечної роботи

Варіант 1. За п’ять років роботи у 8 будинках сталося 9 аварій водопровідної системи. Необхідно дізнатися, чи можуть виникнути такі аварії протягом поточного року.

Варіант 2. За три роки роботи в 6 соціальних їдальнях сталося 5 випадків харчового отруєння. Необхідно дізнатися, чи можуть виникнути такі отруєння протягом наступного півріччя.

Варіант 3. За чотири роки в 12 містах стався 21 випадок самогубства. Необхідно дізнатися, чи можуть виникнути такі самогубства протягом наступних 5 місяців.

Варіант 4. За останні 4 роки в 24 містах на ДТП загинуло 16 чоловік. Обрахувати, чи можуть виникнути такі випадки протягом року.

Варіант 5. За 4 роки роботи в двох бригадах мулярів сталося 10 нещасних випадків. Необхідно дізнатися, чи можуть виникнути в цих бригадах протягом наступного року нещасні випадки на виробництві.

Варіант 6. За два роки роботи у школі в трьох класах сталося 7 нещасних випадків. Потрібно дізнатися, чи можуть виникнути в цих класах нещасні випадки протягом наступного півріччя.

2. Розрахувати ступінь ризику на підставі соціологічного підходу.

На підставі соціологічного підходу провести статистичну оцінку небезпечних чинників для життя людини, використовуючи бальну систему. Вам пропонується оцінити небезпечність чинників для життя українців шести чинників, наведених у таблицях за такою шкалою: найнебезпечніший чинник (на Вашу думку) – оцінено в 6 балів, а далі 5, 4, 3, 2, 1. Для кожного чинника підрахувати загальну кількість балів, цю суму поділити на кількість студентів у групі. Одержаний результат служить середньою оцінкою небезпечності того чи іншого чинника. Всі розрахункові дані занести в таблицю 1.

 

Питання для самоконтролю

Які головні етапи кількісного аналізу та оцінки ризику?

Головні методичні підходи до визначення ризику?

Статистичний метод визначення ризику.

Метод аналогій визначення ризику.

Експертні методи оцінювання ризиків.

Застосування у розрахунках ризику імовірнісних структурно-логічних моделей?

Визначення базисних подій ризику.

Ідентифікація ризику.

Розробка ризик-стратегії.

Вибір методів та інструментів управління виявленим ризиком.

Бібліографічний список до теми

Основні законодавчі та нормативно-правові акти: 2, 4, 5, 6, 8, 11.

Основна література: 1, 3, 4, 6, 8, 12, 14.

Додаткова література: 2, 3, 4, 8, 14, 18.

Тема 6. Менеджмент безпеки, правове забезпечення та організаційно-функціональна структура захисту населення та АТО у НС.

Мета: поглибити, узагальнити та систематизувати знання студентів про:

• зонування території за можливою дією вражаючих факторів НС;
• основні показники рівнів небезпеки регіону, де знаходиться ВНЗ;
• застосування захисних бар’єрів та видів цивільного захисту;
• прийняття й реалізацію рішень пов’язаних з усуненням загрози виникнення НС.

План вивчення теми

1. Зонування території за можливою дією вражаючих факторів НС.

2. Основні показники рівнів небезпеки регіону, де знаходиться ВНЗ.

3. Застосування захисних бар’єрів та видів цивільного захисту: фізичного, постійно-діючого функціонального, природного, комбінованого.

4. Інформаційна підтримка та процедурне забезпечення прийняття й реалізації рішень пов’язаних з усуненням загрози виникнення НС або реагуванням на НС та організації ліквідування її наслідків.

Методичні рекомендації до самостійної роботи

При розгляданні першого питання треба зазначити, що з метою оперативного, адекватного реагування на надзвичайні ситуації Кабінетом Міністрів України 15 липня 1998 року Постановою № 1099 затверджено «Положення про класифікацію надзвичайних ситуацій».

Відповідно до територіального поширення, обсягів заподіяних або очікуваних економічних збитків, кількості людей, які загинули, за класифікаційними ознаками визначаються чотири рівні надзвичайних ситуацій -загальнодержавний, регіональний, місцевий та об'єктовий. У процесі визначення рівня НС послідовно розглядаються три групи факторів:

1) територіальне поширення;

2) розмір заподіяних (очікуваних) економічних збитків та людських утрат;

3) класифікаційні ознаки надзвичайних ситуацій.

Відповідно до територіального поширення та обсягів технічних та матеріальних ресурсів, що необхідні для ліквідації наслідків НС:

- до загальнодержавного рівня відноситься НС, яка розвивається на території двох та більше областей (Автономної Республіки Крим, міст Києва та Севастополя) або загрожує транскордонним перенесенням, а також у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріальні й технічні ресурси у обсягах, що перевищують власні можливості окремої області (Автономної Республіки Крим, міст Києва та Севастополя), але не менше одного відсотка обсягу видатків відповідного бюджету;

- до регіонального рівня відноситься НС, яка розгортається на території двох та більше адміністративних районів (міст обласного значення), Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя або загрожує перенесенням на територію суміжної області України, а також у разі, коли для її ліквідації необхідні матеріальні й технічні ресурси у обсягах, що перевищують власні можливості