Бізнес - планування у виноробстві

Сезонні виробництва мають високу фондоємність і низькі показники рентабельності підприємства: загальна рентабельність, чиста рентабельність, чиста рентабельність власного капіталу, загальна капіталовіддача, віддача основних виробничих фондів і нематеріальних активів.

У структурі оборотних активів підприємств сезонних галузей основне місце належить оборотним виробничим фондам, а в них переважають сировина і основні матеріали (75 – 80%). Значна частина в складі оборотних активів займає готова продукція. Така структура зумовлена сезонними надходженням сировини, високою питомою вагою сировини в собівартості продукції, великими залишками готової продукції на кінець року та їх зниженням на початок сезону переробки сировини.

На економічну ефективність виробництва у сезонних галузях впливає розвиток сировинної бази, створення раціонально організованих сировинних зон підприємств первинного виноробства. Особливу роль відіграє правильне розміщення підприємств первинного виноробства.

На  розміщення  підприємств  первинного  виноробства  впливають наступні факторів і насамперед:

• наявністьекономічнихджерелсировини,палива,електроенергії,водита інших природних ресурсів, необхідних для розвитку підприємства та його сировинної бази;
• потреба в продукції підприємства і можливість збуту з мінімальними транспортними витратами;
• співвідношення витрат сировини і виходу готової продукції;
• забезпеченість шляхами сполучення;
• забезпеченість трудовими ресурсами.

 

 

Бізнес-план є письмовим документом, у якому викладено сутність, шляхи й способи реалізації підприємницької ідеї; охарактеризовані ринкові, виробничі, організаційні й фінансові аспекти майбутнього бізнесу та особливості керування ним. Він є основою для здійснення підприємницької діяльності, необхідною передумовою залучення інвесторів до процесу фінансування розробки та реалізації підприємницької ідеї, до інноваційно-інвестиційних проектів.

Для розробки бізнес-плану виноробного підприємства використовується методологія розробки бізнес-плану, орієнтованого на залучення інвестицій у виробничу діяльність, яка буде викладена на протязі даного курсу.

Наявність  багатьох  факторів,  які  впливають  на  зміст,  структуру  та  обсяги бізнес-плану, вимагають використовувати підходи до розробки його розділів згідно з характером бізнесу, специфікою галузі, конкретними цілями бізнес-плану, індивідуальними запитами потенційних інвесторів.

Складання бізнес-плану має зовнішні, внутрішні і конкретні цілі.

 

Основна зовнішня ціль полягає в тому, щоб запевнити майбутніх партнерів і кредиторів в успіху справи.

Головна  внутрішня  ціль  бізнес-плану  –  бути  основою  управління підприємницькою діяльністю.

Конкретні цілі розкривають зміст і особливості планових заходів, особливості самого підприємства, специфіку його діяльності.

Конкретні цілі розробки бізнес-плану як багатофункціонального документа:

• налагодженнякомунікаційміжпідприємцемімайбутніми постачальниками, продавцями та найманими працівниками;
• проектуваннясистемиуправліннязапочаткованимбізнесому конкретній сфері виробничої діяльності;
• своєчасне передбачення можливих перешкод і проблем на шляху до успіху власної справи;
• формування та розвиток управлінських якостей підприємця;
• можливість перевірки реалістичності підприємницької ідеї ще до її практичної реалізації.
• Бізнес-план дає змогу розв’язати цілий ряд завдань, основними серед яких є такі:
• обґрунтуванняекономічноїдоцільностінапрямківрозвитку підприємства;
• розрахунокочікуванихфінансовихрезультатівдіяльності, насамперед обсягів продажу, прибутку, доходів на капітал;
• визначення джерел фінансування обраної стратегії;
• підбір працівників, спроможних реалізувати даний план.

Бізнес-план у ринковій системі господарювання виконує дві важливі функції:

1. зовнішню – ознайомити різних представників ділового світу із сутністю та основними аспектами реалізації конкретної підприємницької ідеї;
2. внутрішню(життєвоважливудлядіяльностісамогопідприємства)–

опрацювати систему управління реалізацією підприємницького проекту.

Бізнес-план розглядається як інструмент залучення необхідних для реалізації проекту фінансових ресурсів. Зовнішні інвестори та кредитори не вкладатимуть гроші в бізнес, якщо не ознайомляться з ретельно  підготовленим бізнес-планом. Такий план має переконати потенційних інвесторів у тому, що підприємницький проект має чітко визначену стратегію успіху та заслуговує на фінансову підтримку.

Не менш важливою є і внутрішня функція бізнес-плану, в межах якої можна виділити два напрямки його застосування:

1. як інструменту стратегічного планування та оперативного управління діяльністю підприємства;
2. як механізму аналізу, контролю й оцінки діяльності підприємства.

Наказом   Фонду   державного   майна   України   від   26   травня   1995   року затверджено Положення про типовий бізнес-план.

У бізнес-плані повинна міститися інформація, яка характеризує виробничо- господарську діяльність підприємства за останній рік у цілому та за структурними підрозділами, а також стратегічні напрямки розвитку підприємства на 2, 3, 5-річну перспективу.

Бізнес-плани класифікуються за трьома основними ознаками:

• сферою бізнесу – виробництво, будівництво, торгівля, надання послуг, посередницька діяльність;
• масштабами бізнесу – малий, середній, великий;
• характером продукту бізнесу – традиційний, принципово новий, продукти виробничо-технічного й споживчого призначення.

Крім того, залежно від типу інвестиційної ситуації розробляють:

• повний  бізнес-план  інвестиційного  проекту  (для  потенційних  партнерів  та інвесторів);
• бізнес-план підприємства (для ради директорів або зборів акціонерів);
•  бізнес-план структурного підрозділу (для вищого керівництва фірми).

Можуть складатися спеціальні скорочені варіанти бізнес-планів для певного кола заінтересованих осіб. Форма та зміст таких планів орієнтовані на інтереси таких осіб.

 

 

Обов’язковою передумовою     розробки     високоякісного     бізнес-плану     є формування інформаційного поля. Для розробки бізнес-плану необхідна така інформація:

• маркетингова (конкуренти, споживачі, ціни, особливості просування на ринок);
• виробнича (технологія, устаткування, виробничі площі, сировина, матеріали, персонал);
• фінансова (дохідність, рентабельність, кредити, податки, страхування);
• загальноекономічна і галузева (економічна ситуація, законодавство, політичні та соціальні умови, тенденції розвитку галузі).

При цьому важливо забезпечити об’єктивність, актуальність, своєчасність, комунікативність і наочність інформації.

Для розробки бізнес-плану можливі такі джерела отримання інформації:

• власний досвід практичної діяльності у відповідній сфері бізнесу;
• безпосередні контакти з потенційними клієнтами, постачальниками, торговими агентами;
• статистична інформація про стан і тенденції розвитку галузі та конкретної
• бізнесової сфери, діяльність конкурентів;
• поточні аналітичні огляди економічної та ринкової ситуації, реклама, інформаційно-комерційні матеріали виставок, міжурядових угод, спеціалізованих науково-практичних конференцій;
• вітчизняні та зарубіжні