Дослідження короткострокового кредитування і визначення напрямків вдосконалення комерційних банків

Первинним джерелом погашення кредиту є доходи позичальника. У разі фінансової неспроможності позичальника джерелом повернення позики може виступати виручка від реалізації заставленого майна, перерахування коштів страховою компанією. Позика може бути відшкодована також шляхом продажу активів позичальника, отримання позики від іншого кредитора тощо. [40; 216]

У разі надання короткострокових кредитів погашення може проводитись, як одноразово після закінчення терміну кредитування, так і частинами на протязі періоду кредитування.

Погашення кредиту і нарахованих за ним відсотків (комісій) здійснюється позичальником з поточного рахунка. Якщо поточний рахунок позичальника відкритий в іншому банку, погашення боргу за кредитом та сплата відсотків здійснюється платіжними дорученнями позичальника, а за умови кредитування клієнта на розрахунково-касовому обслуговуванні – погашення може здійснюватись банком у встановлені строки самостійно через банківське розпорядження, якщо таке передбачено кредитною угодою.

Відстрочення погашення кредиту (пролонгація) з підвищенням відсоткової ставки здійснюється банком у виняткових випадках, у разі виникнення у позичальника тимчасових фінансових ускладнень через непередбачені обставини за умови вжиття позичальником відповідних заходів щодо їх усунення. Це відстрочення оформляється додатковою угодою між позичальником і банком, який є невід’ємною частиною кредитного договору. У разі несвоєчасного погашення боргу за кредитом та сплати відсотків (комісій) і відсутності домовленості про відстрочення погашення кредиту банк має право на застосування штрафних санкцій (нарахування пені) у розмірах, передбачених договором. Непогашена у визначений строк заборгованість за позикою виноситься розпорядженням банку на рахунок прострочених позик.

Порушення термінів погашення позик негативно впливає на підтримання фінансової стабільності банку, знижує його кредитну активність.

В умовах платіжно-фінансової кризи в кредитній сфері завжди виникають труднощі з погашенням наданих позик. Баланси більшості банків містять ненадійні кредити (частка проблемних кредитів коливається в межах 11, 3% -13, 4%). Це дуже високий показник, особливо зважаючи, що у світовій банківській практиці частка проблемних кредитів, більша за 8-10%, вважається суттєвим негативним чинником, здатним спровокувати загальну банківську кризу. [30; 123]

Випадки непогашення кредиту регулярно і постійно аналізуються банком. Вони можуть виникати з різних причин, найбільш поширеною причиною є помилки самого банку при розгляді кредитної заяви, при розробці умов кредитного договору, нерентабельна робота клієнта, форс-мажорні обставини.

Повне повернення позики з відсотками і закриття кредитної справи є завершальним етапом кредитного процесу.

 

 

При вчиненні кредитних операцій,, Банк одержує прибутки у виді відсотків і комісій.

Порядок нарахування і сплати відсотків та комісій по кредитних операціях, принципи встановлення розмірів процентних ставок регламентуються внутрішніми положеннями, рішеннями Комітету Управління Активами і Пасивами Банку та Тарифами Банку.

Кредити можуть видаватись на основі простих і складних процентних ставок. У банків на практиці прийнято видавати кредити строком на 1 рік за простими процентними ставками, строком більше 1 року-за складними процентними ставками. За надані послуги у вигляді позики клієнти сплачують певну плату. Це ціна позичкового капіталу, яка формується на фінансовому ринку.

Нарахування відсотків за кредитом здійснюється наступним чином.. Вважаємо, що банк надає у позику певну суму грошей Р. Виникає питання, якою буде сума грошей S через n років (тобто позика з відсотками при поверненні банку) за умови, що річна відсоткова ставка складає r%. У випадку простого відсотка щорічно нараховується сума, яка дорівнює:

  (2. 2)

У випадку складного відсотка, тобто “відсотка від відсотка”, через n років загальна сума позики з відсотками визначатиметься за формулою:   (2. 3) Розмір відсоткових ставок за кредитними операціями, порядок нарахування відсотків, порядок їх стягнення визначаються в договорі між банком і клієнтом.

Відсотки, як це визначено НБУ, нараховуються за календарне число днів, щомісячно в розмірі, передбаченому кредитним договором. В окремих випадках нарахування та стягнення відсотків може проводитись авансом у момент видачі позики. Відсотки сплачують за фактичну кількість днів користування позичкою і нараховуються на суму залишку заборгованості за позичкою. Якщо сума, що вноситься позичальником, недостатня для погашення строкового платежу, простроченої заборгованості, сплати нарахованих відсотків, то в першу чергу погашаються відсотки, потім прострочена заборгованість, а на суму, що залишилась після цього, погашається строковий платіж. Цей порядок обумовлюється при укладенні кредитного договору. Нарахування та стягнення відсотків за позичками, які видані індивідуальним позичальником, здійснюється при надходженні від них платежів в погашення боргу. Нараховані відсотки мають відображатися в балансі установи банку в тому ж періоді, за який вони нараховані. [40; 176]

Після закінчення дії кредитного договору, за наявності нарахованих несплачених відсотків банки вирішують питання про стягнення неоплачених відсотків згідно з чинним законодавством, застосовуючи загальні строки позовної давності. У разі надання позички клієнту іншим банком при настанні строку погашення заборгованості за позичкою та відсотків за нею банк-кредитор надсилає у банк позичальника за місцем знаходження поточного рахунку дебетове повідомлення із зазначенням окремо суми заборгованості та суми нарахованих відсотків.

В установі банку нарахування відсотків здійснюється з використанням процентних чисел. Процентне число – це сума залишків заборгованості за позичкою за той період, за який проводиться нарахування відсотків. Залишки за неробочі дні беруться в тій же сумі, що