Дослідження короткострокового кредитування і визначення напрямків вдосконалення комерційних банків

Для нарахування відсотків розмір відсоткової ставки, що передбачена кредитним договором, ділиться на фактичну кількість днів року. Одержане число перемножується на залишок заборгованості і кількість днів періоду, за який нараховуються відсотки.

Відсоткові ставки та сума нарахованих відсотків формуються у відомість нарахованих відсотків, виводиться загальний підсумок за відомістю по всім позичальникам. Відомість нарахованих відсотків підшивається у документах дня за внутрішньобанківськими операціями разом із стрічками підрахунку залишків. [38]

Система банківського послідуючого контролю передбачає перевірку (вибіркову чи суцільну) за правильністю нарахування відсотків та віднесення їх на відповідні рахунки, а також правомірність віднесення сум нарахованих відсотків на доходи банку.

В загальному напрямки аналізу підприємства-позичальника можна відобразити наступним чином:

 

Рис. 2. 1. Напрямки аналізу підприємства-позичальника

 

 

З метою відшкодування можливих витрат за основним боргом кредиту банки формують резерви для покриття можливих витрат. З метою нарахування резерву комерційний банк здійснює класифікацію наданих кредитів та оцінку кредитних ризиків з урахуванням таких критеріїв:

оцінки фінансового стану позичальника

погашення позичальником заборгованості за кредитом та процентами

Критерії оцінки фінансового стану позичальника встановлюються кожним комерційним банком самостійно з урахуванням рекомендацій НБУ щодо визначення фінансового стану позичальника.

Для здійснення оцінки фінансового стану позичальника-юридичної особи комерційним банком враховуються такі показники діяльності: обсяг реалізації, прибутки та рентабельність, ліквідність, грошові потоки, склад та динаміка дебіторсько-кредиторської заборгованості, собівартість продукції.

Визначення банком кредитоспроможності позичальника є однією з досить важливих проблем кредитування. Метою даного аналізу є оцінка результатів фінансової діяльності позичальника, на підставі якої банк приймає рішення щодо можливості надання кредиту або припинення кредитних відносин з даним клієнтом – це визначення ризику, який банк може взяти на себе, обсягів капіталу, що перебувають під ризиком, та розробка заходів, щодо запобігання або усунення ризику. Всебічна оцінка фінансової стійкості позичальника та врахування можливих ризиків за кредитними операціями дають змогу банку ефективніше здійснювати управління кредитними ресурсами й одержувати стабільні прибутки.

Кредитування одна з найризикованіших операцій комерційного банку на сучасному етапі їх діяльності. Однією з основних причин виникнення проблемних кредитів є відсутність адекватної методики оцінки кредитоспроможності позичальника та врахування ступеня кредитного ризику банку в момент прийняття рішення про можливість (доцільність) надання кредиту.

Аналіз фінансового стану клієнта проводиться з метою оцінки його платоспроможності, фінансової стійкості та ефективності діяльності. Слід звернути увагу, що оцінка кредитного проекту здійснюється не тільки з урахуванням наявного фінансового стану позичальника, а й з прогнозуванням майбутніх змін (див. Додаток 5, 6). Обраховується „оптимістичний” прогноз, коли обставини складаються в найкращому варіанті, та „найгірший” прогноз, і тоді приймається середнє значення.

В Додатку 2 наводяться балансові показники фінансової діяльності ППФ “Деметрія”, які використовуються для аналізу кредитної спроможності.

Оцінка фінансового стану позичальника проводиться при наданні кредиту, щоквартально, в разі необхідності-раз в місяць. Система показників, що використовуються при оцінці фінансового стану позичальника приватного підприємства розглядається далі:

1. Оцінка платоспроможності позичальника.

1. 1. Коефіцієнт миттєвої ліквідності (КЛ1) -характеризує те, наскільки

короткострокові зобов’язання можуть бути негайно погашені швидко ліквідними грошовими потоками та цінними паперами, тобто здатність позичальника швидко розрахуватись за своїми зобов’язаннями.

КЛ1 = (Ф1ряд. 220+230+240) /Ф1ряд. 620 = 545. 5\43520, 9 = 0, 01

1. 2. Коефіцієнт поточної ліквідності (КЛ2) – характеризує можливість погашення короткострокових зобов’язань у встановлені строки.

КЛ2= (Ф1ряд. 150+160+170+180+190+200+210+220+230+240) /Ф1ряд. 620 = = 15060, 30+0, 50+26913, 40+545, 5\43520, 9=0, 98

1. 3. Коефіцієнт загальної ліквідності (покриття) (КП) – характеризує здатність підприємства розрахуватись за всіма короткостроковими зобов’язаннями за рахунок усіх ліквідних активів.

КП = Ф1ряд. 260/Ф1ряд. 620 = 43587, 80\43520, 9 = 1, 0

2. Оцінка фінансової стійкості позичальника.

2. 1. Коефіцієнт фінансової незалежності (КН) – характеризує ступінь фінансового ризику.

КН = (Ф1ряд. 430+480+620/Ф1ряд. 380) = 43520, 9\69, 3 = 62, 78

2. 2. Коефіцієнт маневреності власних коштів (КМ) – характеризує ступінь мобільності використання власних коштів.

КМ = (Ф1ряд. 380-080) /ф1ряд. 380 = (69, 30-2, 40) \69, 3 = 1, 0

3. Аналіз обсягів реалізації позичальника.

3. 1. Динаміка виручки від реалізації продукції Ф2 ряд. 35

12805, 2\2549, 1*100% = 502, 3% -значне збільшення у порівнянні з відповідним періодом минулого року більш як на 500%.

3. 3. Обсяг реалізації продукції на експорт – відсутні.

3. 4. Обсяг реалізації товару по бартеру складає – відсутні.

3. 5. Співвідношення вартості контрактів на реалізацію продукції до заборгованості за всіма кредитами складає – більше 250%.

4. Аналіз оборотів за рахунками позичальника.

4. 1. Співвідношення надходжень на всі поточні рахунки позичальника в установах банків і загальної заборгованості за кредитами та відсотками= (середньомісячні надходження × кількість місяців до погашення кредиту) / (сума кредиту та відсотків) =>41, 2

4. 2. Наявність рахунків в національній або іноземній валютах – рахунки відкриті в КРЕДОБАНКУ та в інших