Дослідження короткострокового кредитування і визначення напрямків вдосконалення комерційних банків

У теорії та практиці кредитування відокремлюють, як правило, п”ять основних стадій кредитного процесу, управління якими банк повинен ретельно організовувати:

розгляд заявки (клопотання) позичальника на отримання кредиту, визначення порядку забезпечення кредиту, гарантій повернення позики;

вивчення та аналіз фінансового стану (кредитоспроможності) клієнта;

розробка умов кредитування, підготовка та укладання кредитного договору;

процедура надання позики, здійснення контролю за виконанням умов кредитного договору;

процедура повернення кредиту разом з нарахованими відсотками за користування.

Перша стадія кредитного процесу включає аналіз і попередній відбір заявок на отримання кредиту. Для цього проводиться науково обґрунтована експертиза доцільності надання позики. Головне завдання кредитних працівників комерційного банку на цій стадії – зібрати найповнішу інформацію про потенційного позичальника. Для цього подається заявка (клопотання) на отримання кредиту за формою, визначеною банком. На цьому етапі оцінюються сильні і слабкі сторони майбутнього позичальника та об”єкта кредитування. Крім заявки подається відповідний пакет документів, що стосується діяльності підприємства та забезпечення кредиту. У центрі розв’язання проблеми забезпечення знаходиться обґрунтований вибір об’єкта (предмета) застави. Для цього має бути організоване правильне оформлення заставних юридичних документів, чітке визначення прав і зобов’язань банку і позичальника згідно з нормами чинного заставного права. Засобом забезпечення повернення банківської позики може бути і гарантія.

На другій стадії кредитного процесу банк визначає кредитоспроможність і фінансове становище клієнта. Кредитні працівники повинні оцінити: якою мірою потенційний позичальник здатний повністю і в строк розрахуватися за своїми борговими зобов’язаннями. Чим точніше банк зуміє визначити кредитоспроможність клієнта, тим ширше можливості банку для зниження кредитного ризику.

На третій стадії кредитного процесу банк приймає кінцеве рішення про можливість, умови і форми кредитування. Цей етап називають ще структуруванням кредиту, в ході якого визначають умови кредитного договору, який стає для банку засобом управління подальшими стадіями кредитного процесу.

Оцінка майбутньої кредитної операції здійснюється на підставі проведення техніко-економічного обґрунтування позики.

На четвертому етапі кредитного процесу банк на основі кредитного договору здійснює процедуру надання позики, а також здійснює контроль за виконанням умов кредитного договору. Конкретний спосіб надання кредиту, а також вид позичкового рахунку визначається особливостями цієї кредитної операції. Процедура надання позики має бути зручною, оперативною і взаємовигідною для банку та позичальника.

П’ятий етап кредитного процесу – повернення позики з відсотками та завершення кредитної операції. Конкретний спосіб погашення позики обумовлюється в тексті кредитного договору. В умовах фінансової кризи і збільшення взаємної дебіторсько-кредиторської заборгованості господарських суб’єктів банк повинен приділяти постійну увагу повному і своєчасному виконанню кредитних договорів щодо погашення наданих позик. Усі випадки непогашення позик мають детально аналізуватися кредитними працівниками, щоб у майбутньому не допускати подібного.

Банківський контроль та управління кредитним процесом здійснюється на кожній його стадії. Систематичний моніторинг стану кредитного процесу, що поєднується з постійним аналізом якості кредитного портфеля банку посідає одне з центральних місць у системі банківського менеджменту. Завдання, яке вирішується на заключній стадії – розробка нагальних практичних пропозицій і рекомендацій щодо вдосконалення кредитної політики банку. [40; 165]

Процедуру отримання кредиту підприємством показано на рис. 1. 2.

 

Рис. 1.2. Схема процедури отримання кредиту підприємством

 

У структурі комерційного банку функціонує кредитне управління (відділ), яке безпосередньо веде роботу з клієнтами з питань кредитування.

Кредитний договір – це юридичний документ, що визначає взаємні обов”язки і відповідальність між банком і клієнтом з нагоди одержання останнім кредиту. Кредитний договір укладається в письмовому вигляді і не може змінюватись в односторонньому порядку. Кредити надаються після укладання кредитного договору. Умови договору визначаються для кожного клієнта індивідуально з метою мінімізації ризику. Зміст і перелік умов кредитного договору визначається за згодою сторін і включають розмір кредиту, умови надання і погашення позик, розрахунку за кредит та інші умови, які не суперечать чинному законодавству. На практиці комерційні банки розробляють типові форми кредитних договорів. Здійснення кредитного обслуговування на договірній основі передбачається ст. 25 Закону України “Про банки і банківську діяльність”.

Відповідно до Положення “Про кредитування”, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28. 09. 95. р. №246, кредитні договори укладаються тільки в письмовій формі.

Головна вимога до змісту кредитного договору полягає у тому, щоби він містив у собі такі юридичні норми, які б дозволили регулювати весь комплекс взаємовідносин банку з клієнтом (позичальником). У кожному конкретному випадку зміст кредитного договору пристосовується до особливостей позичальника, враховує специфіку його фінансово-господарської діяльності.

Не так давно до тексту кредитного договору включаються обмежувальні умови, до яких відносяться: захисні та негативні.

До захисних статей відноситься перелік дій чи умов, яких повинен дотримуватись позичальник протягом дії кредитного договору (подавати банку періодичну звітну документацію, надавати інформацію про свою господарську діяльність).

Негативні умови – це дії, які позичальник зобов’язується не здійснювати під час кредитної операції без попереднього погодження з банком (заборона отримання додаткових кредитів, передачі в заставу майна третім особам, надання гарантій, злиття з іншими компаніями) Обмежувальні умови кредитного договору дозволяють підприємству-позичальнику певні дії, але лише в заздалегідь встановлених межах.

Банк здійснює