Економетрія

 

Показники ступеня розсіювання функцій для різних значень аргументу.

Емпіричне кореляційне відношення. Коефіцієнти парної кореляції й формули для його обчислення. Перевірка гіпотези суттєвості коефіцієнта кореляції.

Виявлення лінійності або нелінійності між функціональною ознакою та аргументом.

 

Якісний аналіз суті досліджуваного явища. Оцінка відхилень досліджених даних відносно теоретичної лінії регресії. Залишкова теоретична дисперсія.

Критерій адекватності Філера.

 

Необхідність виявлення відокремленого "чистого" впливу визначених факторів-аргументів у дослідженому процесі. Об’єднання парних рівнянь у випадках перетворення та не перетворення функціональних ознак. Складання системи порівнянь для визначення множинної регресії у натуральному й стандартизованому масштабі. Стандартна помилка коефіцієнтів регресії.

Проблема мультиколінеарності. Методика виявлення мультиколінеарності за зворотною кореляційною матрицею. Прийоми послаблення внутрішніх зв’язків між аргументами. Підбір функціональних перетворень та ортогоналізація змінних.

 

 

Необхідність обліку фактора часу при вирішенні завдань з удосконалення управління виробництвом, прогнозуванні науково-технічного прогресу та соціально-економічних процесів при розробленні господарських планів. Методичні основи й методи прогнозування моделей. Мета і етапи моделювання.

 

Збирання вихідної інформації для формування тимчасових рядів. Переваги прогнозуючих рівнянь по окремих об’єктах у порівнянні з просторовими рівняннями по групі об’єктів. Графічне зображення даних на координатній сітці. Виявлення загальної тенденції й дослідження відхилень від неї.

Вирівнювання по слизькій середній. Обробка рядів динаміки при наявності сезонних коливань, виявлення загальної тенденції. Визначення середньої по частинах циклу. Авторегресія. Коефіцієнт авторегресії, його суттєвість.

Виявлення достатнього числа членів авторегресійної моделі. Виявлення точності й надійності авторегресії.

 

Особливості використання регресивного аналізу до рядів динаміки. Ряди динаміки для відхилень від меж трендів функціональних і факторіальних ознак. Коефіцієнти кореляції між відхиленнями. Виявлення лагів впливу факторів на функціональну ознаку. Багатофакторні регресійні залежності з урахуванням фактора часу. Методика складання багатофакторного рівняння регресій в "синхронній формі". Авторегресія для факторів, що діють синхронно. Складання багатофакторного порівняння, що встановлює значення прогнозованої функціональної ознаки за значеннями усіх аргументів за попередні періоди прогнозуючого порівняння, використання економіко-математичних методів для вирішення виробничих завдань.

 

 

 

У період розвитку ринкової економіки темпи і значні масштаби зростання виробництва потребують використання величезних потоків інформації. Звичайні засоби обліку і аналізу витрат господарської діяльності підприємств, об'єднань не забезпечують ефективного оперативного управління складною системою.

У цих умовах підвищення якості господарського керівництва за допомогою математичного апарату і ЕОМ по всій системі управління, є важливою частиною технічного прогресу.

У постановах Ради Міністрів України неодноразово вказувалося на необхідність розширення досліджень з теоретичної і прикладної математики і, розвивати наукові роботи, направлені на вдосконалення і ефективне застосування в народному господарстві електронно-обчислювальної техніки.

Математика, як і інші науки, виникла і розвивається з потреб і запитів суспільства, з розвитку продуктивних сил і виробничих відносин. Отже, об'єктом вивчення кожної науки, в тому числі математики, є суспільне виробництво, його матеріально-технічні й соціально-економічні умови.

Специфічною особливістю дослідження виробничо-економічних явищ математичними методами є математичне формулювання взаємозв'язку елементів (чинників) виробництва, переклад інформації на мову математики, що необхідно при плануванні й управлінні підприємством.

Для комплексного дослідження і аналізу роботи підприємств житлово-комунального господарства потрібно, щоб використання економічної інформації відбувалося не тільки по основних процесах і ланках виробництва, але й по допоміжних і обслуговуючих цехах, було перекладено на мову такого математичного апарату, обчислювальний процес якої імітував технологічний процес і цим забезпечувалося математичне формулювання конкретного економічного явища в його якісно-кількісній єдності й визначеності.

Розвиток галузевих економічних наук і проектно-дослідницьких робіт у даний час досяг такого рівня, коли можливо здійснити математичне формулювання економічних явищ окремих ланок і процесів допоміжного виробництва й обслуговуючих цехів. Для застосування математичних методів у плануванні й управлінні міським господарством необхідно визначити:

• зміст виробничо-економічної інформації;
• математичний апарат, здатний імітувати технологічну структуру, що визначає економічні явища;
• можливість обчислювальної техніки;
• рівень механізації допоміжних робіт з обробки й підготовки інформації.

Застосування економіко-математичних методів і ЕОМ в плануванні і управлінні виробництвом в міському господарстві допомагає оперативно визначати:

• ступінь використання потужностей і фундацій, причини відхилення випуску продукції та інших техніко-економічних показників від планового завдання;
• ефективність організаційно-технічних заходів з ліквідації "вузьких місць" виробництва, 
• шляхи використання резервів виробництва, що забезпечують підвищення продуктивності праці і зниження собівартості послуг поряд з підвищенням матеріальної зацікавленості в праці.

Для вивчення ролі й властивостей математичного апарату, який використовується при економічних дослідженнях, необхідно розглянути наступні взаємозв'язані питання:

• зміст виробничо-економічної інформації, що перекладається на мову математики;
• значення математичного апарату для формулювання складних виробничо-економічних явищ;
• властивості й область застосування існуючих прийомів і способів математичного апарату для аналізу виробничо-господарської діяльності галузей житлово-комунального господарства.

Інформація про виробництво мусить бути достатньо повною для вирішення управлінських завдань.