Економетрія

Крім того, вся інформація у формі документації або цінних відомостей про "об'єкт" і "суб'єкт" управління повинна бути чіткою і доведеною до такої точності, щоб можна було її подати в математичній формі.

На сучасному етапі в галузях житлово-комунального господарства має місце наступна інформаційна звітність: статистична офіційна, планово-економічна, бухгалтерська, фінансова, з матеріально-технічного постачання й збуту, зміни технології виробництва, капітального будівництва, руху кадрів, конструкторська, оперативного обліку по цехах і робочих місцях (неофіційна звітність), різні відомості довідкового характеру.

Вказані види звітності, за винятком оперативної, забезпечують управління відомостями про розвиток підприємства в загальному вигляді за минулий період. Неофіційний оперативний облік первинних відомостей про зміну не тільки показників, але й умов виробництва по робочих місцях, бригадах і устаткуванню є тією інформацією, яка необхідна для оперативного управління виробництвом.

У практиці управління умови виробництва і нормативну базу називають первинною інформацією, а показники роботи вторинною. Такий розподіл інформації дозволяє конкретизувати зміст і обсяг даних, необхідних для оперативного техніко-економічного аналізу за процесами в часі (години зміни, доби, тижня і т.д.), і визначати показники результативної (вторинної) інформації.

Основні принципи, яким належить слідувати при проведенні кількісного аналізу, полягають у прийнятті якісного розуміння сторін економічних явищ, категорій і законів, забезпеченні однорідності об'єктів і достовірності початкових даних, що вивчаються, визначенні реальних меж дії отриманих математичних зв'язків.

Від об'єктивного, наукового встановлення основних обставин, чинників виробництва, при складанні кореляційних рівнянь, формулюванні тих або інших змін техніко-економічних показників роботи підприємства залежить об'єктивність аналізу, реальність висновків і рекомендації.

Звідси випливає, що необхідно не тільки глибоке знання властивостей і змісту математичних методів, головним чином теорії вірогідності і кореляції, але і правильне і осмислене їх застосування (методів) при аналізі явищ.

При дослідженні економічних явищ самими трудомісткими і відповідальними є встановлення чинників і критерію, отримання (збір) відповідної інформації про чинники і показники, побудова математичної моделі, що описує зміст задачі в кількісних термінах. Безумовно, що ніяка математична модель не може повністю відобразити всі реальні умови, а тільки суттєві.

У даний час до математичних методів відносять: математичну статистику, головним чином теорію кореляції; теорію вірогідності; метод статистичних випробувань; статистичну теорію ухвалення рішень. Всі ці математичні методи аналізу і досліджень ставлять завдання визначення ступеня зв'язку між чинниками виробництва і економічними показниками роботи галузей міського господарства. Тому вони покликані не тільки визначити зміну показників, але і встановити величину зв'язки між ними.

Метод кореляційного аналізу є найпоширенішим при дослідженнях, ним визначається ступінь зв'язку ряду чинників з економічними показниками досліджуваної сукупності. Цей метод виходить із звітно-статистичних відомостей, що інформують тільки про деякі обставини виробництва і лише в середньому по підприємствах за декілька років (місяців). Він застосовується, коли є кількісно однорідна статистична сукупність великого обсягу, що включає зміну економічних показників і основних обставин матеріально-технічних і соціально-економічних умовах виробництва.

Мета курсу "Економетрія" - викласти властивості математичних методів, їх практичне застосування за допомогою ЕОМ при плануванні й управлінні виробництвом (наданням послуг) в галузях житлово-комунального господарства, для здійснення і прискорення аналізу інформації і підвищення ефективності оперативного керівництва складною динамічною системою.

Безпосереднім способом дослідження і аналізу виробничо-економічних явищ за допомогою математики і обчислювальної техніки є математичне формулювання інформації, що складається з таких етапів:

• збір (отримання) виробничо-економічних відомостей по процесах і ланках виробництва:
• обробка і формулювання інформації по процесах, ланках і обслуговуючих цехах.
• перевірка на практиці впливу встановлених причин виробництва на показники роботи або експериментування за допомогою ЕОМ впливу матеріально-технічних умов на економічні показники виробництва (послуги).

 

 

З позиції теорії пізнання спостережувані в природі й суспільстві явища можна підрозділити на наступні види:

• достовірні (визначені), які обов'язково відбудуться, якщо буде здійснена певна сукупність умов, і приймуть умови, які явно можна передбачити;
• неможливі, які явно не відбудуться в певних умовах;
• випадкові, які при сукупності умов можуть відбутися або не відбутися, в результаті випробувань можуть прийняти будь-яке значення, причому невідомо, яке саме;
• невизначені, про які нічого не можна сказати відбудуться вони або не відбудуться, незалежно від створених умов.

Слід розрізняти випадкові події - факт і випадкові величини.

У теорії вірогідності під "подією" розуміється будь-яке (не обов'язково знаменне) явище. Подія-факт в кількісному і якісному відношенні може бути величиною невизначеною, оскільки про неї нічого не можна сказати з наперед відомою вірогідністю, а випадкова величина пов'язана з характером, змістом досліджуваного процесу.

Величина називається випадковою, якщо вона формується під дією багатьох дрібних причин, не піддатливих до результату випробувань повному контролю і обліку, діючих відносно незалежно один від одного.

Теорія вірогідності вивчає кількісні закони масових випадкових величин і явищ, але не ставить перед собою завдання передбачити, відбудеться одинична подія чи ні, - вона просто не в силах це зробити.

Предметом теорії вірогідності і прикладних її напрямів