Економічна природа та особливості розвитку освітнього потенціалу України

- розкрито основні тенденції розвитку та сучасний стан освітнього потенціалу України, встановлено, що основною причиною труднощів і проблем у сфері освіти виступають не тільки недостатні обсяги державного фінансування, а й відсутність системи гнучкого економічного управління з боку держави;

- обгрунтовані основні параметри формування якісно нової системи державного економічного управління освітнім потенціалом, а саме: переосмислення керівної ролі держави у сфері освіти, яке поряд з посиленням функцій контролю за якістю освітніх послуг має передбачати значну децентралізацію влади і розширення автономії навчальних закладів; урізноманітнення інструментарію здійснення організаційно-економічного впливу держави, її органів на діяльність у сфері освіти;

- узагальнені і уточнені методи зарубіжної практики фінансування освітньої діяльності (ваучерна, чартерна освіта, організація схем кредитування освіти, державне сприяння залученню підприємств до організації або фінансової співучасті в освітній діяльності та інші), які можуть ефективно використовуватися в сучасному правовому і економічному середовищі України;

- теоретично обгрунтована та запропонована концептуальна модель формування ефективної фінансової політики в освітній галузі, яка передбачає зміцнення провідної ролі держави та диверсифікацію інших джерел фінансування освіти. В свою чергу провідна роль держави має забезпечуватися не стільки безпосереднім фінансуванням (за чітко визначеними пріоритетами), скільки впровадженням гнучкої системи організаційно-економічного сприяння залученню коштів різних суб’єктів з одночасними механізмами полегшення для них фінансового тягаря;

- сформульовано і запропоновано нові підходи до вдосконалення системи державного фінансування на основі використання різних методів, форм, нормативів, що дозволить забезпечити реальне впровадження елементів прозорості в політиці управління і фінансування, піднесення рівня відповідальності суб’єктів освітньої діяльності, більш ефективного використання ресурсів в практиці господарювання у сфері освіти.

Практичне значення одержаних результатів. Результати теоретико-методологічних досліджень знайшли впровадження у вирішенні питань формування та реалізації економічної політики у сфері освіти. Розробки автора, практичні висновки та пропозиції, що випливають із змісту реферованого дослідження, використані у процесі підготовки Закону України “Про вищу освіту” (довідка № 06-6/9-119 від 22 березня 2000 р.). Основні результати дослідження та пропозиції автора враховані при підготовці Національної доктрини розвитку освіти України у ХХІ столітті, прийнятій другим з’їздом працівників освіти (довідка №170 від 21 грудня 2001 р.). Наробки дисертанта, здійснені при написанні дисертаційної роботи, дали змогу взяти активну участь в аналітичному дослідженні, організованому Програмою розвитку ООН та Міжнародним фондом “Відродження” з метою виявлення реального стану фінансування освіти у межах Програми підтримки вироблення стратегії реформування освіти в Україні (довідка №238 від 12 листопада 2001 р.).

Впровадження результатів дисертаційного дослідження здійснено у процесі авторської розробки курсу “Економіка освіти”. Вперше в Україні розроблена програма курсу “Економіка освіти”, яка в складі доповідної записки надіслана у Міністерство освіти і науки з метою рекомендації цієї навчальної дисципліни як нормативної для педагогічних вузів (довідка №103 від 24 вересня 2001 р.). Розроблена дисертантом навчальна програма курсу “Економіка освіти” опублікована Міжрегіональною Академією управління персоналом і опрацьована в навчальному процесі (довідка №2869 від 28 грудня 2001 р.). Матеріали досліджень використовуються при підготовці фахівців у Київському національному економічному університеті та Хмельницькому гуманітарно-педагогічному інституті (довідки від 24 січня 2002 р. та №33 від 11. 02. 2002 р.).

Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні і методичні положення і результати дисертаційного дослідження доповідалися та обговорювалися на 12 міжнародних, всеукраїнських науково-практичних і наукових конференціях та семінарах. Серед них, зокрема: науково-практична конференція професорсько-викладацького складу НАУ “Сучасне українське село в соціально-економічному вимірі” (Київ, жовтень 1998) ; міжнародна науково-методична конференція “Еволюція економічного розвитку та економічних теорій” (Київ, квітень 2000) ; всеукраїнська науково-практична конференція “Економіка України: стратегія відродження і трансформаційні перетворення” (Київ, травень 2000) ; міжнародна науково-практична конференція “Оплата праці: проблеми теорії і практики” (Луцьк, червень 2000) ; міжнародна науково-практична конференція “Сучасна економічна наука і освіта в Україні: теорія, методологія, практика” (Київ, жовтень 2000) ; всеукраїнська науково-практична конференція “Підприємництво в умовах трансформації економіки України” (Київ, листопад 2000) ; методологічний семінар “Філософія освіти ХХІ століття: проблеми і перспективи” (Київ, листопад 2000) ; міжнародна науково-практична конференція “Університетська освіта України ХХІ століття: проблеми, перспективи, тенденції розвитку” (Харків, грудень 2000) ; “Проблеми підручника для вищої школи” (Вінниця, травень 2001) ; “Економічна освіта в Україні: досвід, новації, проблеми” (Київ, червень 2001) ; міжнародний семінар “Формування національної освітньої політики: перші результати незалежних досліджень” (червень 2001 р.) ; міжнародний семінар “Роль аналітичних досліджень у формуванні національної освітньої політики” (вересень 2001 р.).

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження опубліковані в 43 друкованих роботах, серед яких: дві монографії (одна особиста – 15, 9 д. а.), підручник, брошура, 4 розділи в енциклопедії, 28 статей у наукових журналах і збірниках наукових праць (з них 21 – у фахових, 4 – у співавторстві), 7 тез і матеріалів конференцій загальним обсягом авторського матеріалу 39, 7 друкованих аркушів.

Обсяг і структура роботи. Дисертація складається зі вступу, 5 розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Обсяг дисертації – 435 сторінок, в тому числі 39 таблиць і 10 ілюстрацій, що займають 25 сторінок, 5 додатків – 20 сторінок, список використаних джерел (336 одиниць) – 25 сторінок.

 

 

У вступі розкривається актуальність