Експериментальне дослідження педагогічних умов морального виховання молодших школярів у навчально-виховному процесі

2. Виявити особливості та умови морального виховання в навчальнії діяльності молодших школярів.

3. Описати зміст виховної роботи вчителя з формування моральних якостей школярів у навчальній діяльності.

Методи дослідження:

1. Теоретичний – пошук, вивчення та аналіз філософської та психолого-педагогічної літератури з досліджуваної проблеми. А саме:

- аналіз – мислене pозчленування цілого на частини з метою вивчення окремих частин;

- синтез – мислене об'єднання частин в ціле з метою встановлення зв’язків між частинами;

- систематизація (класифікація) – це поділ об'єктів на гpупи за певними ознаками;

- pанжиpування – pозміщення об'єктів по поpядку в залежності від ступеня пpояву певної ознаки;

- абстрагування – виділення в об'єкті основних значимих ознак і відхилення втоpинних, несуттєвих;

- фоpмалізація – викладення знань у вигляді понять, суджень, гіпотез, теорій, законів.

2. Практичний – педагогічний експеримент. А саме

а) констатуавальний експеримент, який проводився на початку дослідження і своїм завданням має вияснення стану справ у шкільній практиці з тієї чи іншої проблеми;

б) формуваьний, розроблення гіпотези, теоретичної основи, здійснює конкретні практичні заходи, щодо вирішення досліджуваної проблеми;

в) контрольний, суть якого полягає в застосуванні апробованої методики в роботі інших педагогів та шкіл.

3. Методи математичної обробки даних. Аналіз та інтерпретація данних контрольного експерименту. Використовувався статистичний метод, а у його межах застосовувалися такі конкретні методики:

Реєстрація − виявлення певної якості у явищ даного класу і підрахунок кількості по наявності або відсутності даної якості.

Ранжування − розташування зібраних даних у певній послідовності, визначення місця в цьому ряду досліджуваних об'єктів.

Шкалування − присвоєння балів або інших цифрових показників досліджуваним характеристикам. Цим досягається велика визначеність.

Наукова новизна дослідження – полягає в тому, що виділено педагогічні умови морального виховання, які забезпечують ефективність навчальної діяльності школярів, сприяють розкриттю і розвитку духовно-моральних якостей школярів.

Практична значимість дослідження – полягає в тому, що результати підручних засобів дослідження можуть послужити основою для розробки наукових робіт та морального виховання молодших школярів.

Експерементальною базою дослідження є Барвінківської гімназії №1, міста Барвінкового, Харківської області.

Структура роботиданна робота складається з вступу, двох розділів (теретичного та практичного), висновків, списку літератури та додатків.

 

 

 

Г. С. Сковорода говорив: “Що може бути шкідливіше залюдину, котра володіє знаннями найскладніших наук, але не має доброгосерця? ”[34, 91-92].

Моральна культура – це і є моральні звички, що стали емоційнимстражем поведінки, утвердити в кожній дитині доброту, сердечність, чуйність, готовність прийти іншому на допомогу, чутливість до всьогоживого і красивого.

У короткому словнику по філософії поняття моральності прирівняне до поняття мораль. “Мораль (латинське mores-вдачі) – норми, принципи, правила поведінки людей, а так же само людське поводження (мотиви вчинків, результати діяльності), почуття, судження, в яких виражається нормативна регуляція відносин людей один з одним і суспільним цілим (колективом, класом, народом, суспільством”[16, 191-192].

В. І. Даль тлумачив слово мораль як “моральне навчання, правила для волі, совісті людини”[9, 45]. Він вважав: “Моральний – протилежний тілесному, тілесних, духовний, душевний. Моральний побут людини важливіше побуту речового”, “що відноситься до одній половині духовного побуту, протилежний розумовому, але зіставляти спільне з ним духовний початок, до розумової відноситься істина і брехня, до морального – добро і зло. Доброзичливі, праведний, гречний, згідний з совістю, з законами правди, з гідністю людини з боргом чесного і чистого серцем громадянина. Це людина моральний, чистої, бездоганної моральності. Усяке самовідданість є вчинок моральний, доброї моральності, доблесті”. З роками розуміння моральності змінилося.

УС. І. Ожегова ми бачимо: “Моральність – це внутрішні, духовні якості, якими керується людина, етичні норми, правила поведінки, що визначаються цими якостями”. Мислителі різних віків трактували поняття моральності по-різному. Ще в древній Греції у працях Аристотеля про моральному людину говорилося: “Морально прекрасною називають людину досконалого гідності... Адже про моральну красу говорять з приводу чесноти: морально прекрасним звуть справедливого, мужнього, розсудливого і взагалі що володіє всіма чеснотами людин”[23, 414].

У науковій літературі вказується, що мораль з'явилася на зорі розвитку суспільства. Визначальну роль в її виникненні зіграла трудова діяльність людей. Без взаємодопомоги, без певних обов'язків по відношенню до роду людина не змогла б вистояти в боротьбі з природою. Мораль виступає як регулятор взаємовідносин людей. Керуючись моральними нормами, особистість тим самим сприяє життєдіяльності суспільства. У свою чергу, суспільство, підтримуючи і поширюючи ту чи іншу мораль, тим самим формує особистість відповідно до свого ідеалом. На відміну від права, яке також має справу з областю взаємин людей, але спираючись на примус з боку держави. Мораль підтримується силою громадської думки і звичайно дотримується в силу переконання. При цьому мораль оформляється в різних заповідях, принципах, розпорядчих, як слід чинити. З усього цього ми можемо зробити висновок, що дорослій людині часом важко вибирати, як діяти в тій чи іншій ситуації не “вдаривши особою в бруд”.