Експериментальне дослідження педагогічних умов морального виховання молодших школярів у навчально-виховному процесі

Для морального виховання важливо організувати вчення як колективну діяльність, пронизану високоморальними відносинами. Вплив колективу на особистість оптимально тоді, коли кожна дитина займає в колективі адекватне своїм можливостям місце, стає незамінною особистістю. Це призводить до розвитку почуття власної гідності, яке змушує дитину без зовнішнього спонукання діяти згідно з установленими моральним нормам і принципам. У практиці виховної роботи далеко не завжди враховують вікову моральну самостійність школярів. Тривалий час поведінки учнів організовано так, що вони знаходяться під прямим контролем вчителя чи колективу, а це нерідко негативно позначається на моральному розвитку дітей, видимі результати якого проявляються у них пізніше, в підлітковому віці [4, 37-44].

Таким чином, новий зміст початкового навчання відкрило нові можливості для виховання дітей, в якому визначальне значення має зміст освіти, методика викладання, особистість і знання вчителя, який передає свій світогляд, культуру, моральний досвід наступному поколінню. Все це становить систему впливів, яка спрямовує розвиток дітей і визначає особливості їх формування. У початкових класах потрібні спеціальні прийоми, щоб діти змогли усвідомити навчальне завдання і як загальну, і як ставиться особисто до них. Одне із завдань морального виховання школи – правильно організувати діяльність дитини.

 

 

На уроках в постійному спілкуванні з учителем і однолітками формується моральність дитини, вважає А. А. Калюжний, збагачується його життєвий досвід. Переживання молодших школярів, їх радощі і прикрощі пов'язані з навчанням. На уроці взаємодіють всі основні елементи виховного процесу: мета, зміст, засоби, методи, організація.

Виховує весь процес навчання на уроці, а не так звані виховні моментЛ. Р. Болотіна зазначає, що в процесі навчання відбувається систематичне залучення до моральним знань. Важливим джерелом їх накопичення є знайомство школярів з навколишнім середовищем: туризм, екскурсії по місту, на виробництво.

Екскурсії з учнями проводяться протягом усього навчального року і мають різні цілі. Для того, щоб екскурсія була морально цінною, вчитель створює в колективі емоційний настрій, розподіляє між школярами завдання, які слід виконати при підготовки до екскурсії і під час її проведення. Своєрідною школою морального виховання є ек скурсіі в природу. Вони проводяться з учнями різних вікових груп. Такі екскурсії дають можливість вчителю підсилювати у школярів почуття господаря Батьківщини, дбайливого відношення до її надбань природи [7, 251-252].

Знання школярів про моральні норми, отримані на уроках, власні життєві спостереження нерідко бувають розрізненими і неповними. Тому потрібна спеціальна робота, пов'язана з узагальненням отриманих знань. Форми роботи різні: в початкових класах це може бути розповідь вчителя, етична бесіда. Етичні бесіди сприяють придбанню підростаючому поколінню моральних знань, виробленню у учнів етичних уявлень і понять, вихованню інтересу до моральних проблем, прагненню до оціночної моральної діяльності.

Головне призначення етичної бесіди – допомогти школярам розібратися в складних питаннях моралі, сформуват вати у дітей тверду моральну позицію, допомогти кожному школяру усвідомити свій особистий моральний досвід поведінки, прищепити вихованцям уміння виробляти моральні погляди. У процесі етичних бесід необхідно, щоб діти активно брали участь в обговоренні моральних проблем, самі підходили до певних висновків, вчилися відстоювати особисту думку, переконувати своїх товаришів.

Етична бесіда будується на аналізі та обговоренні конкретних фактів і подій з повсякденного життя учнів, прикладів з художньої літератури, періодичної преси, кінофільмів. Особливість етичної бесіди полягає в тому, що це метод залучення самих дітей до вироблення в них правильних оцінок і суджень про моральних вчинках. Високо оцінює роль етичних бесід.

А. С. Макаренко“Я пам'ятаю, – говорив він, – як швидко і радісно відроджувався мій колектив в окремих випадках і проблемах після єдиної бесіди на таку моральну тему. Цілий ряд бесід, цілий цикл таких бесід справляв просто велике філософське оздоровлення в моєму колективі” [18].

Етична бесіда, на думку Л. Р. Болотіної, вимагає від вчителя великої душевної близості до дітей. Діти повинні довіряти вчителю, любити його, тільки в цьому випадку у них з'являється прагнення поділитися своїми думками. Учитель в ході бесіди проявляє повагу до внутрішнього світу дитини, остерігається прямолінійності, безтактності. У етичних бесідах головна роль належить вчителю, і він повинен добре володіти словом [7, 248-250].

Важливе значення для ідейного і морального формування школярів має не тільки зміст, а й організація навчального процесу. Н. К. Крупская вважала, що і в навчанні, і в праці слід вчитися працювати колективно [17, 104].

З. М. Васильєва пропонує пізнавальну діяльність учнів будувати як колективну. Організація колективної і групової форм навчальної діяльності можлива на уроках з усіх предметів, але особливо на уроках праці, факультативних заняттях. Організація навчального процесу, форми оцінювання знань, оціночні судження, що характеризують відносини школярів до навчання і своїм товаришам, у вдумливого вчителя спрямовані на те, щоб сильні сторони кожного учня були усвідомлені ним самим і його товаришами. Це створює сприятливе емоційний стан школяра в колективі, що є однією з умов його успішного морального розвитку [8, 52].

Формування морального досвіду школярів не може бути обмежене тільки їх навчальною