Експериментальне дослідження педагогічних умов морального виховання молодших школярів у навчально-виховному процесі

Значення і функція початкової школи в системі неперервної освіти визначається не тільки наступністю її з іншими ланками освіти, а й неповторною цінністю цієї ступіні становлення і розвитку особистості дитини. Психологи встановили, що саме молодший шкільний вік характеризується підвищеною сприйнятливістю до засвоєння моральних правил і норм.

Це дозволяє своєчасно закласти моральний фундамент розвитку особистості. Стрижнем виховання, що визначає моральний розвиток особистості в молодшому шкільному віці, є формування гуманістичного відношення і взаємини дітей, опора на почуття, емоційну чуйність.

Педагогічний зміст роботи по моральному становленню особистості молодшого школяра полягає в тому, щоб допомагати йому просуватися від елементарних навичок поведінки до більш високого рівня, де потрібно самостійність ухвалення рішення і моральний вибір. Успішність даного виду діяльності у формуванні моральних якостей школяра залежить від грамотності педагога, розмаїтості застосовуваних їм методів і емоційному відгуку дітей.

Метою морального виховання є формування цілісної, досконалої особистості в її гуманістичному аспекті.

Останнє передбачає:

1. Вироблення розуміння життєвої важливості моралі;

2. Установку на вироблення моральної самосвідомості (совість) ;

3. Вироблення стимулів подальшого морального розвитку;

4. Вироблення моральної стійкості, бажання й уміння пручатися злу, спокусі і спокусі самовиправдання при порушенні моральних вимог;

5. Милосердя і любов до людей.

Моральне виховання здійснюється в тісній органічній єдності, по-перше, з основною (професійної) діяльністю, по-друге, з вихованням світоглядним, до якого примикають інші розвинені форми спілкування і діяльності: художньо-естетична, політична, правова і т. д.

Крім педагогічного впливу на формування моральних якостей особистості впливають багато чинників: соціальне середовище, різні види діяльності, провідні типи спілкування, статево-рольові відмінності дітей, при цьому кожен вік вносить свій внесок у формування моральної свідомості особистості; соціальна обстановка, що склалася в нашій країні, накладає відбиток на формування особистості.

Програма морального виховання школярів у навчальній діяльності, може призвести до підвищення рівня виховної підготовки учнів у школі, забезпечуючи розвиток моральних якостей особистості в навчальній діяльності.

І наші діти, вихованці стануть високоморальними особистостями: чемними, уважними до інших людей, навчаться дбайливо ставитися до праці. Чи не це головна мета роботи вчителя?

 

 

1. Проблему морального виховання досліджували і філософи, і психологи, педагоги – вчені. Але і зараз вона достатньо актуальна.

Працюючи над проблемою морального виховання молодших школярів ми вивчили психолого-педагогічну літературу з даної проблеми, розглянули сутність, зміст і основні поняття морального виховання, розкрили особливості та умови морального виховання в молодшому шкільному віці, вивчили зміст виховної роботи вчителя з формування моральних якостей школярів у навчальній діяльності, справили аналіз, а потім і узагальнення різних поглядів на дану проблему в літературі і прийшли до наступних висновків:

Моральне виховання – цілеспрямований двосторонній процес формування моральної свідомості, розвитку моральних почуттів і вироблення навичок і звичок моральної поведінки. Воно включає формування моральної свідомості, виховання і розвиток моральних почуттів, вироблення умінь і звичок моральної поведінки. Поведінка морально, якщо людина зважує, продумує свої дії, надходить зі знанням справи, вибираючи вірний шлях вирішення що стоїть перед ним проблеми. Моральна поведінка особистості має наступну послідовність: життєва ситуація – породжене нею морально – чуттєве переживання – моральне осмислення ситуації і мотивів поведінки, вибір і прийняття рішень – вольовий стимул – вчинок.

Найважливішим засобом морального виховання є використання створених в культурі на різних етапах історичного розвитку моральних ідеалів, тобто зразків моральної поведінки, до якого прагне людина. Специфічною особливістю процесу морального виховання слід вважати те, що він тривалий і безперервний, а результати його відстрочені в часі. Процес морального виховання динамічний і творчий. Основними критеріями моральності людини можуть бути його переконання, моральні принципи, ціннісні орієнтації, а також вчинки по відношенню до близьких і незнайомим людям. Ми вважаємо, що моральним слід вважати таку людину, для якого норми, правила і вимоги моралі виступають як його власні погляди і переконання, як звичні форми поведінки.

2. Молодший шкільний вік – етап розвитку дитини, який відповідає періоду навчання в початковій школі. Провідним видом діяльності в даному віці стає навчання, хоча як і раніше багато часу діти приділяють грі. У цьому віці продовжують розвиватися самооцінка, мислення, мова, пам'ять, увагу, активно розвиваються елементи соціальних почуттів, формуються навички суспільної поведінки. Найбільш явні відмінності дітей пов'язані з їх підготовкою та індивідуальними особливостями. Головним мірилом, що визначає положення дитини в групі однолітків, стає оцінка вчителя, успіхи в навчанні.

Молодший шкільний вік характеризується також підвищеною сприйнятливістю до засвоєння моральних правил і норм. Моральне розвиток молодших школярів відрізняється помітним своєрідністю. У їх моральній свідомості переважають імперативні (наказові) елементи, що обумовлюються вказівками, порадами і вимогами вчителя, діти з більшою довірою ставляться до дорослих.

Вони починають активно, самостійно розбиратися в різних життєвих ситуаціях, але при цьому їх оцінка подій, вчинків часто носить ситуативний характер. Важливу роль у моральному розвитку дитини відіграє емпатія.

Працюючи над проблемами морального виховання дітей потрібно враховувати їх вікові і психосоціальні особливості.

Навчання в школі – це, перш за все, формування моральної