Експрес-аналіз ефективності виробничо-господарської і комерційної діяльності Ват "Волинь"

Отже провівши аналіз ефективності використання трудових ресурсів можемо зробити наступні висновки:

– на підприємстві на протязі 1996–1999 рр. спостерігається незначною плинність кадрів (на рівні 5–6%), що обумовлено, в першу чергу, високим рівнем безробіття в регіоні, й працівники підприємства, не отримуючи місяцями зарплати, залишаються на підприємстві;

– питома вага робітників на протязі даного періоду залишалася  на одному рівні (≈74%), що свідчить про стабільність структури персоналу підприємства;

– коефіцієнт використання фонду робочого часу складав в середньому 82%, що обумовлено простоями, які виникали внаслідок відсутності матеріальних ресурсів, а також через фінансові труднощі в розрахунках з замовниками;

– продуктивність праці хоча і зростала за даний період, але темпи зростання залишаються незадовільними;

– середньомісячна заробітна плата залишається на дуже низькому рівні, це пов'язано з тим, що при різкому зменшенні обсягів випуску продукції чисельність залишилася на тому ж рівні, тобто для нормального обслуговування нині працюючих потужностей потрібна менша чисельність виробничого персоналу, але масові звільнення спричинять напруження соціального характеру в регіоні, тому це питання залишається невирішеним на даний момент. Хоча з іншої сторони, робітники, які не задіяні в основному виробництві, виконують майже всі ремонтні роботи на підприємстві, які раніше виконувалися підрядними організаціями.

 

 

Узагальнюючий аналіз собівартості включає в себе проведення аналізу динаміки собівартості в цілому та аналізу питомих витрат. 

Питомі витрати - це важливий показник, який дає характеристики не просто обсягів продукції та суми собівартості, а й  співвідношення між ними, тобто показує скільки витрачено на 1 тис. грн обсягу випуску продукції. Цей показник повинен бути меншим 1. Він дає можливість визначити прибутковість чи збитковість підприємства.

Проведемо аналіз динаміки собівартості та питомих витрат ( див. табл. 2.15.).

 

Таблиця 2.15.

Аналіз динаміки собівартості продукції та питомих витрат

ПОКАЗНИКИ РОКИ

 

На основі даних, які наведені в таблиці 2.15. побудуємо графік динаміки собівартості за даний період ( див. мал. 2.10.).

Собівартість продукції на протязі періоду, який аналізується (1996 –1999 рр.) постійно зростала Так, в 1997 році собівартість збільшилась на 1823,9 тис. грн. або на 5,6%, а питомі витрати лишились незмінними порівняно з 1996 роком. Такий стан зумовлений рівномірним зростанням як собівартості так і обсягу випуску продукції, тобто темп росту обох показників був на одному рівні і складав 1,056 (обсяг продукції зріс на 2077 тис. грн.). В 1998 році собівартість продукції збільшилась на 11233 тис. грн. або на 32,8%, а питомі витрати зросли на 0,167 порівняно з 1997 роком. Збільшення питомих витрат зумовлено тим, що темп росту собівартості продукції перевищує темп росту обсяги випуску продукції в вартісному виразі. В 1999 році спостерігається зниження темпу росту питомих витрат на –0,057, що зумовлене зниженням темпу росту собівартості продукції і зростанням темпу росту обсягу випуску продукції (відповідно –0,13 та +0,14).

 

Мал. 2.10. Динаміка собівартості за 1996 –1999 роки.

 

В абсолютному виразі собівартість продукції зросла на 9249,7 тис. грн. а обсяг випуску продукції в свою чергу зріс на 11814,2 тис. грн.

Отже, підприємство збільшує обсяги випуску продукції протягом періоду що аналізується , але при цьому зростають витрати на одиницю продукції, що є негативним в нинішніх умовах.

Структурно-динамічний аналіз собівартості продукції дає змогу визначити зміну факторів і їх питому вагу, які формують собівартість продукції. Для проведення аналізу використовуються дані з форми №5–С, які наведені в таблицях 2.16.

Таблиця 2.16.

 

Собівартість складається з витрат, які формуються в сфері виробництва і в сфері обігу. Як бачимо з таблиці витрати обігу на протязі періоду, що аналізується, були приблизно на одному рівні (в 1999 році їх питома вага складала 4,56%). Це обумовлено тим, що темп росту витрат обігу в абсолютній величині приблизно співпадав з темпом росту абсолютної величини собівартості продукції.

Дані таблиці свідчать про те, що основною складовою собівартості продукції такий елемент витрат як "Матеріальні витрати". Протягом 1996–1999 років абсолютна величина "Матеріальних витрат" зростала. Так порівняно з 1996 роком величина цих витрат зросла на 17946,3 тис. грн. або на 71,84%. Це пояснюється тим, що відбувалось відповідне зростання собівартості продукції, зумовлене процесами інфляції. Крім того на протязі даного періоду питома вага "Матеріальних витрат" в загальних витратах виробництва ,відповідно і в загальній собівартості поступово збільшується (з 80,30% в 1996 році до 82,18% в 1999 році). Тобто спостерігається підвищення матеріаломісткості продукції.

Питома вага елементу витрат "Амортизація основних фондів" кожного року зростала за рахунок того, що темпи росту даної статті випереджували темпи росту собівартості продукції. Якщо в 1996 році вона становила 2,13% виробничих витрат, то в 1999 – 5,22%, що в принципі є позитивним фактором.

Питома вага елементу витрат "Витрати на оплату праці" зростала лише в 1997 році, а далі спостерігається її