Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Експрес-аналіз ефективності виробничо-господарської і комерційної діяльності Ват "Волинь"

Тип роботи: 
Дипломна робота
К-сть сторінок: 
111
Мова: 
Українська
Оцінка: 

власних джерел фінансування за даний період питома вага статутного фонду поступово зменшується.

Питома вага додаткового капіталу досить значно зросла за даний період з 74,07% у 1996 році до 83,58% у 1999 році, хоча в 1997 році його величина залишилася на рівні 1996 року.
Як негативний фактор, слід відмітити, відсутність страхового фонду. Тобто на підприємстві протягом даного періоду відсутні кошти, які резервуються  для покриття в майбутньому наслідків непередбачуваних подій (аварій на виробництві, наслідків природних катаклізмів), що негативно позначається на господарській діяльності підприємства
Динаміка питомої ваги і абсолютної величини статті "Спеціальні фонди і цільове фінансування" показує, що починаючи з 1998 року відбулося різке скорочення цих джерел (підприємство починаючи з даного періоду отримувало збитки), що також є негативним процесом.
Як позитивне, можна відмітити збільшення на протязі 1996 –1999 рр. Питомої ваги статті "Фінансування капітальних вкладень", що пояснюється перевищенням темпів зростання даної статті над темпами зростання разом взятих власних джерел фінансування.
Для наочності динаміка структури джерел власних коштів за 1996 –1999 роки показано на малюнку 2.12.
Отже, проаналізувавши структуру і динаміку власних джерел можемо зробити такі висновки:
– за період, який аналізується абсолютна величина власних джерел фінансування зростала, що є позитивним;
– статутний фонд не змінювався на протязі даного періоду;
– спостерігається надходження на протязі даного періоду інвестицій у виробництво;
– відсутність резервного фонду та зниження величини спеціальних фондів і цільового фінансування вказують на певну неефективність господарської діяльності, але це пов'язано з тим, що підприємство працює збитково, і немає джерела (прибутку) для створення або збільшення цих статей.
 
2.6.2. Аналіз кредиторської заборгованості
 
Аналізу підлягають дані ІІІ розділу пасиву балансу "Розрахунки та інші пасиви", при цьому визначається частка окремих статей розділу в загальній сумі кредиторської заборгованості, а також відхилень значень цих статей на протязі періоду, який аналізується.
Структурно –динамічний аналіз поточної кредиторської заборгованості наведений в таблиці 2.22.
Як видно з таблиці 2.22. на протязі 1996 –1998 років спостерігається значне зростання загальної суми кредиторської заборгованості. Так, в 1997 році заборгованість в порівнянні з попереднім роком зросла на 4368,9 тис. грн.  або на 42,8%, в 1998 році порівняно з 1997 роком –зросла на 12308,5 тис. грн. або на 84,4%. А в 1999 році кредиторська заборгованість незначно зменшилась на 549,3 тис. грн. або на 1,8%. Якщо ж порівняти поточну кредиторську заборгованість на протязі періоду. Що аналізується, то можна сказати, що поточна кредиторська заборгованість ВАТ "Волинь" у 1999 році зросла в порівнянні з 1996 роком на 16128,1 тис. грн. або на 157,9%.
В розгляді по окремим статтям можна сказати наступне. З 1996 року по 1999 року спостерігається зменшення питомої ваги короткострокових банківських кредитів. Це пов'язано з щорічним зменшенням абсолютної суми кредитів, які надаються підприємству, що можна пояснити тим, що з кожним роком фінансове становище підприємства погіршується (підприємство втрачає платоспроможність) і банки не хочуть надавати кредити. Кредиторська заборгованість за товари і послуги, строк оплати яких ще не настав, з кожним роком змінюється нерівномірно, тому певних тенденцій зміни даної статті не спостерігається.
Також бачимо, що в 1999 році підприємство розпочало практику видачі векселів. Інші статті на протязі даного періоду суттєво не змінювалися.
Отже можемо констатувати, що на протязі 1996 –1999 років:
– кредиторська заборгованість підприємства з кожним роком зростала, тільки в 1999 році спостерігається певна стабілізація;
– зменшується величина наданих банківських кредитів, що можна пояснити тим, що підприємство втрачає платоспроможність, а не зменшенням потреби в додаткових коштах;
– значна питома вага в кредиторській заборгованості займає заборгованість перед державним бюджетом, що також негативно позначується на економічно–господарській діяльності підприємства (державні органи намагаються контролювати економічні процеси на підприємстві, чим гальмують оборот капіталу).
Провівши короткий аналіз стану кредиторської заборгованості можемо сказати, що стан кредиторської заборгованості на підприємстві погіршився і залишається незадовільним, хоча слід сказати, що дана тенденція спостерігається майже на всіх підприємствах цементної промисловості.
 
2.6.3. Оцінка фінансового стану
 
Оцінка  фінансового стану підприємства грунтується на системі показників, які характеризують структуру джерел формування капіталу та його розміщення, ефективність використання капіталу, платоспроможність і кредитоспроможність підприємства, його інвестиційна привабливість і т.д.
З цією метою вивчається динаміка кожного показника на протязі аналізуємого періоду, здійснюється їх співставлення з нормативними значенням. На основі тенденцій зміни даних показників робляться висновки про фінансовий стан даного підприємства, які є підгрунтям для більш детального поглибленого аналізу фінансово-господарського стану підприємства.
Для оцінки фінансового стану використовуються наступні показники:
– коефіцієнт фінансової незалежності (автономії), який розраховується як відношення загальної суми власних коштів до підсумку балансу;
– коефіцієнт фінансової стабільності, який характеризує співвідношення власних та обігових коштів;
– показник фінансового лівериджу, який характеризує залежність підприємства від довгострокових зобов'язань і визначається як відношення довгострокових зобов'язань до джерел власних коштів;
– коефіцієнт забезпечення власними коштами, який розраховується як відношення різниці між обсягами джерел власних та прирівнених до них коштів і фактичною вартістю основних засобів та інших позаоборотних активів до фактичної вартості наявних у підприємства оборотних коштів;
Фото Капча