Експрес-аналіз ефективності виробничо-господарської і комерційної діяльності Ват "Волинь"

– коефіцієнт абсолютної ліквідності, який характеризує негайну готовність підприємства ліквідувати короткострокову кредиторську заборгованість і визначається як відношення суми грошових коштів підприємства та короткострокових фінансових вкладень до суми поточних зобов'язань;

– коефіцієнт співвідношення між дебіторською і кредиторською заборгованостями, який характеризує стан розрахунків господарюючого суб'єкта;

– коефіцієнт "cash-flow",який характеризує величину забезпеченості господарюючого суб'єкта власними грошовими коштами.

Динаміка названих вище показників наведена в таблиці 2.23.

 

Таблиця 2.23.

Аналіз джерел власних коштів

 

Коефіцієнт фінансової незалежності "автономії"  на протязі періоду, що аналізується, весь час зменшувався (з 0,83 у 1996 році до 0,63 у 1999 році або на 24,1%). З динаміки значень показника видно, що у 1998 році різко зросла кредиторська заборгованість підприємства, що підтверджується різким зниженням показника (з 0,78 до 0,64). Слід також відзначити. Що значення коефіцієнту за два останні роки залишалося на одному рівні, тобто можна говорити про певну стабілізацію фінансового стану підприємства, хоча він залишається незадовільним.

Значення коефіцієнта автономії у 1999 році становить 0,63 і показує, що питома вага власних джерел фінансування в залученому у виробництво капіталі становить 63%, а 37% –це короткострокові і довгострокові зобов'язання підприємства. Отже, значення коефіцієнту автономії вказує, що підприємство забезпечене джерелами власних коштів в межах допустимих норм.

Коефіцієнт фінансової стабільності тісно пов'язаний з коефіцієнтом автономії, його нормативне значення не повинне бути менше 1, тобто власні кошти повинні покривати суму позикового капіталу.

Як бачимо, даний показник також змінювався на протязі даного періоду в гіршу сторону –спостерігається зменшення коефіцієнту з 4,84 до 1,68 або на 65,3%. Значення коефіцієнту у 1999 році, яке рівне 1,68, вказує на те що підприємство має достатній рівень фінансової стійкості і відносно незалежне від зовнішніх фінансових джерел. Але постійне зменшення коефіцієнта з кожним роком свідчить, що рівень фінансової стабільності в порівнянні з попереднім роком погіршується, і спеціалістам підприємства потрібно з'ясувати причини цього погіршення (падіння виручки, поява збитків, різке зменшення маси готівкових грошей і т.д.).

Важливе значення в оцінці фінансового стану підприємства має показник фінансового лівериджу, який характеризує залежність підприємства від довгострокових зобов'язань. Але в періоді що аналізується, підприємство не отримувало довгострокових позикових коштів, що пов'язано з його неплатоспроможністю 

Коефіцієнт забезпечення власними коштами тільки у 1996 році мав позитивне значення. А останні три роки він має негативне значення, причому з кожним роком воно збільшується в негативну сторону. Це означає, що вартість основних засобів та інших позаоборотних активів перевищувала ці останні роки обсяги джерел власних коштів і різниця з кожним роком істотно збільшувалась. Тобто можна констатувати, що підприємство має великий дефіцит в власних оборотних коштах, що є однією з причин негативної господарської діяльності.

Коефіцієнт покриття показує, скільки грошових одиниць припадає на кожну грошову одиницю короткострокових зобов'язань. Як видно з динаміки даного показника, ліквідність підприємства з кожним роком погіршується. Так, лише в 1996 році коефіцієнт покриття мав задовільне значення, яке на протязі 1997 –1999 років зменшилось на 0,546 або на 51,46%. Тобто можна сказати, що на протязі даного періоду спостерігається тенденція погіршення ліквідності підприємства.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності на протязі 1996 –1998 років залишався приблизно на одному рівні і, лише в 1999 році спостерігається поліпшення значення даного коефіцієнту (збільшення в 15,5 раз). Але, якщо звернути увагу на нормативне значення цього показника, то спостерігаємо негативний стан абсолютної ліквідності на підприємстві, що вказує на значне перевищення короткострокових зобов'язань над грошовими коштами на підприємстві (майже в 100 раз), що є дуже негативним фактором.

Величина співвідношення між дебіторською і кредиторською заборгованістю на протязі даного періоду також залишалася незадовільною.

Провівши коротку оцінку фінансового стану можемо зробити наступні висновки:

– показники, які характеризують незалежність підприємства від зовнішніх джерел фінансування, мають значення в межах нормативів, в той час як показники ліквідності мають вкрай негативні значення. Це можна пояснити необ'єктивністю значення показників автономії та фінансової стійкості, оскільки реальний стан власних джерел фінансування (статутний капітал, додатковий капітал) не відповідає значенням, наведеним в балансі;

– підприємство відчуває дефіцит у оборотних коштах, що також свідчить про негативний фінансовий стан підприємства;

– спостерігається чітка тенденція погіршення ліквідності підприємства;

– спостерігається відсутність грошових коштів на підприємстві і неспроможність підприємства ліквідувати короткострокову кредиторську заборгованість.

Отже, фінансовий стан ВАТ "Волинь" можна охарактеризувати як вкрай незадовільний. Це можна пояснити тим, що протягом періоду, який аналізується, власники підприємства не тільки не проводили заходів по усуненню негативних наслідків ситуації, що склалася, а не виконували своїх зобов'язань й намагалися довести підприємство до якомога швидшого збанкрутіння, щоб ліквідувати підприємство і збагатится на цьому. Тому потрібно продумати низку заходів для покращання фінансового стану ВАТ "Волинь". Також, на мою думку, з боку держави потрібен контроль за ефективністю господарської діяльності підприємств, які перебувають на грані банкрутства.