Еволюція типологічних особливостей наукової фантастики Франції (на матеріалі літератури 1970-90 років)

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ ЛІТЕРАТУРИ ім. Т. Г. ШЕВЧЕНКА

 

КИРЮШКО НАТАЛІЯ ВЕНЕДИКТІВНА

 

УДК 821. 133. 1-311. 9. 09

 

 

10. 01. 04 – література зарубіжних країн

 

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук

 

КИЇВ – 2002

 

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі зарубіжної літератури Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Науковий керівник – кандидат філологічних наук, доцент ПАЩЕНКО ВАДИМ ІЛЛІЧ, професор Національного технічного університету України, факультет лінгвістики.

Офіційні опоненти – доктор філологічних наук, професор МАТВІЇШИН ВОЛОДИМИР ГРИГОРОВИЧ, завідувач кафедри світової літератури Прикарпатського університету ім. В. С. Стефаника – кандидат філологічних наук, доцент РЯГУЗОВА ГАЛИНА МИХАЙЛІВНА, старший науковий співробітник Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України.

Провідна установа: Київський національний лінгвістичний університет, кафедра теорії та історії світової літератури, Міністерство освіти і науки України.

 

 

Сучасне вітчизняне літературознавство виявляє незмінний інтерес до закономірностей літературного процесу у ХХ столітті, до особливостей його еволюції, розвитку окремих жанрів, відповідне місце серед яких посідає й наукова фантастика (далі – НФ). Ця літературна форма є досить поширеною і популярною серед різних верств сучасного українського суспільства, має незаперечний вплив на культурні запити та ціннісні орієнтації літературної громадськості. У Сполучених Штатах Америки та Канаді НФ давно уже увійшла до університетських курсів, фантастична література стала предметом спеціального аналізу в багатьох наукових центрах Західної Європи, зокрема Франції. В Україні цей процес лише розпочинається.

Вже від початку свого існування НФ була органічно пов’язана з пошуком відповідей на найглибші злободенні питання, що поставали перед суспільством. Вона своїми засобами відгукувалася на спроби сучасної їй суспільної думки визначити альтернативи дальшого розвитку цивілізації, відбиваючи найактуальніші і найгостріші проблеми нинішнього світу – соціально-економічні, технологічні, виробничі, наукові, демографічні, екологічні, медико-антропологічні, філософські, суспільно-політичні тощо. Жанр НФ посідає особливе місце в сучасному літературному процесі ще й завдяки тому, що в НФ у своєрідній художній формі віддзеркалилась здатність літератури до усвідомлення фундаментальних питань світоглядного рівня, її прагнення проаналізувати у художньо доступній формі деякі з глобальних проблем сучасності.

Разом із тим НФ нині виявилася чи не єдиним масовим жанром, який своїм змістом звернений у майбутнє. Адже до основного предмету художнього дослідження НФ належать саме гіпотетичні, багато у чому альтернативні світи прийдешнього. Це дозволяє їй образно моделювати важливі ситуації й проблеми, які потенційно можуть виникнути в житті особи і суспільства, в художній формі зображувати потенційно можливі варіанти майбутнього, прогнозувати напрями розвитку цивілізації. Таким чином, актуальність дослідження визначається, щонайперше, актуальністю самого матеріалу, який органічно стикається з найбільш гострими й жагучими проблемами цивілізації кінця ХХ століття.

Незважаючи на певний інтерес до НФ з боку академічного літературознавства за останні десятиріччя і появу низки грунтовних праць, присвячених історії розвитку НФ та її теоретичному аналізові, за одностайним визначенням численних дослідників, цей жанр ще не осмислений на належному теоретичному рівні ні в українському, ні у зарубіжному літературознавстві. У теоретичних публікаціях з НФ неодноразово зазначалося, що досліджуваний феномен досі навіть не одержав у спеціальній літературі чіткого термінологічного визначення, що пов’язано з відсутністю адекватного теоретичного осмислення НФ, яке принципово неможливе без аналізу специфічних особливостей її еволюції. Це й визначає важливість теми дисертації та предмету дослідження, що практично не був ще в Україні об’єктом спеціального аналізу.

Нарешті, слід підкреслити, що розробка проблем фантастикознавства як складової літературознавства відповідає певним запитам літературознавчої науки в цілому. Адже вивчення загальнотеоретичних питань набуває для сучасного літературознавства особливої ваги. Втім, такий аналіз є неможливим без теоретичного осмислення окремих конкретних форм літературного процесу, однією з яких і є НФ. У цьому контексті стає зрозумілим, що зроблений дисертанткою вибір саме французької фантастики як матеріалу свого дослідження пояснюється тим, що, з одного боку, у нашій країні вона є однією з найменш вивчених з-поміж національних шкіл жанру, а з другого – саме НФ Франції значною мірою конденсує у собі найзагальніші, типологічні якості жанру, загалом притаманні світовій НФ. Цим самим аналіз французької НФ набуває загальнотеоретичної значущості.

Таким чином, актуальність реферованого дослідження передусім зумовлена підвищеним суспільним інтересом до науково-фантастичної літератури, соціальним значенням її тематики та проблематики, а також недостатньою вивченістю аналізованого в дисертації жанру.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обрана тема дисертації тісно пов’язана з літературознавчими дослідженнями, які тривалий час проводяться на кафедрі зарубіжної літератури Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка в рамках комплексної науково-дослідної теми “Закономірності літературного процесу ХХ століття: підсумки і проблеми”.

Основною метою дисертаційного дослідження є аналіз еволюції специфічних особливостей НФ на матеріалі французької літератури 1970-90 років, виявлення тенденцій їхнього розвитку. Зазначена мета передбачає розв’язання низки конкретних завдань:

визначити пріоритетні напрямки еволюції сучасної НФ Франції, а також найбільш вагомі в художньому плані мистецькі фігури, розкрити основні риси їх творчого методу;

виявити літературно-естетичні наслідки і здобутки процесу еволюції типологічних особливостей НФ;

проаналізувати загальні принципи естетизації наукових форм