Еволюція типологічних особливостей наукової фантастики Франції (на матеріалі літератури 1970-90 років)

Таким чином, більшість творів НФ фактично являє собою комбінацію трафаретних конвенціональних реалій, стереотипних фабульних формул і традиційних для жанру проблем та ідей. Умовно їх можна визначити як елементи першого, другого та третього рівнів. Тому закономірним є підхід до конвенціональних образів як до знакових елементів, образів-символів, складників сталої знаково-образної системи усього жанрового мегатексту.

У висновках узагальнюються основні положення дисертаційного дослідження, підбиваються підсумки, формулюються положення, які розкривають результати реферованої роботи. Основні з них:

1. Французька НФ останньої третини ХХ ст. остаточно відходить від суто технологічних питань і зорієнтовує свої альтернативні моделі на глобальні проблеми сучасності, футурологічні гіпотези, філософські теорії, соціологічні концепції тощо.

2. У процесі еволюції жанру паралельно зі зміною жанрової семантики НФ формує специфічну їй поетику. Письменники відмовляється від героїко-романтичних персонажів, характерних для творчості Жюля Верна. Натомість вони розробляють образ деперсоналізованого схематичного героя, що цілком відповідає загальножанровим вимогам.

3. У плині жанрової еволюції у НФ виникають фантастичні реалії-трафарети, які згодом стають важливою жанровою домінантою, набувають статусу сюжетокреаційних і посідають важливе місце в специфічній жанровій комбінаториці (фантастична реалія-трафарет – відповідна йому стереотипна сюжетна формула – пов'язана із нею традиційна для жанру ідея, концепція чи проблема).

 

 

Фантастична реалія-трафарет у науковій фантастиці Франції // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Іноземна філологія. – К. : ВПЦ “Київський університет”, 1998. – Вип. 27. – С. 60 – 63. (0, 25 др. арк.).

Взаємодетермінація трафаретів у науковій фантастиці Франції 70-90 років // Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Іноземна філологія. – К. : ВПЦ “Київський університет”, 2000. – Вип. 30. – С. 70 – 74. (0, 3 др. арк.).

Моделювання химерного світу. // Слово і час. – 2001. – № 5. – С. 45 – 52. (0, 7 др. арк)

Художественное моделирование в научной фантастике // Вестник Киевского университета. Романо-германская филология. – К. : Киевский университет, 1989. – № 23. – С. 116 – 119. (0, 25 др. арк.).

Додаткові публікації:

Еволюція героя у французькій науковій фантастиці під впливом інших жанрів // Проблеми семантики слова, речення та тексту. Збірник наукових статей. Міністерство освіти і науки України. Київський державний лінгвістичний університет Академії наук вищої школи України. – К. : – 2001. – С. 96 – 100 (0, 25 др. арк.).

Les éléments-clichés dans la science-fiction française // Annales Françaises d’Ukraine. Réalisé et édité par l’Association de professeurs de français de l’Ukraine. – К. : 2000. – Р. 11 – 18. (0, 4 др. арк.).

Художнє моделювання альтернативних світів у французькій науковій фантастиці // Мовні і концептуальні картини світу. Збірник наукових праць. Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Факультет іноземної філології. – К. : 2000. – С. 164 – 169. (0, 25 др. арк.)

 

 

Кирюшко Н. В. Еволюція типологічних особливостей наукової фантастики Франції (на матеріалі літератури 1970-90 років). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук за спеціальністю 10. 01. 04 – література зарубіжних країн. – Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України. – Київ, 2002.

Дисертацію присвячено дослідженню специфіки наукової фантастики. У роботі розглянуто художні та філософські домінанти жанру на матеріалі романів найбільш знаних у Франції письменників (Ж. -П. Андревона, Р. Баржавеля, П. Буля, С. Вюля, М. Грімо, Д. Дуая, Ф. Кюрваля, Р. Мерля та інших). Показано, що наукова фантастика для відтворення альтернативних світів широко використовує принцип моделювання, а також гіпотези та концепції гуманітарних і природничих наук, активно послуговується матеріалами футурологічних досліджень, заторкує філософські та глобальні проблеми сучасності. Вона майже не вдається до психологічного аналізу характерів. Катарсис у НФ виникає завдяки інтелектуальному, а не емоційному сприйняттю. У процесі еволюції жанру розроблено специфічні художні домінанти, чільне місце серед яких посідає фантастична реалія-кліше, яка має сюжетокреаційний характер, сполучаючись із трафаретними сюжетними блоками і традиційними для жанру ідеями та проблемами.

Ключові слова: наукова фантастика, модель, альтернативний світ, персонаж-стереотип, фантастична реалія-трафарет, глобальні проблеми сучасності, сюжетокреаційний елемент, сюжетна формула, філософська доминанта.

 

 

Kiryushko N. V. Evolution of Typological Peculiarities of Science Fiction (on the Material of French Literature of 1970-90th of XX s.). – Manuscript.

Thesis for candidate’s degree in Philology, speciality 10. 01. 04 – Literature of Foreign Countries – Taras Shevchenko Institute of Literature of the National Academy of Sciences of Ukraine. – Kyiv, 2002.

The thesis is devoted to investigation of the peculiarities of science fiction. There have been analysed the literal end philosophical dominants (of this genre) on the basis of the novels of well-known French literary personalities. It has been shown that science fiction widely uses the principle of modelling hypothesis and concepts of humanities and natural sciences for reconstruction of alternative worlds as well as it applies materials of futureological research, touches philosophical and global problems of today. It has been observed that French science fiction completely rejects the psychological analysis of characters. The catarsis is created through an intellectual but not emotional perception. In its evolution genre of science fiction creates specific literal dominants, fantastic elements among them. It is a cliche which has a subject-creation character and combines with traditional subject blocks and ideas.

Key words: science fiction, modelling hypothesis, alternative worlds, hero-stereotype, image-stereotype, global problems of today, cliche which has a subject-creation, plot formula, philosophical dominants.

 

 

Кирюшко Н. В. Эволюция типологических особенностей научной фантастики Франции (на материале литературы 1970-90 годов). – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата филологических наук по специальности 10. 01. 04 – литература зарубежных стран. – Институт литературы им. Т. Г. Шевченко НАН Украины, Киев, 2002.

Диссертация посвящена анализу типологических особенностей и художественных доминант научной фантастики (НФ) на материале французской научно-фантастической литературы последней трети ХХ ст.

Материалом для данного исследования послужили романы наименее изученных в академическом литературоведении и наиболее известных французских писателей, работающих в области научно-фантастической литературы (Ж. -П. Андревона, Р. Баржавеля, П. Буля, С. Вюля, М. Грімо, Д. Дуая, Ф. Кюрваля, Р. Мерля и др.).

Диссертант приходит к выводу, что для создания альтернативных фантастических миров НФ широко использует инструментарий научного познания, в частности, принцип художественного моделирования (по аналогии с математической моделью в точных науках). Его объетом могут стать интерпретация будущего, гипотезы и концепции гуманитарных и естественных наук, материалы футурологических исследований, актуальные философские и глобальные проблемы. Наиболее часто предметом научно-фантастического моделирования в 70-е годы ХХ в. были исследования и доклады независимой футурологической организации – Римского клуба.

В процессе эволюции научно-фантастической литературы произошли значительные изменения не только в ее тематике и проблематике. Глубокие трансформации претерпели также художественные особенности жанра, связанные в первую очередь с тем, что НФ отказывается от романтических и психологически разработанных характеров, заменяя их персонажами-схемами. Современная НФ Франции практически утрачивает свою связь с романтизмом, но испытывает влияние философской прозы (философской повести, утопии), которые традиционно проявляли минимальный интерес к личности героя.

Кульминационное напряжение и очищение через катарсис в современной НФ фактически не связаны с героем. Они происходят благодаря интеллектуальному возмущению, порожденному противоречиями и абсурдными коллизиями, возникающими в альтернативной научно-фантастической модели. Соответственно катарсис носит не эмоциональный, а умозрительный, рациональный характер, вытекающий из рационально-интеллектуальной оценки сюжетной коллизии. Поэтому основное внимание уделяется изображению альтернативного фантастического мира и социально-философского замысла, которому автор посвящает роман, а не характеру героя.

Важное место в НФ занимает фантастическая реалия-трафарет, обладающая широкими сюжетокреативными возможностями. Научно-фантастическая литература обладает достаточно широким набором подобных стереотипных конвенциональных реалий-инвариантов (трафаретных фантастических реалий), постоянно мигрирующих из произведения в произведение, таких как звездолет, машина времени, киборг, электронный мозг и т. п.

Эти реалии-трафареты в свою очередь тесно связаны со стереотипными сюжетными блоками (сюжетными формулами) и столь же стереотипными, традиционными для жанра темами и идеями, набор которых в НФ не бесконечен, хотя время от времени и пополняется.

Конвенциональные реалии-клише и стереотипные сюжетные формулы находятся в научно-фантастическом произведении в тесном единстве с характерными для жанра концепциями и философскими доминантами.

В итоге названные трафаретные элементы жанра (которые можно условно обозначить как элементы первого, второго и третьего уровней) организуются по принципу взаимодетерминации, и из их причудливого сочетания создается едва ли не все многообразие научно-фантастических произведений, подобно тому, как с помощью стереотипных волшебных предметов и трафаретных клишированных персонажей организуется сюжет фольклорной волшебной сказки.

Ключевые слова: научная фантастика, модель, альтернативный мир, персонаж-стереотип, фантастическая реалия-трафарет, глобальніе проблемі современности, сюжетообразующий элемент, сюжетная формула, философская доминанта.