Еволюція типологічних особливостей наукової фантастики Франції (на матеріалі літератури 1970-90 років)

Семантична ємкість таких конвенціональних образів зростає через включення їх до загального інформаційного поля науково-фантастичного контексту. Фантастична реалія-трафарет завдяки знаковій природі і своїй здатності сполучатися із широким контекстом усього жанру набуває набагато більшої семантичної наповненості.

Це забезпечується тим, що в ній сконцентровано не тільки її власний конкретний зміст, але й значення інших аналогічних образів, які є варіантами вихідного, первісного, базового образу-інваріанту, що існує в надрах усієї науково-фантастичної літератури і сам є сформованим з сукупності споріднених між собою конвенціональних образів.

У такий спосіб, наприклад, зореліт стає інваріантом різноманітних космічних засобів переміщення (телепортації, просторових переходів в інший вимір, нуль-транспортування), а машина часу – інваріантом численних фантастичних пристроїв для подорожі у часі. Аналогічні семантичні ряди утворюють й інші клішовані фантастичні реалії: роботи, мутанти, космічні прибульці, генетично модифіковані організми тощо.

В роботі відзначається, що висока семантична наповненість конвенціональних реалій-трафаретів розширила жанрові можливості НФ. Конвенціональні реалії послужилися як чудовий матеріал для створення особливих альтернативних світів, в яких можна легко змоделювати будь-який найекстравагантніший фантастичний проект, соціальну гіпотезу, політичну доктрину майбутнього, уявити різні варіанти розвитку глобальних проблем будь-якого масштабу. Отже, трафаретні науково-фантастичні винаходи не тільки перетворили всю систему художньої образності жанру, а й заклали сприятливу основу для розширення жанрового змісту.

Дисертанткою підкреслюється, що у процесі еволюції жанру завдяки значному розширенню його семантики науково-фантастичні реалії набувають нових функцій: конвенціональні реалії-трафарети виявляються сутнісно пов'язаними з відповідними сюжетними моделями. Так, одним з найбільш вживаних фантастичних елементів у НФ є зореліт. З ним традиційно поєднуються цілком конкретні фабульні моделі (психологічна колізія, пов'язана з багатолітнім перебуванням на борту космічного корабля; переселення колоністів-землян на іншу планету; мотив повернення з зірок; дослідження далекого космосу; контакт з інопланетянами тощо).

Такою ж універсальною сюжетокреаційною реалією стає вигадана Г. Уеллсом машина часу, яка має невичерпні фабульні можливості для створення найрізноманітніших науково-фантастичних моделей альтернативних світів. Вона дозволяє ніби “унаочнити” різноманітні прогнози щодо прийдешнього, змалювати майбутнє сучасної цивілізації, передбачити можливий результат розвитку певної соціальної або політичної тенденції, потенційні наслідки наукового відкриття чи технологічного винаходу.

Проведений аналіз стереотипних сюжетних блоків дає підстави зазначити, що чимало з них пов'язано з відповідними конвенціональними реаліями-трафаретами. Хоча й не всі фантастичні реалії мають у НФ статус сюжетокреаційних, багато які з них апріорно покликані визначати структуру відповідного сюжету, відповідних їм сталих і так само трафаретних сюжетних формул. Через це вони можуть бути спряженими із генеральною проблемою роману, імпліцитно містити в собі, неначе в зародку, кістяк оповіді, принаймні основні фабульні блоки, оскільки існує певна залежність між фантастичним елементом і сюжетом твору.

На матеріалі численних науково-фантастичних текстів аналізованого періоду показано, що конвенціональні реалії-стереотипи разом із такими само трафаретними фабульними формулами утворюють сталі сюжетні конструкції, що формуються за принципом взаємодетермінації.

В роботі відзначається, що сюжетні ситуації-трафарети виникають завдяки конвенціональній реалії в контексті організованої нею фабульної колізії. У такий спосіб у науково-фантастичному творі стеретипізується не лише конвенціональний елемент, а й утворювана ним сюжетна колізія, яка так само стає трафаретною і набуває здатності до клішованості.

Завдяки цьому НФ володіє достатньо сталим набором фабульних мотивів, сюжетних колізій, ситуацій, епізодів, часових і просторових контінуумів, які завдяки своїй стереотипній природі, легко переходять з твору до твору, варіативно поєднуючись між собою. До таких фабульних елементів належать переміщення в часі і просторі; контакт з інопланетянами; зустріч з екзотичними формами життя; знайомство з позаземними цивілізаціями; контакт із позаземним розумом; екстраполяція в майбутнє або паралельну реальність з метою простежити за розвитком певних тенденцій і побачити їхній можливий результат і т. ін. Таким чином, фантастична реалія стає передумовою, що детермінує відповідну їй сюжетну колізію. При цьому конкретні образи-штампи сполучаються з так само конкретними фабульними трафаретами.

Автор наголошує, що літературна практика НФ останньої третини ХХ ст. свідчить, що не тільки окремий образ-кліше може визначати сюжетну колізію. Значною мірою вибір певного конвенціонального образу сам наперед визначається окресленим творчим задумом і всім плином оповіді. Втім, дисертантка відзначає відповідну обмеженість зв'язків у тексті між цими одиницями.

Здійснений аналіз доводить, що наступний важливий рівень клішованості у НФ являють собою притаманні жанру теми, ідеї та проблеми, заради яких, власне, створювалася переважна більшість творів. Найчастіше це – філософський та етичний аспекти тем, що традиційно фігурують у науково-фантастичних романах (клонування, втручання у геном людини та створення генетично модифікованих форм життя, співіснування зі штучним інтелектом, існування цивілізації самовідтворюваних автоматів, симбіоз людини з кібернетичними пристроями, перспективи та небезпечні тенденції розвитку людської цивілізації, демографічний вибух, екологічна криза, інтерпретація численних футурологічних концепцій і т. п.).

Дисертанткою