Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Феноменологія романтичного еросу (на матеріалі творчості лейкістів та харківської школи романтиків)

Предмет: 
Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
30
Мова: 
Українська
Оцінка: 
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
 
Канова Ганна Олександрівна
 
УДК 82-146.2:130.121
 
ФЕНОМЕНОЛОГІЯ РОМАНТИЧНОГО ЕРОСУ
(НА МАТЕРІАЛІ ТВОРЧОСТІ ЛЕЙКІСТІВ ТА ХАРКІВСЬКОЇ ШКОЛИ РОМАНТИКІВ)
 
10.01.05 – порівняльне літературознавство
 
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук
 
Київ – 2008
 
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана на кафедрі зарубіжної літератури Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Науковий керівник доктор філологічних наук, професор Бовсунівська Тетяна Володимирівна, професор кафедри зарубіжної літератури Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор Гром’як Роман Теодорович, завідувач кафедри теорії літератури і порівняльного літературознавства Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка; кандидат філологічних наук Арендаренко Ірина Володимирівна, науковий співробітник відділу компаративістики Інституту літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України.
Захист відбудеться «16» травня 2008 р. о 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.001.15 із захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наук в Інституті філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, м. Київ, бульв. Тараса Шевченка, 14.
З дисертацією можна ознайомитись у Науковій бібліотеці імені М.О. Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01017, м. Київ, вул. Володимирська, 58. 
 
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
 
Останнім часом у річищі компаративістики спостерігається звернення до нових форм ідентифікації міжнаціональних літературних взаємин. До числа новітніх підходів належить і застосування теорії феноменологічних рецепцій всередині всієї культури романтизму. Однією з площин такої рецепції є ерос, який ми пропонуємо розглянути на основі текстів лейкістів та романтиків харківської школи. Новітні літературознавчі концепції, спираючись на філософсько-теоретичні праці романтиків Західної та Східної Європи, актуалізували спрямованість культури романтизму на засадах сакрального світовідчування, поривання романтичної особистості до Бога, божественної Краси і Мудрості.
Актуальність теми дослідження. До недавнього часу інтимна лірика українських романтиків трактувалась лише у річищі фольклорного сприйняття, зокрема, поза існуючими феноменологічними тлумаченнями аналогічних явищ у творчості романтиків «озерної школи». Дане дослідження спрямоване на узгодження світоглядної парадигми еросу українських та англійських романтиків. Типологія художніх втілень еросу у поезії романтиків харківської та «озерної» шкіл є одним із аспектів актуалізації типологічної спільності романтичного художнього поля, вивчення якого на часі. 
Понад століття у вітчизняних та зарубіжних авторів романтизм досліджувався як багатогранний історико-культурний та літературно-філософський феномен. Започатковані у ХХ ст. М. Зеровим, В. Жирмунським, В. Петровим, П. Филиповичем, А. Шамраєм, В. Щуратом дослідження специфіки літературних взаємин між західноєвропейськими та слов’янськими літературами доби романтизму були згодом продовжені Т. Бовсунівською, Р. Гром’яком, Д. Наливайком, Г. Нудьгою, А. Нямцу, С. Пригодієм, та ін. Проте не була утворена типологія художніх модифікацій еросу в поезії англійських та українських романтиків, як не існувало її і у парадигмі інших компаративних досліджень українського романтизму.
У дисертації здійснено спробу декодування романтичного еросу як поетично втіленого варіанту сакрального еросу, що має посприяти уточненню загальної картини романтизму, його світоглядних засад, увиразнити параметри ідентифікації саме українського романтизму, зокрема у його концепції ліричного героя-шукача любові, романтичної туги, любовного страждання тощо. Дослідження даного світоглядного аспекту романтизму засвідчило ієрархізованість форм сакрального сприйняття, складну структуризацію сакрального у світоглядній картині як західного, так і українського романтизму, яка мотивується традицією християнського тлумачення еросу. Любов є формою активізації медитативно-рецептивного рівня поетичного мислення романтиків, що спирається та тривку традицію середньовічного теологічного тлумачення цього поняття, сягає до платонізму, містеріальних культів та архетипних впливів. Актуальним є дослідження цих смислових пластів тексту, а його змістові рівні проявляються у творчості романтиків у залежності від того рецептивного кореня, який у кожному конкретному творі виявляє свою силу. Тож з’ясування та впорядкування цих смислових витоків романтичного еросу додасть нове до уявлень про художню природу романтизму.
Предмет дослідження – романтичний ерос, феноменологія та рівні його художнього втілення, джерела та форми виявлення якого досліджуються за текстами поезії лейкістів та харківської школи романтиків. Поетика романтичного еросу спрямовується на вираження внутрішнього я автора, тому для аналізу взято переважно інтимну лірику поетів-романтиків, у якій відображено повний спектр романтичних почуттів.
Об’єктом дослідження слугувала поезія харківської школи романтиків (Л. Боровиковського, А. Метлинського, М. Костомарова, В. Забіли, М. Петренка, О. Корсуна, О. Афанасьєва-Чужбинського, О. Шпигоцького, С. Писаревського та інших) та поезія «озерної школи» (В. Вордсворта, С.Т. Колріджа, Р. Сауті). Залучення теоретичних розвідок романтиків, зокрема, М. Костомарова («Про історичне значення руської народної поезії», «Дві руські народності»), А. Метлинського («Замітки відносно южноруської мови», «Погляд на історичний розвиток поезії і прози»), С.Т. Колріджа («Biographia Literaria»), авторських передмов до збірок («Ліричні балади» С.Т. Колріджа і В. Вордсворта, «Що було на серці» О. Афанасьєва-Чужбинського тощо) та приватного листування, посприяло з’ясуванню світоглядних настанов поетів, почасти внутрішньої мотивації їх творчої діяльності, що відбились також на інтимній ліриці.
Метою дисертації є визначення та характеристика провідних параметрів романтичного еросу в поезії романтиків «озерної школи» і харківської школи та концептуалізація його основних рівнів, образних структур та інших форм художнього втілення. Окреслення типологічних сходжень та розбіжностей має на меті виявити найбільш ґрунтовні закономірності функціонування формовтілень еросу в романтизмі
Фото Капча