Феноменологія романтичного еросу (на матеріалі творчості лейкістів та харківської школи романтиків)

Задля досягнення мети визначимо коло завдань:

•з’ясувати рецептивну природу романтичного еросу як сакрального духовно-естетичного феномена у творчості лейкістів та романтиків харківської школи;

•зіставити поетичні коди еросу, що функціонували у художніх світах українських та англійських поетів-романтиків;

виявити оригінальність трактування романтичного еросу у поезіях представників «озерної» та харківської шкіл із урахуванням національних відмінностей у традиційній християнській ментальності (православної та євангелістської) та фольклорному підґрунті;

•висвітлити ґенезу та формування мотивної структури у площині «образного поля» романтичного еросу; 

•виявити та проаналізувати явище інтимізації романтичного універсуму у поезіях лейкістів та романтиків харківської школи.

Наукова новизна. Західне літературознавство має значний доробок у дослідженні феномена любові у творах англійських поетів-романтиків, у той час, як у вітчизняній науці аналіз феноменології романтичного еросу як явища, притаманного світовідчуттю українських поетів-романтиків здійснювався спорадично Т. Бовсунівською, В. Луковим, Є. Нахліком. Праці, спрямовані на компаративне вивчення феномена еросу в поезії лейкістів та харківської школи романтиків, взагалі відсутні. 

(1) Особливості романтичного еросу вперше розглянуто на матеріалі творчості лейкістів та романтиків харківської школи. 

(2) У дисертації вперше проведене таке компаративне дослідження з наміром ідентифікувати / впорядкувати типологію художніх втілень романтичного еросу. 

(3) Наукову новизну даного дослідження складає спроба подати градацію смислових розгалужень романтичного еросу, яка у річищі методології структуризації сакрального становить одну із малодосліджених сторінок.

(4) Вперше на матеріалі двох різних національних шкіл романтизму аналізується медитативно-рецептивна природа тексту, з'ясовуються закономірності функціонування образного поля еросу. 

(5) Вперше обґрунтовуються прийоми та засоби інтимізації тексту в творчості романтиків харківської школи та лейкістів. Дослідження романтичного еросу пов'язується передусім з феноменом інтимізації різних рівнів романтичного універсуму.

(6) Здійснюється спроба утворення типології комунікативних актів, репрезентованих інтимною лірикою лейкістів та романтиків харківської школи. 

(7) У дисертації пропонується ієрархічно організована структура художніх втілень еросу у творчості романтиків, з огляду на сакральне походження романтичного еросу. 

Метод та методика. Дисертація виконана у річищі літературної компаративістики І. Арендаренко, Р. Гром'яка, Д. Наливайка, А. Нямцу, С. Пригодія, а також західних сучасних компаративістів Г. Блума, К. Коелба і С. Ноейкес, Дж. Крнкович, М. Маковскі та ін., із застосуванням кількох сучасних методик літературознавчого аналізу: когнітивної теорії «образного поля» Л. Гудкова, І. Осиновської, розширеної синтезом феноменологічного (Г.-Г. Гадамер, Г. Зіммель, Ф. Шеллінг,) та герменевтичного (переважно біблійна герменевтика М. Вайса, Е.Д. Хірша, Ф. Шлейєрмахера та ін.) підходів. Використані також здобутки біографічного та культурно-історичного підходів при вивченні феномена романтичного еросу на матеріалі поезії лейкістів та харківської школи романтиків. У дисертації широко застосований контекстуально-інтерпретаційний метод реконструкції авторського задуму оригінального поетичного матеріалу. Обрана літературознавча методика дозволила з'ясувати ґенезу та типологію поетичних кодів романтичного еросу.

У дисертації також були використані праці українських та зарубіжних дослідників, які вивчали різні аспекти сакральної типології, архетипної подібності, рецептивних сходжень у площині романтичного еросу: М. Абрамса, К. Беррі, Дж. Барта, Ф. Біті, Дж. Веллі, М. Джейкобас, Е. Джей, Дж. Енскоу, В. Жирмунського, А. Калхеда, К. Коеніг-Вудіарда, А. Ліндгрен, Н.Дж. Перелли, Р. Полхемуса, Х. Ріда, Д. де Ружмона, Дж. Хагстрам, А. Хардінга, К. Хоуелса та ін.

Теоретичну базу дослідження склали філософські, теологічні, культурологічні, психологічні та літературознавчі студії, предметом наукового аналізу яких став феномен любові у європейській культурі. Теоретичні аспекти розроблені в працях Платона, Плотіна, Псевдо-Діонісія Ареопагіта, Симеона Нового Богослова, Бернара Клервоського, Ріхарда Сен-Вікторського, Раймунда Луллія, Г. Сковороди, А. Сурожського, М. Бердяєва, В. Соловйова, Б. Вишеславцева, М. Шелера, Г. Зіммеля, Д. фон Гільдебранда, П. Тілліха, Х. Яннараса та інших, сприяли виробленню концепції дослідження феноменології романтичного еросу у творах лейкістів та романтиків харківської школи. При осмисленні сакральної природи романтичного еросу враховуємо, що релігійні уявлення поетів були органічною складовою створеної ними поетичної картини світу.

Теоретично вагомою для даного дослідження є також розробка у річищі сучасної філософської думки поетики «образного поля» еросу І. Осиновською та спостереження над феноменом «інтимізації» культури та світогляду у працях Б. Шифріна, Ю. Лотмана, І. Кона. 

Зв'язок із науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана на кафедрі зарубіжної літератури Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка Міністерства освіти і науки України в річищі комплексної науково-дослідної теми “Історія та полікритика зарубіжної літератури”, затвердженої вченою радою Інституту філології КНУ протокол №3 від 15 листопада 2004 року. 

Практична цінність праці. Матеріали дисертації можуть бути використані при розробці нормативних і спеціальних курсів з історії зарубіжної літератури та історії української літератури доби романтизму, у спецкурсах і спецсемінарах присвячених проблемам інтерпретації поетичного тексту.

Апробація роботи. Основні положення дисертації обговорювалися під час роботи науково-практичних конференцій і наукових читань: «Мови та літератури народів світу в контексті глобалізації» (12 квітня, 2005. Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Інститут філології), «Київські філологічні школи: історико-теоретичний спадок і сучасність» (11 жовтня, 2005. Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Інститут філології), наукові читання присвячені 130-річчю від дня народження професора І.В. Шаровольського (3 жовтня, 2006. Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Інститут філології), «Світоглядні горизонти філології: традиції та сучасність» (11 квітня, 2007. Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Інститут філології). Матеріали дослідження представлені у чотирьох публікаціях