Філософя, її предмет і роль в суспільстві

У противагу традиційним уявленням К. Маркс і Ф. Енгельс включають філософію в комплекс суспільно-історичних дисциплін, “що відносяться до суспільства, а не до природи”, до суспільного життя, що розуміється як історичний процес. У новому баченні філософія з’явилася як форма соціально-історичного знання. Це відносилося передусім до предмета філософського осмислення. Суспільна свідомість була зрозуміла як вираження суспільного буття. Філософія, будучи універсальною, найбільш ємкою історичною формою суспільної свідомості, з’явилася як особливий спосіб відображення суспільно-історичного буття в усій його повноті.

Філософія в такій інтерпретації розкрилася як узагальнена концепція суспільного життя загалом і різних її підсистем – практики, пізнання, політики, права, моралі, мистецтва, науки, на основі яких багато в чому відтворюється науково-філософська картина природи. Найбільш ємне з’ясування суспільно-історичного життя людей в єдності, взаємодії, розвитку всіх її складових здійснюється в рамках культурно-історичного підходу. Розгляд філософії як культурно-історичного явища дозволяє охопити весь динамічний комплекс її проблем, взаємозв’язків, функцій. Суспільне життя людей при культурологічному його розгляді з’являється як єдиний, цілісний процес, пов’язаний з формуванням, функціонуванням, зберіганням, трансляцією культурно-історичних цінностей, з критичним подоланням застарілих і становленням нових форм досвіду.

Як наука про найбільш загальні закони розвитку природи, суспільства і людського мислення, філософія є невід’ємним компонентом цілісної системи наукового знання. Вона органічно пов’язана з всіма науками про природу і суспільство в процесі формування наукової картини світу. Але, будучи наукою світоглядною, вона виконує по відношенню до інших наук світоглядно-методологічну функцію. Ця функція укладається, з одного боку, в розробці загальної теорії і методології наукового пізнання, відповідної сучасному рівню розвитку науки, в озброєнні вчених діалектичним методом мислення, що орієнтує на творче розв’язання виникаючих проблем. З іншого боку, вона виробляє відповідну соціальному покликанню науки світоглядну орієнтацію – служити цілям людського прогресу. Особливе значення ця функція набуває в сучасному суспільному життю, коли відбувається суттєва зміна ролі науки в житті суспільства, її проникнення у всі сфери людської діяльності в умовах протидії класових ідей у визначенні перспектив подальшого соціального розвитку. У цих умовах проблема світоглядно-методологічної орієнтації науки – не просто внутрішньонаукова, теоретико-пізнавальна, але і проблема соціально-практична. Це проблема місця і ролі науки в боротьбі за історичні долі людської цивілізації.

1. Філософія як особлива форма суспільної свідомості формує особливий тип знання, в якому об’єктивні характеристики дійсності відбиваються в їх відносинах до людини, крізь призму потреб і інтересів певних соціальних сил. Знання, що формуються філософією носять світоглядний характер.
2. Філософія відрізняється від спеціальних наук своїми функціями, задовольняючи специфічні суспільні потреби: направлена на формування цілісного світорозуміння, на відношення граничних основ практичного і теоретичного відношення до світу, філософія є особливою формою соціальної самосвідомості, раціонально-теоретично обгрунтовуючи ту або іншу програму соціальної поведінки і діяльності.
3. Специфіка філософського знання знаходить свій вияв в основному питанні філософії, в специфічних закономірностях її розвитку через боротьбу протилежних по своїй світоглядній спрямованості течій – матеріалізму і ідеалізму, що є зрештою філософським відображенням протилежних ідеологічних установок відповідних соціальних груп, класів, їх цілей і інтересів в конкретно-історичних умовах розвитку суспільства.
4. Відображення в філософському знанні соціально-класової позиції конкретно-історичного суб’єкта філософського пізнання визначає складність і суперечність формування об’єктивно-істинного світоглядного знання.
5. Проблема об’єктивності історично усвідомлювалася в різних формах – навіть до заперечення претензій філософії на збагненні істини в розв'язанні світоглядних питань і принципового зіставлення філософії і науки. У сучасній філософії це зіставлення виступає в позиції позитивістської вимоги відмови філософії від розв’язання світогляних проблем, якщо вона претендує на статус науки, або в формі відмови від розв’язання цих проблем науковими коштами (різні форми ірраціоналізму).
6. Вирішення суперечності наукової об’єктивності і науковості в філософському знанні, формування об’єктивно-істинного світоглядного знання історично пов’язані зі становленням суб’єкта революційної практики. Філософія орієнтована на постійний розвиток свого власного змісту на основі узагальнення результатів наукового пізнання і практики в умовах конкретно-історичної дійсності. 

 

1. СВІТОГЛЯД

D. Weltanschauung

Е. World outlook (philosophy of life)

F. Conception (f) du monde

Es. Concepcion del mundoЦілісна система поглядів на об’єктивний світ і місце в ньому людини, на відношення людини до навколишньої дійсності і самої себе, а також зумовлені цими поглядами основні життєві позиції людей, їх переконання, ідеали, принципи пізнання і дійсності.

 

2. ФІЛОСОФІЯ

D. Philosophie

Е. Philosophy

F. Philosophie(f)

Es. FilosofiaФорма суспільної свідомості, вчення про загальні принципи буття і пізнання, про відношення людини до світу, наука про загальні закони розвитку природи, суспільства і мислення. Як світогляд філософія нерозривно пов’язана з соціально-класовими інтересами, з політичною і ідеологічною боротьбою.

 

3. ОСНОВНЕ ПИТАННЯ ФІЛОСОФІЇ

D. Grundfrage der Philosophie.

Е. Fundamental problem of philosophy.

F. Question (f) fondamental de la philosophie.

Es. Cuestion fundamental de la filosofia.Питання про відношення свідомості до матерії, духовного до матеріального. Воно має дві сторони: 1) що первинне – матерія, природа, буття або свідомість; 2) чи здатна свідомість правильно відображати світ, пізнавати його. Розв’язання основного питання філософії дає чіткий критерій для розмежування двох протилежних філософських напрямів – матеріалізму і ідеалізму. Основне питання філософії – початковий принцип всякого світогляду.

 

4. МАТЕРІАЛІЗМ.

D. Materialismus.

Е. Materialism.