Формування готовності майбутніх учителів початкових класів до проведення педагогічних досліджень

КРИВОРІЗЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

 

КОРЖОВА Людмила Сергіївна

 

УДК 378. 1

 

 

Спеціальність 13. 00. 04 – Теорія і методика професійної освіти

 

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук

 

Кривий Ріг – 2002

 

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Криворізькому державному педагогічному університеті, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник: доктор педагогічних наук, професор, Андрієвський Борис Макійович, Херсонський державний педагогічний університет, професор кафедри педагогіки початкової освіти.

Офіційні опоненти: доктор педагогічних наук, професор, Радул Валерій Вікторович, Кіровоградський державний педагогічний університет імені Володимира Винниченка, завідувач кафедри педагогіки кандидат педагогічних наук, доцент Пальшкова Ірина Олександрівна Південноукраїнський державний педагогічний університет ім. К. Д. Ушинського, доцент кафедри педагогіки і психології.

Провідна установа: Інститут педагогіки Академії педагогічних наук України

Захист відбудеться “ 7 ” листопада 2002 року о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 09. 053. 01 у Криворізькому державному педагогічному університеті за адресою: 50086, м. Кривий Ріг, пр-т. Гагаріна, 54, ауд. 230.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Криворізького державного педагогічного університету (50086, м. Кривий Ріг, пр-т. Гагаріна, 54)

 

Актуальність дослідження. Перехід до нової системи суспільних відносин посилює вимоги до професійної компетенції фахівців. Вони повинні творчо мислити, самостійно поповнювати свої знання, вільно орієнтуватися у потоці наукової інформації. Необхідність підвищення рівня наукової підготовки є характерною ознакою сьогодення в усіх сферах педагогічної діяльності. Освіта є стратегічною основою розвитку суспільства, нації та держави, запорукою майбутнього. «Вона є засобом відтворення й нарощування інтелектуального, духовного потенціалу народу, виховання патріота і громадянина, дієвим чинником модернізації суспільства, зміцнення авторитету держави на міжнародній арені» – підкреслюється у Національній доктрині розвитку освіти України у XXI столітті.

Сучасний стан професійної підготовки педагогічних кадрів не забезпечує належний рівень готовності майбутніх спеціалістів до ефективної діяльності, оскільки він ґрунтується здебільшого на аналітичному підході (структурно-якісній роздробленості окремих учбових дисциплін). Нова тенденція, що стверджується емпіричним шляхом, орієнтує на багатоаспектну різнобічну змістовну і смислову інтеграцію, введення нових навчальних інтегративних дисциплін, які відображають динамізм сучасної наукової парадигми, багатогранність її внутрішніх зв'язків.

Глибоке розуміння суті педагогічних явищ і процесів, творчий підхід до розв'язання неординарних педагогічних завдань неможливі без свідомого оволодіння методами наукового пізнання, ознайомленням з методологією і логікою дослідного процесу, умінням прогнозувати його наслідки. Звідси одним з важливих завдань підготовки педагогічних кадрів є не тільки формування професійних навичок, а й виховання творчих особистостей, що готові вести теоретичні і експериментальні дослідження, вміють використовувати новітні досягнення науково-технічного прогресу.

Наукова підготовка вчителя необхідна як в дослідницькій роботі, так і практичній діяльності у школі. Вона потребує вмінь, визначення мети і конкретних завдань навчально-виховної діяльності, найбільш ефективних шляхів і пріоритетних напрямків удосконалення організації педагогічних процесів та виховних заходів. Освіченість і професійна компетентність вчителя сьогодні полягає в умінні вільно орієнтуватися у стрімкому потоці наукової інформації, розумінні нових педагогічних технологій, умінні аналізувати альтернативні й варіативні програми, використовувати прогресивний педагогічний досвід.

Особливої актуальності це питання набуває для вчителів початкових класів. Збагачення духовної культури, відновлення зв'язків з національними джерелами та розвиток інтелектуального потенціалу особистості в умовах реформування освіти вимагає з перших років перебування в школі застосування новітніх педагогічних технологій та системи методів, що сприяють не тільки засвоєнню дітьми певного обсягу знань, умінь і навичок, але й мобілізації внутрішніх сил, духовної активності, здатності до самоосвіти і самовдосконалення. Тому одним із суттєвих завдань підготовки вчителя початкової ланки освіти є формування у нього науково-дослідницьких умінь як необхідної умови стабільності їхнього професійного рівня, орієнтації у широкому арсеналі інноваційного руху, наукових розробках і авторських шкіл, якісного навчання і виховання молодших школярів.

Підготовка вчителя завжди була у центрі уваги як вчених, так і практичних працівників освіти. Загальним питанням перетворення кадрового педагогічного потенціалу присвячено роботи О. А. Абдулліної, Б. М. Андрієвського, С. Я. Батишева, В. І. Бондаря, І. А. Зязюна, М. М. Левицького, М. Є. Мажора, В. К. Майбороди, О. Г. Мороза, Н. Г. Ничкало, М. Д. Нікандрова, В. О. Сластьоніна, С. О. Сисоєвої, В. Є. Прокопчука, О. І. Піскунова, Л. О. Хомич, Л. В. Черкашина, О. Ф. Явоненко та ін.

Психолого-педагогічні аспекти проблеми, що розглядаються, знайшли відображення у публікаціях К. М. Гурєвича, В. П. Зінченка, Л. В. Кондрашової, В. М. Мадзігона, Ю. І. Мальованого, С. Д. Максименка, П. О. М'ясоїда, О. М. Павлютенкова, О. Я. Савченко, Н. Ф. Токара, Р. І. Хмелюк, Б. Я. Федоришина, М. С. Янцура. Методології педагогічних досліджень присвячені роботи Ю. К. Бабанського, М. І. Болдирєва, Г. В. Воробйова, С. У. Гончаренка, М. О. Данілова, В. І. Журавльова, В. І. Загвязінського, В. В. Раєвського, М. Н. Скаткіна, В. С. Черепанова та ін.

Питання педагогічної творчості та творчого потенціалу досліджується у працях А. М. Алексюка, В. І. Бондаря, В. К. Буряка, Є. В. Бондарєвської, В. А. Кан-Каліка, А. Й. Капської, Н. В. Кичук, М. Д. Нікандрова, Я. А. Пономарьова,