Формування готовності майбутніх учителів початкових класів до проведення педагогічних досліджень

Рівні

Критерії Високий Середній Низький

К Е Р К Е Р К Е Р

Знання 1, 4 1, 2 -0, 2 12, 0 11, 8 -0, 2 86, 6 87, 0 0, 4

Уміння 0, 5 0, 6 0, 1 7, 1 6, 8 -0, 3 92, 4 92, 6 0, 2

Пізнавальний інтерес 7, 2 7, 5 0, 3 13, 4 12, 9 -0, 5 79, 4 79, 6 0, 2

Творча активність 6, 8 7, 0 0, 2 10, 4 9, 8 -0, 6 82, 8 83, 2 0, 4

Продуктивність 0, 7 0, 8 0, 1 4, 3 5, 0 0, 7 95, 0 94, 2 -0, 8

Рефлексія 4, 1 4, 3 0, 2 12, 0 12, 1 0, 1 83, 9 83, 6 -0, 3

У середньому 3, 4 3, 6 0, 2 9, 9 9, 6 -0, 3 86, 7 86, 7 0, 0

Де:

К – контрольна група;

Е – експериментальна група;

Р – різниця у показниках.

 

За даними констатуючого етапу дослідницької роботи, вищого рівня готовності досягли лише 3, 6% респондентів, середнього – 9, 9%, на нижчому рівні було виявлено 86, 7% майбутніх учителів. Особливо низькими виявились такі показники, як дослідницькі вміння (0, 5% і 0, 6%), продуктивність (0, 7% і 0, 8%), дослідницькі знання (1, 4% і 1, 2%).

У ході діагностування, яке здійснювалося не тільки зі студентами педагогічного вузу, а й було пов'язане з вивченням суджень вчителів початкових класів та аналізом досвіду їхньої практичної роботи у визначеному напрямку, було з'ясовано, що майбутні фахівці у процесі навчання у вузі отримують певні знання й уміння з організації та проведення педагогічних досліджень. На жаль, ці знання неповні, позбавлені системності та відповідної закріпленості у практичній роботі, що є причиною нереалізованості їхнього дослідницького потенціалу.

Наслідки узагальнення одержаних матеріалів свідчать про необхідність розробки і цілеспрямованого застосування комплексу педагогічних заходів, який би забезпечив засвоєння студентами професійно-значущих знань та умінь здійснення наукового пошуку, сприяв розвитку емоційної сфери, творчої активності, адекватної самооцінки результатів особистої діяльності.

Другий розділ – «Система підготовки майбутніх учителів початкових класів до проведення педагогічних досліджень» – присвячено обґрунтуванню та експериментальній перевірці концептуальних вихідних положень розвитку дослідницького потенціалу студентів, взаємодії циклу загальноосвітніх дисциплін та моделі поетапного формування готовності майбутніх учителів початкових класів до проведення педагогічних досліджень.

Вивчення відповідних літературних джерел та накопиченого у вищій педагогічній школі досвіду, потенціалу видів і організаційних форм науково-дослідної роботи показує, що розв'язання проблеми підготовки майбутніх учителів до проведення педагогічних досліджень вимагає наявності теоретичної основи концепції науково-дослідної діяльності студентів у рамках системи професійної підготовки педагогічних кадрів. Вона передбачає принаймні такі керівні передумови:

- наявність єдиного режиму виконання наукових досліджень, що забезпечує залучення студентів до пошукової роботи впродовж усього періоду навчання у вузі;

- включення майбутніх фахівців у активну перетворюючу діяльність, що охоплює особистісно-орієнтоване навчання, спрямоване на активне засвоєння нового досвіду у спеціально створених умовах і зв'язок НДР з практикою професійної діяльності, використання безперервної педагогічної практики для проведення реальних науково-педагогічних досліджень, реалізацію ділового колективного й особистісного спілкування та моделювання педагогічних ситуацій, що сприяє становленню професійного досвіду;

- залучення студентів до участі у творчих науково-дослідницьких колективах, а також до впровадження отриманих результатів у практику.

Розроблений блок-модульний підхід до наукової підготовки студентів, побудований на принципах цілісності, системності, інтегративності, використання міжпредметних зв'язків. Поетапна модель передбачає наявність психологічного (мотивація, креативність, рефлексія) і діяльнісного (дисципліни базового компоненту, педагогічна практика, спецкурси і факультативи, пізнавальна діяльність, науково-дослідна робота) аспектів.

Науково-дослідна робота у нашому контексті набуває статусу мегадіяльності, що створює широкий полігон для формування цілісної особистості вчителя, використовуючи теорію наукового пізнання як засобу розвитку і реалізації творчого професійного потенціалу випускника вищого педагогічного закладу, забезпечує єдиний режим організації науково-дослідної роботи студентів як одного із системоутворюючих видів діяльності, що проходить наскрізною лінією через увесь період навчання у вищій школі, виступає в числі основних умов якісної наукової підготовки майбутніх учителів початкових класів.

 

Рис. 1 Принципова схема взаємодії основних компонентів у системі наукової підготовки студентів

 

У розділі проаналізовано також шляхи оптимізації складових компонентів механізму формування досліджуваного утворення з позицій системності, де кожний з них розглядається як підсистема більш низького порядку. Доказано, що своєрідність процесу наукової підготовки фахівців вимагає комплексного підходу до визначення змісту дисциплін. Він повинен ґрунтуватись на чіткій цільовій програмі і бути зорієнтованим на кінцеві результати, не бути звичайним поєднанням незалежних одна від одної автономних дисциплін, а складати органічну частину комплексної підготовки спеціаліста. Це диктує виділення усередині циклу загальноосвітніх учбових дисциплін провідного курсу. Так як системоутворюючою основою професійної підготовки вчителя будь-якого рівня є педагогіка, то вона визначена в якості інтегративного центру сфери загальноосвітніх дисциплін, до яких відноситься філософія, соціологія, психологія, математика й основи інформатики.

Експериментальна перевірка показала достатню ефективність обґрунтованої нами взаємодії визначених блоків дисциплін у комплексі педагогічних впливів. Вона сприяє оволодінню студентами основами наукового світогляду, знаннями