Формування готовності майбутніх учителів початкових класів до проведення педагогічних досліджень

У заключній частині дисертації аналізуються та узагальнюються основні результати роботи, окреслюються перспективні напрямки подальших досліджень у порушеній нами проблемі.

Підбиваючи загальні підсумки проведеного дослідження, можна сформулювати такі основні висновки, які засвідчують розв'язання поставлених завдань:

1. Процес професійної підготовки майбутнього вчителя початкових класів сучасної школи відстає від вимог, що визначаються суспільством до особистості педагога, здатного до перетворювальної, конструктивної діяльності, фахової мобільності, глибокого розуміння реалій сьогодення, вміння вільно орієнтуватись у потоці педагогічних інновацій, творчо мислити. Це вимагає озброєння випускників вищої школи дослідницькими знаннями й уміннями, оволодіння методологією і методикою наукового дослідження.

2. Під готовністю майбутніх учителів початкових класів до проведення педагогічних досліджень нами розуміється динамічне, інтегроване особистісне утворення, яке включає стійке прагнення до науково-дослідницької роботи, наявність спеціальних знань і вмінь, які забезпечують високу ефективність організації педагогічного наукового пошуку. Для діагностики наукової підготовки випускників визначено систему критеріїв оцінки: дослідницькі знання, дослідницькі вміння, пізнавальний інтерес, творча активність, продуктивність і рефлексія. Механізм діагностики передбачає змістовну характеристику вказаних критеріїв, що набувають значення чинників, ситуації їх прояву та кількісну і якісну їхню оцінку як показника розвитку окремих компонентів, так і інтегрального утворення в цілому.

3. Обґрунтована та експериментально перевірена модель поетапної підготовки майбутніх учителів початкових класів до проведення педагогічних досліджень визначається як система послідовних педагогічних впливів на мотиваційно-вольові, інтелектуально-змістовну і процесуально-діяльнісну сфери студента, базується на ідеї системно-комплексного, цілісного підходу до розвитку особистості і здійснюється шляхом раціонального поєднання ефективних освітніх технологій і природної активності людини до саморозвитку і реалізації своїх творчих задатків, спрямованих на засвоєння досвіду у спеціально створених умовах у міру опанування ними системи знань та вмінь наукового пошуку в процесі теоретичної і методичної підготовки в умовах вищого навчального закладу.

4. Розроблений і перевірений у дисертації блок-модульний підхід до наукової підготовки майбутніх учителів початкових класів побудований на принципах цілісності, системності, інтегративності, використання міжпредметних зв'язків і передбачає наявність особистісного (психологічного) і діяльнісного аспектів. У психологічному напрямку розглядається мотиваційна, креативна й оціночна складові. До діяльнісного відносяться дисципліни базового компоненту, педагогічна практика, спецкурси і факультативи, позанавчальна діяльність та науково-дослідна робота студентів. Конструювання змісту дисциплін загальноосвітнього блоку відбувається на комплексній основі, підґрунтям якої є програмно-цільовий метод планування і управління процесом навчання, де однією з основних наскрізних ліній є підготовка до проведення педагогічних досліджень. Науково-дослідна робота у такому контексті виконує роль мегадіяльності, що створює умови для розкриття особистості студента як цілісності і виступає засобом його розвитку через цілеспрямоване пізнання нових фактів, використовуючи теорію наукових досліджень.

5. Доведено, що стратегія підготовки реалізується створенням єдиного режиму наукової діяльності студентів, що має усталені нормативні вимоги до виконання різних видів наукових робіт у рамках педагогічного навчального закладу. Система роботи трансформується у декілька взаємопов'язаних поступово ускладнюючих етапів: діагностичний, організаційно-евристичний та науково-дослідний. За цієї умови забезпечується наступність, неперервність і адаптивність в оволодінні майбутніми фахівцями необхідним обсягом знань і умінь, категоріальним апаратом, практикою організації і проведення самостійного наукового пошуку. Крім того, активне включення студентів у дослідницьку діяльність сприяє не тільки пізнанню нових фактів, явищ і процесів педагогічної дійсності, а й загальнопрофесійній підготовці фахівця.

6. Ефективним у єдиному режимі розвитку досліджуваного утворення зарекомендував себе розроблений і впроваджений у навчальний процес блок факультативів та спеціальних курсів: «Програма творчої вступної співбесіди», «Вступ до професії», «Пошук та обробка наукової інформації», «Основи наукових досліджень», «Педагогічні технології». Їх професійна спрямованість сприяє забезпеченню динаміки розвитку інтегральної якості, прискорює процес природного входження майбутнього спеціаліста в імовірне професійне середовище, актуалізує особистий досвід, створює умови для самореалізації шляхом включення в ситуації, що найбільш повно моделюють майбутню педагогічну діяльність дослідницького плану.

7. Аналіз впливу основних форм організації навчально-дослідницької діяльності (лекції, семінари, лабораторні заняття, творчі роботи, завдання з педагогічної практики), а також інших видів діяльності цього спрямування (ініціативні групи, гуртки, дослідницькі лабораторії) на формування готовності студентів до проведення педагогічних досліджень показав, що їх продуктивність є високою тільки за умови забезпечення дослідницького характеру навчання. Забезпечується це через розробку творчих програм з предметів, збільшенням питомої ваги самостійних робіт, широким використанням логічних і евристичних методів, розв'язанням педагогічних задач (синектима, мозковий штурм, евристичні питання) у поєднанні з проблемним викладом матеріалу, а також дискусіями, діловими іграми, що створюють умови для виявлення творчої активності, розвитку пізнавального інтересу, вміння реалізувати себе у спілкуванні, поведінці, професійній діяльності.

8. Підсумки «контрольного» зрізу показали, що формування готовності майбутнього вчителя початкових класів до проведення педагогічних досліджень активно здійснюється за умов, коли:

- становлення особистості, розкриття своїх творчих можливостей здійснюється у процесі реалізації усіх видів аудиторної і позааудиторної роботи в єдиному режимі цілісної системи науково-дослідницької діяльності студентів;

- поетапний розвиток наукового потенціалу майбутніх фахівців заснований на їх потребі в самореалізації і базується на свідомому пізнавальному інтересі і самоідентифікації.

9. Результати формуючого експерименту засвідчили достатню ефективність розробленої у дисертації блочно-модульної поетапної підготовки майбутніх учителів початкових класів до проведення педагогічних досліджень. Рівень готовності студентів експериментальної групи за всіма показниками (дослідницькі знання, дослідницькі вміння, пізнавальний інтерес, творча активність, продуктивність, рефлексія) значно вищий за аналогічні показники випускників контрольної групи.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів порушеної проблеми.