Формування готовності майбутніх учителів початкових класів до проведення педагогічних досліджень

Для експериментальної перевірки висунутих теоретичних положень був використаний модельний підхід до організації розвитку наукового потенціалу студентів. Розроблена модель є розгорнутим у часі педагогічним процесом, побудованим на ідеях цілісного підходу до розвитку особистості як вищої цінності й мети педагогічної діяльності, що реалізується шляхом раціонального поєднання ефективних освітніх технологій і природної активності людини до самовдосконалення й самореалізації. Вона передбачає використання комплексу педагогічних впливів на формування готовності майбутніх учителів до свідомої дослідницької діяльності й здійснюється поетапно в міру опанування студентами системи знань, умінь і досвіду наукового пошуку в процесі вивчення теоретичних і методичних дисциплін, педагогічної практики, відповідної позааудиторної й експериментально-дослідної роботи в рамках педагогічного вищого навчального закладу і включає декілька взаємопов'язаних етапів.

 

Рис. 2 Блоки загальноосвітнього циклу дисциплін у системі формування готовності студентів до проведення педагогічних досліджень

 

Діагностичний – зорієнтований на збір необхідної інформації про абітурієнта, вивчення його мотиваційної палітри, конкурсний відбір. Розроблений спеціальний творчий вступний екзамен не тільки створює можливості для розкриття самобутньої особистості, але й забезпечує більш мотивований вибір абітурієнтами майбутньої професії. На інформаційно-репродуктивному етапі (1-2 курси) здійснюється інтенсивне накопичення досвіду пошуку й обробки наукової інформації, відомостей про актуальні проблеми в теорії і практиці педагогіки, ознайомлення з формами наукової роботи у вузі, підготовка до виконання самостійних досліджень, основаних на аналізі й систематизації наукової інформації. Організаційно-евристичний (3-4 курси) – забезпечує оволодіння знаннями та досвідом методології педагогічного пошуку, опанування методів, форм і принципів наукової роботи, прийомів перетворення педагогічної дійсності, які знаходять реалізацію у виконанні творчих проектів, наукової інтерпретації одержаних результатів, оформлення наукової продукції. Головним завданням науково-дослідного етапу є узагальнення й систематизація досвіду, розуміння актуальних проблем педагогічної дійсності, висунення гіпотез наукової організації пошуку і впровадження результатів самостійних досліджень, які пройшли необхідну апробацію в освітніх закладах.

У режимі системи НДР розроблений і впроваджений блок факультативів та спеціальних курсів, який акумулює у собі знання і способи діяльності з різних галузей соціально-педагогічного досвіду, пов'язаних з професійними функціями дослідника: «Програма творчої вступної співбесіди», «Вступ до професії», «Пошук та обробка наукової інформації», «Основи наукових досліджень», «Педагогічні технології», їх системний і професійно-спрямований характер прискорює процес природного входження майбутнього спеціаліста в імовірне професійне середовище, розвиває особистий досвід, створює умови для саморозвитку й самореалізації в процесі їх включення в ситуації, що найбільш повно моделюють майбутню педагогічну діяльність дослідницького характеру.

У процесі формування готовності студентів до наукової роботи поряд з традиційними методами ефективним виявилося використання логічних і евристичних методів розв'язання творчих задач (синектими, мозкового штурму, евристичних питань), а також дискусій, ділових ігор, що створюють умови для виявлення творчої активності, вироблення навичок наукової інтерпретації, розвитку пізнавального інтересу, вміння реалізувати своє «Я» у спілкуванні, поведінці, діяльності.

Значними потенційними можливостями володіють навчальні форми НДР. Сюди відноситься перш за все керівництво творчими об'єднаннями школярів (предметні гуртки, факультативні групи, олімпіади школярів, Мала академія наук тощо). Їх поєднання з різними масовими заходами (наукові студентські конференції, студентські олімпіади, конкурси студентських наукових праць, організація «круглих столів», засідання секцій та ін.) сприяють пробудженню інтересу до наукового пошуку, суспільному визнанню результатів проведених досліджень, формуванню наукового мислення.

Проведена експериментальна робота переконує, що розвиток наукового потенціалу майбутнього вчителя початкових класів активно здійснюється лише за умови, коли:

- метою професійної його підготовки виступає становлення особистості, здатної до самоідентифікації і саморозвитку своїх творчих можливостей у процесі реалізації усіх видів аудиторної і позааудиторної роботи;

- науково-дослідна діяльність являє собою цілісну систему, що базується на наукових положеннях й здійснюється в єдиному режимі;

- програма поетапного формування готовності майбутніх спеціалістів до проведення педагогічних досліджень заснована на потребі в самовираженні й самореалізації і базується на свідомому пізнавальному інтересі.

Зафіксовані дані «формуючого» зрізу свідчать, що за всіма критеріями (знання, уміння, пізнавальний інтерес, творча активність, продуктивність, рефлексія) рівень готовності студентів експериментальної групи значно перевищував якісні показники випускників контрольної групи. За усередненими даними різниця на високому рівні складала 23, 3%; на середньому – 15, 3% і на низькому відповідно – 39, 1% (табл. 2).

 

Таблиця 2

Динаміка рівневих характеристик готовності студентів до проведення педагогічних досліджень за результатами констатуючого (КЕ) і формуючого (ФЕ) експериментів (у відсотках) 

Рівні

Групи Високий Середній Низький

КЕ ФЕ Пр КЕ ФЕ Пр КЕ ФЕ Пр

Експериментальна 3, 6 44, 5 40, 9 9, 9 44, 0 34, 1 86, 7 11, 5 -75, 2

Контрольна 3, 4 21, 0 17, 6 9, 6 28, 4 18, 8 86, 7 50, 6 -36, 1

Різниця 0, 2 23, 5 23, 3 0, 3 15, 6 15, 3 0, 0 -39, 1 -39, 1

Де:

Пр – приріст сформованості якості.

 

Оцінка експертних даних дозволила не лише виявити досить високу ефективність розробленої системи поетапної підготовки майбутніх фахівців, а й простежити позитивну динаміку