Формування готовності майбутніх учителів початкових класів до проведення педагогічних досліджень

Науково-дослідну діяльність студентів як елемент підготовки майбутніх фахівців розглядають Р. І. Горохова, А. І. Кочетова, В. Ф. Савченко, Р. П. Сеульський, Т. І. Торгашина, Н. М. Яковлєва та наукову діяльність педвузів – В. Л. Андрєєв, В. П. Безпалько, В. О. Моляко, В. В. Успенський та інші.

З дисертаційних досліджень останніх років, що торкаються даної проблеми, слід назвати праці Л. Л. Ройко, С. В. Тезикової, В. Л. Федяєвої, І. І. Бичкової, Л. А. Машкіної. Проте, зазначені дослідження стосуються головним чином загальноосвітньої школи та довузівського етапу підготовки педагогічних кадрів у системі неперервної освіти. У дисертаційній роботі Л. А. Машкіної, зокрема, висвітлено педагогічні умови підготовки студентів педагогічних училищ та коледжів до використання інноваційних технологій в дошкільних закладах. Щодо підготовки майбутніх учителів початкової ланки освіти до творчої дослідницької діяльності, то наукові доробки у цьому напрямку фактично відсутні. Разом з тим підвищення рівня наукової компетентності учителів початкових класів, що визначається зростаючими вимогами сучасної школи, й недостатня теоретична і практична розробленість даної проблеми визначили вибір теми нашого дослідження: «Формування готовності майбутніх учителів початкових класів до проведення педагогічних досліджень».

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обрана тема є складовою плану наукової роботи Криворізького державного педагогічного університету за напрямом «Теоретичні основи підготовки майбутнього вчителя до творчої діяльності», включеної на конкурсній основі в план найважливіших досліджень Міністерства освіти і науки України (№2 -96), і затверджена координаційного радою з наукових досліджень АПН України (протокол №9 від 27. 11. 2001 р.).

Об'єкт дослідження – процес професійно-педагогічної підготовки майбутніх учителів початкових класів у вищому навчальному закладі.

Предмет дослідження – модель поетапного формування готовності майбутніх учителів початкових класів до проведення педагогічних досліджень.

Мета дослідження полягає у розробці, теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці моделі поетапного формування готовності майбутніх учителів початкових класів до проведення педагогічних досліджень.

Гіпотеза дослідження: ефективність підготовки студентів до проведення педагогічних досліджень значно зросте, якщо:

наукове становлення особистості майбутнього вчителя, здатного до саморозвитку, виступатиме в якості одного з пріоритетних напрямків його професійної підготовки, утворюватиме педагогічну систему як невід'ємну іманентну складову всього навчально-виховного процесу і здійснюватиметься поетапно у міру накопичення студентами необхідних знань і досвіду дослідницької діяльності;

її зміст ґрунтуватиметься на принципах цілісності, системності, інтегративності, ураховуватиме специфіку творчого розвитку особистості в умовах вищої школи і реалізовуватиметься шляхом використання блоків загальноосвітніх і спеціальних дисциплін, спецкурсів і потенційних можливостей педагогічної практики, залучення студентів до участі в єдиному режимі науково-дослідної та експериментальної діяльності (конкурси, конференції, диспути, виставки, захист проектів, дипломних робіт, семінари, олімпіади, виїзні засідання, робота у наукових групах), а також включення в систему завдань пошукового характеру, що за структурою і логікою відповідають вимогам до наукового потенціалу майбутніх учителів (проблемні завдання, метод Делфі, асоціативні замальовки, педагогічні ігри) ;

накопичення, реалізація і подальше збільшення обсягу і якості дослідницьких умінь базуватимуться на відповідній мотиваційній основі, на розвитку пізнавального інтересу та високому рівні самостійності наукового пошуку.

Завдання дослідження.

1. Визначити понятійно-термінологічний апарат проблеми дослідження та проаналізувати основні підходи до розв'язання її як на теоретичному, так і на практичному рівнях.

2. Обґрунтувати сутність і структуру, а також механізм оцінки готовності вчителя до проведення педагогічних досліджень.

3. Опрацювати та експериментально перевірити систему поетапного формування готовності майбутніх учителів початкових класів до проведення педагогічних досліджень.

4. За одержаними результатами підготувати публікації та методичні рекомендації щодо удосконалення моделі поетапного формування у майбутніх учителів початкових класів готовності до проведення педагогічних досліджень.

Методологічною основою дослідження є вихідні положення філософії про діяльну сутність особистості; системно-структурний підхід до пізнання дійсності, що передбачає цілісне бачення об'єкта, виявлення внутрішньої логіки розвитку та різноманітних зовнішніх його взаємозв'язків; єдність теорії і практики у процесі прогнозування і передбачення майбутнього.

Теоретичну базу дослідження складає діалектичний підхід до пізнання соціальних явищ і процесів, науково-теоретичні та педагогічні концепції про розвиток особистості, її діалектичної творчої активності; суспільної ролі і функцій вищої школи у професійному розвитку і становленні майбутнього фахівця; закономірності формування особистості майбутнього педагога до професійної діяльності; основні положення щодо розвитку освіти в Україні, викладені в Законах України «Про освіту», «Про загальну середню освіту». Державній національній програмі «Освіта» (Україна XXI століття), Національній доктрині розвитку освіти України у XXI столітті.

Методи дослідження. Для розв'язання поставленої проблеми було використано комплекс методів дослідження: теоретичний аналіз та узагальнення філософської, психолого-педагогічної та методичної літератури; опис ходу експерименту та узагальнення його результатів; прогнозування та моделювання навчального процесу; педагогічні спостереження, анкетування, інтерв'ю та бесіди, що сприяли вивченню проблеми в практиці; аналіз продуктів діяльності студентів допоміг відстежити взаємозалежність організації взаємозв'язку між компонентами системи навчально-виховного процесу і рівня підготовки студентів до проведення педагогічних досліджень; педагогічний експеримент (діагностичний, констатуючий, формуючий) дозволив перевірити припущення, сформульоване в гіпотезі. Статистичний аналіз матеріалів проведеного дослідження здійснювався за допомогою методів кількісної обробки статистичних даних, що забезпечило достовірність отриманих результатів експерименту.

Дослідно-експериментальною базою дослідження та збору первинної інформації були факультети початкового навчання Херсонського та Миколаївського державних педагогічних університетів, а також Південноукраїнський регіональний інститут післядипломної освіти педагогічних кадрів (м. Херсон).

Дослідно-експериментальна програма здійснювалась у декілька послідовних, умовно