Формування готовності майбутніх учителів початкових класів до проведення педагогічних досліджень

- на першому етапі (1997-1998 рр.) було проведено критичний аналіз літературних джерел проблеми дослідження, вивчався досвід роботи і стан формування готовності факультетів початкової освіти педагогічних вузів щодо підготовки студентів до наукової професійної діяльності; розроблялись базові теоретичні положення, уточнювався категоріальний апарат дослідження;

- на другому етапі (1998-1999 рр.) проводилась розробка критеріїв оцінки та показники підготовленості майбутніх вчителів початкових класів до проведення педагогічного дослідження; проведено констатуючий експеримент; підготовлено програму розвитку дослідницьких умінь студентів та методики проведення занять;

- на третьому етапі (1999-2000 рр.) здійснювався формуючий експеримент у відповідності з розробленою і теоретично обґрунтованою технологією формування у майбутніх вчителів початкових класів умінь організації і проведення педагогічного дослідження;

- четвертий (2000-2001 рр.) – узагальнюючий етап. На ньому проводилась корекція проміжних та кінцевих результатів експериментальної роботи, систематизація та узагальнення підсумків дослідження, їх апробація та впровадження; літературне оформлення дисертації; підготовка методичних рекомендацій.

Наукова новизна полягає в уточненні поняття «готовність до проведення педагогічних досліджень», виявленні сутнісних структурно-змістовних характеристик цього складного особистісного утворення, що поєднують в собі мотиваційно-особистісні, інтелектуально-змістовні й процесуально-діяльнісні його компоненти; в обґрунтуванні моделі поетапного формування готовності майбутніх учителів початкових класів до проведення наукових досліджень; подальшого розвитку набули форми і методи розвитку наукового потенціалу студентів.

Теоретичне значення дослідження. Отримані в дисертації дані доповнюють теорію професійної підготовки вчителів початкових класів, розкривають організаційно-педагогічні умови формування їх готовності до проведення педагогічних досліджень (системне бачення процесу розвитку наукового потенціалу студентів, творче використання загальноосвітніх і професійних блоків дисциплін на принципах інтеграції і міжпредметних зв'язків, залучення студентів до єдиної системи науково-дослідної діяльності, використання потенційних можливостей позааудиторної роботи та педагогічної практики, реалізація комплексу педагогічних впливів на формування професійно-значущих і особистісно-ціннісних мотивів психологічної готовності та емоційного стимулювання майбутніх учителів до наукової діяльності).

Розроблено і обґрунтовано механізм і показники діагностики, а також рівні характеристики досліджуваного феномена, де основними критеріями розвитку наукового потенціалу виступають дослідницькі знання і уміння, пізнавальний інтерес, творча активність і продуктивність дослідницької діяльності, розвиток яких дозволяє визначити репродуктивний, відтворюючий і творчий рівні готовності майбутніх учителів до проведення педагогічних досліджень.

Практичне значення. На основі теоретичних узагальнень і висновків розроблено рекомендації, спрямовані на підвищення ефективності підготовки студентів до проведення педагогічних досліджень. Розроблено варіант практичної організації єдиного режиму науково-дослідної діяльності студентів, що дозволяє забезпечити систематичність і послідовність у виконанні робіт пошукового характеру; створено, апробовано й упроваджено в практику вищих навчальних закладів авторські спецкурси «Вступ до професії», «Основи наукових досліджень», «Пошук і обробка інформації», «Педагогічні технології», що сприяє підвищенню рівня науково-теоретичних та методичних знань і вмінь не тільки майбутніх учителів, а й слухачів системи післядипломної освіти з організації і здійснення цілеспрямованого науково-педагогічного пошуку.

Одержані результати можуть бути використані вчителями загальноосвітніх шкіл та інших типів середніх навчальних закладів, а теоретичні положення, що розкривають сутність, структуру і зміст готовності до проведення педагогічних досліджень, методику і технологію її формування, можуть бути використані як учителями-практиками, так і авторами підручників і навчальних посібників з педагогічного циклу дисциплін.

Вірогідність одержаних результатів і висновків забезпечується методологічним і теоретичним обґрунтуванням вихідних положень, опорою на сучасні досягнення психолого-педагогічної теорії, врахуванням даних позитивного педагогічного досвіду вищих навчальних закладів; використанням комплексу методів і прийомів, адекватних меті й завданням дослідження; якісним аналізом теоретичного та емпіричного матеріалу; обґрунтованою дослідно-експериментальною перевіркою висунутої гіпотези і теоретичних положень.

Апробація результатів дослідження. Результати дослідження обговорювались на засіданнях кафедри педагогіки Криворізького державного педагогічного університету, кафедри педагогіки початкової освіти Херсонського державного педагогічного університету та мали слушні відгуки; вони також знайшли відображення у доповідях на міжвузівських науково-практичних конференціях «Проблеми підготовки вчителя початкових класів у контексті надбань сучасної педагогічної науки і освіти» (м. Чернігів, 1998) ; «Теоретико-методичні проблеми навчання і виховання» (м. Київ, 2000) ; «Актуальні проблеми освіти на перетині тисячоліть» (м. Херсон, 2000) ; «Сучасна початкова школа: становлення, проблеми, перспективи» (м. Херсон, 2001), на щорічних науково-практичних конференціях Криворізького державного педагогічного університету; результати дослідження доповідались на методичних і науково-методичних семінарах, що постійно діють при кафедрі педагогіки Херсонського державного педагогічного університету, методичних об'єднаннях шкіл м. Кривого Рогу, на курсах підвищення кваліфікації вчителів.

Публікації. Основні теоретичні положення дослідження викладено у 6 одноосібних публікаціях автора (4 із них – у виданнях, затверджених ВАК України).

Структура дисертації обумовлена логікою дослідження, його метою і завданням і складається зі вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел (223 найменування), додатків. Загальний обсяг – 190 сторінок. Основний зміст дисертації викладено на 156 сторінках. У роботі наведено 16 таблиць і 4 рисунки.

 

 

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, визначено об'єкт, предмет, мету, завдання, сформульовано гіпотезу, визначено методологічні та методичні основи дослідження. Викладено наукову новизну, теоретичну й практичну значущість одержаних результатів, наведено відомості та особистий внесок автора, апробацію та публікації за темою дисертації.

Перший розділ – «Теоретичні і практичні передумови формування готовності майбутніх учителів до проведення педагогічних досліджень» – присвячено викладу результатів аналізу проблеми вузівської підготовки майбутнього вчителя до професійної діяльності в педагогічній літературі та практиці; розкрито психолого-педагогічну сутність поняття готовності випускника вузу до науково-дослідницької діяльності; висвітлено зміст