На подальше вивчення чекають питання забезпечення умов реалізації наскрізної лінії наукової підготовки студентів засобами всіх видів навчальної і позанавчальної роботи; обґрунтування розробки програмної документації. Залишається відкритою проблема розробки комплексної системи міжпредметних зв'язків загальноосвітніх і спеціальних дисциплін.
Пошук
Формування готовності майбутніх учителів початкових класів до проведення педагогічних досліджень
Предмет:
Тип роботи:
Автореферат
К-сть сторінок:
33
Мова:
Українська
Основний зміст дисертації відображено в таких публікаціях:
Коржова Л С. Етапи формування дослідницьких умінь у майбутніх учителів початкових класів // Педагогічні науки: Збірник наукових праць. – Херсон: Айлант, 2002. – Вип. 26. – С. 82-85.
Коржова Л. С. Обґрунтування взаємодії циклу загальноосвітніх дисциплін у системі підготовки студентів до проведення педагогічних досліджень // Актуальні проблеми психології: Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України / За ред. С. Д. Максименка, Л. М. Карамушки. – К., 2002. – Т. 1. – Ч. 5. – С. 69-78.
Коржова Л. С. Проблеми розвитку дослідницького потенціалу майбутніх учителів початкових класів // Проблеми загальної та педагогічної психології: Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України / За ред. С. Д. Максименка. – К., 2002. – Т. 4. – Ч. 2. – С. 117-124.
Коржова Л. С. Проблема творчої професійної діяльності вчителя // Збірник наукових праць. Педагогічні науки. – Херсон: Айлант, 2001. – Вип. 25. – С. 97-101.
Коржова Л. С. Профессиональная подготовка будущих учителей к социальному развитию и воспитанию детей // Соціальна робота в Україні і за рубежем: Збірник наукових статей / Упорядники: Козубов-ська І. В., Співаковський О. В. – Ужгород – Херсон: Вид-во „Мистецька лінія», 2002. – С. 147-150.
Коржова Л. С. Діагностика рівнів готовності студентів до проведення педагогічних досліджень: Методичні рекомендації. – Кривий Ріг: КЕІ, 1999. – 27с.
АНОТАЦІЯ
Коржова Л. С. Формування готовності майбутніх учителів початкових класів до проведення педагогічних досліджень. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13. 00. 04 – теорія і методика професійної освіти. – Криворізький державний педагогічний університет, Кривий Ріг, 2002.
У дисертації досліджувався процес підготовки майбутніх учителів початкових класів до проведення педагогічних досліджень. Визначені сутність поняття готовності до проведення педагогічних досліджень, з'ясовано основні параметри поетапної моделі озброєння випускників педагогічних вузів дослідницькими знаннями й уміннями, експериментальним шляхом доведена сукупність педагогічних умов, що забезпечують результативність комплексу педагогічних впливів на формування готовності майбутніх учителів початкових класів до проведення педагогічних досліджень, представлено взаємодію мотиваційно-вольової, інтелектуально-змістовної і процесуально-діяльнісної сфер у процесі професійної підготовки у рамках вищої школи.
Обґрунтовано й апробовано блок-модульний підхід до наукової підготовки студентів, побудований на принципах цілісності, системності, інтегративності, використання міжпредметних зв'язків і базується на єдиному режимі наукової діяльності майбутніх учителів.
Ключові слова: готовність до проведення педагогічних досліджень, модель поетапної підготовки, блок-модульний підхід, педагогічні умови, інтеграція.
АННОТАЦИЯ
Коржова Л. С. Формирование готовности будущих учителей начальных классов к проведению педагогических исследований. – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13. 00. 04. – теория и методика профессионального образования. – Криворожский педагогический университет, Кривой Рог, 2002.
В диссертации исследовался процесс формирования готовности будущих учителей начальных классов к проведению педагогических исследований.
Подготовка педагога в высшем учебном заведении отстает от изменений, которые происходят в системе школьного образования. Современные реалии задают новые цели и задачи обучения и воспитания, ориентированные на личность учащегося, признания его как субъекта учебного процесса с учетом особенностей реального развития каждого ученика, его личностного потенциала. Осознание сути педагогических явлений и процессов, творческий подход к решению современных педагогических задач, ориентация в новых образовательных технологиях невозможны без сознательного овладения методологией и методикой научного познания. Научная подготовка учителя необходима не только в поисковой работе, а и в практической деятельности в школе.
Вследствие теоретического анализа проблемы, учёта результатов констатирующего эксперимента (анализа вузовской практики, педагогического наблюдения, самоанализа, анкетирования студентов, учителей и преподавательского состава), определены сущность, критерии и уровни готовности студентов к проведению педагогических исследований, которые отражают совокупность исследовательских знаний и умений, познавательный интерес, творческую активность, продуктивность и рефлексию, а также устойчивое стремление к научно-исследовательской работе.
Диссертационное исследование обосновывает необходимость системы формирования готовности студентов к научным изысканиям, предусматривающую целенаправленное управление данным процессом, упорядоченное функционирование составных элементов, образующих её структуру и обеспечивающих целостность и эффективность формирования исследуемого интегративного качества.
В результате изучения соответствующей психолого-педагогической и специальной литературы, определения исходных базовых понятий, а также анализа практики подготовки студентов и работающих учителей начальных классов была разработана теоретическая модель поэтапного формирования у будущих учителей готовности к проведению педагогических исследований.
Модельное представление процесса научной подготовки студентов определяется как система педагогических влияний на мотивационно-личностную, интеллектуально-содержательную и процессуально-деятельностную сферы студента. В её основу положены идеи системно-комплексного, целостного подхода к развитию личности, осуществляемые путем соединения современных образовательных технологий и врождённой активности человека в реализации своих задатков и способностей в специально созданных условиях.
Стратегия подготовки предусматривает образование единого режима научно-исследовательской деятельности студентов, которая трансформируется в нескольких взаимоувязанных этапах (диагностический, информативно-репродуктивный, организационно-эвристический и научно-исследовательский).
Модель представляет собой системное взаимодействие компонентов развития творческого потенциала студентов в рамках учебно-воспитательной работы педагогического вуза: предметы блока общеобразовательных и специальных дисциплин, педагогическая практика, система научно-исследовательской деятельности, факультативы и спецкурсы, сформированность личностных качеств. Научная работа в нашем контексте приобретает статус мегадеятельности и является “сквозной” линией всего периода обучения в высшей школе.
Особое внимание в исследовании уделено обоснованию взаимодействия педагогических влияний блоков общеобразовательного цикла дисциплин (философия, социология, педагогика, математика, информационные технологии), где педагогика выступает в роли системообразующего элемента. Доказано, что необходимый уровень подготовленности студентов возможен только при условии обеспечения исследовательского характера обучения. Осуществляется это через разработку творческих программ, увеличение удельного веса самостоятельных работ, использование эвристических и логических методов, проблемное построение учебного процесса, создание условий для творческой активности, развитие познавательного интереса, внедрение спецкурсов (“Введение в специальность”, “Основы научных исследований”, “Поиск и обработка научной информации”, “Педагогические технологии”), стимулирование творчества и интеллектуальных инициатив будущего учителя.
Экспериментальная проверка модели формирования готовности подтвердила целесообразность её использования для повышения уровня подготовки студентов к проведению педагогических исследований.
Ключевые слова: готовность к проведению педагогических исследований, модель поэтапной подготовки, блок-модульный подход, педагогические условия, интеграция.
ANNOTATION
Korzhova L. S. The formation of readiness of elementary schools’ future teachers for conducting of pedagogical investigations. – Manuscript.
The dissertation for the scientific degree of the Candidate of Pedagogical Sciences on speciality 13. 00. 04. – Theory and Methods of Professional Education. – State Pedagogical University, Kryviy Rig, 2002.
The formation process of elementary schools future teachers’ readiness for conducting of pedagogical investigations is researched in the thesis. The essence of readiness for conducting of pedagogical investigations is determined; the main parameters of the stage-by-stage equipment model of higher pedagogical establishments’ graduates with the investigation knowledge and skills are explained; the totality of pedagogical conditions providing the resulting complex of pedagogical influences on the formation of elementary schools future teachers’ readiness for conducting of pedagogical investigations is experimentally proved; the interaction of motivational-volitional, intellectual-contextual and processual-functional spheres in the process of professional training at higher educational establishments is represented.
The block-module approach to scientific training of students, built on the principles of completeness, systemness, integration and the usage of subjectual links is grounded and tested, and it’s based on the total mode of future teachers’ scientific activity.
Key words: readiness for conducting of pedagogical investigations, stage-by-stage training model, block-module approach, pedagogical conditions, integration.