Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Формування обліку як науки в та росії

Тип роботи: 
Курс лекцій
К-сть сторінок: 
38
Мова: 
Українська
Оцінка: 

базою для побудови всієї системи обліку; саме картка-ордер є останньою ланкою у ланцюгу змін, яких зазнала книга.

Головним висновком 30-х рр. було виведення основних «відмінностей» між капіталістичним та соціалістичним обліком:
  • при капіталізмі бухгалтерський облік відображає процес відтворення, що ґрунтується на приватній власності, при соціалізмі він відображає процеси відтворення, що ґрунтуються на суспільній власності;
  • при капіталізмі облік обмежений рамками одного підприємства, при соціалізмі ж бухгалтерський облік – це частина єдиної системи народногосподарського обліку;
  • при капіталізмі бухгалтерський облік – приватна справа окремих підприємців, при соціалізмі бухгалтерський облік ведуть за єдиним для даної галузі народного господарства планом рахунків;
  • при капіталізмі завдання бухгалтерського обліку – виявлення прибутку, при соціалізмі – відображення виконання підприємством господарського плану;
  • при капіталізмі дані бухгалтерського обліку є комерційною таємницею, внаслідок чого у звітності є фальсифіковані дані, при соціалізмі бухгалтерський облік повинен реально і правдиво відображати дійсність.
Основні ідеї щодо принципів ведення і організації бухгалтерського обліку в цей період полягали в наступному:
  1. сферою застосування бухгалтерського обліку було визнане все народне господарство (а не окреме підприємство, як до цього вважав О. М. Ґалаґан) ;
  2. паралельне існування двох дисциплін: рахівництва (теорія бухгалтерського обліку) і рахунковедення (практичне застосування рахівництва) було піддане критиці та висунуто пропозицію про створення єдиної науково-практичної дисципліни – бухгалтерський облік;
  3. подвійний запис почали розглядати як метод, як прийом обліку, а не як об'єктивно діючий закон.
У 30-ті рр. розвитку і поширення набув оперативний облік, який зародився в перші роки радянської влади.
Щодо організації ведення бухгалтерського обліку існувало два погляди:
  1. організація децентралізованого обліку, коли на окремий баланс виділяли окремі підрозділи підприємства;
  2. централізація обліку, перевагою якої є ліквідація внутрішніх оборотів.
Серйозну увагу надавали проблемі складання щоденних балансів, які б відображали стан підприємства, результати його діяльності за кожен день.
Визнання подвійного запису як методу бухгалтерського обліку, технічного прийому призвело до утворення балансової теорії.
Зроблені спроби скласти єдиний (зведений) баланс народного господарства.
До революції калькуляцію розглядали як визначення вартості одиниці товару і поділяли на три види:
  1. купівельна – витрати на придбання і доставку;
  2. продажна – виручка за мінусом витрат з реалізації;
  3. своєї ціни – витрати на виготовлення предметів з додаванням непрямих витрат.
А. П. Рудановський визначив 2 види собіварстості:
  • за фактичними витратами;
  • за нормативними витратами.
Він також доводив доцільність включення у собівартість тільки прямих витрат.
На основі цих ідей у 20-х рр. на підприємствах Росії починає розвиватися нормативний облік, основний принцип якого полягає в тому, що всі затрати, пов'язані з виробництвом і збутом, попередньо планують у вигляді норм.
Розвиток нормативного методу обліку витрат у 30-ті рр. пов'язаний з іменами Є. Г. Лібермапа і М. Х. Жебрака.
У 1934 р. М. Х. Жебрак запропонував розділити облік виробництва на три рахунки:
  1. планових витрат на виробництво;
  2. відхилень від планових норм;
  3. змін затверджених норм.
Серед причин низького рівня поширення нормативного методу можна зазначити:
  • мала питома вага одиничних і дрібносерійних виробництв;
  • відсутність техніко-економічного обґрунтування норм витрат на виробництво;
  • нестача засобів обчислювальної техніки та бухгалтерів необхідного рівня кваліфікації;
  • небажання багатьох адміністраторів виявляти внутрівиробничі резерви.
У 1940-х рр. поширення набуває меморіально-ордерна форма рахівництва та застосування накопичувальних відомостей. У кінці місяця у відомостях підводили підсумки, за якими складали меморіальні ордери, що містили хронологічні записи.
На кінець 50-х рр. меморіальні ордери були ліквідовані, а поширення набуває журнально-ордерна форма рахівництва. Журнали-ордери почали вести за кредитовим принципом.
У 60-ті рр. достатнього поширення набувають рахунково-перфораційні машини і, як наслідок, активно розвивається таблично-перфокарткова форма рахівництва.
У 70 – 80-ті рр. широкого розповсюдження набуває таблично-автоматизована форма бухгалтерського обліку.
У 90-ті рр. використовується діалогово-автоматизована форма бухгалтерського обліку.
 
5. 3. Проблеми та перспективи розвитку бухгалтерського обліку в обліку
 
В кінці 1990-х – на початку 2000-х рр. у галузі бухгалтерського обліку й звітності в Російській Федерації відбулися значні зміни, зумовлені Програмою реформування бухгалтерського обліку, затвердженою постановою Уряду Російської Федерації від 6 березня 1998 р. № 283.
Серед основних проблем, що гальмують сучасний розвиток російського обліку й аудиту, слід назвати незавершеність реформування, непослідовність проведення гармонізації національного бухгалтерського обліку із МСФЗ, а також переважання фіскальних інтересів при підготовці бухгалтерської звітності.
Тільки своєчасне вирішення вказаних проблем може забезпечити значний прогрес бухгалтерського обліку й аудиту в Росії.
Суть подальшого розвитку обліку в Росії полягає в:
  • удосконаленні базових принципів і правил бухгалтерського обліку, що забезпечують формування інформації для складання індивідуальної й консолідованої фінансової звітності;
  • зближенні правил податкового і бухгалтерського обліку;
  • подальшому вдосконаленні системи підготовки й підвищення кваліфікації кадрів, у тому числі користувачів бухгалтерської звітності;
  • розвитку міжнародної співпраці в області бухгалтерського обліку, звітності й аудиторської діяльності;
  • подальшому підвищенні ролі професійних суспільних об'єднань у розвитку й регулюванні бухгалтерської й аудиторської професії;
  • розширенні сфери контролю за якістю бухгалтерської звітності.
 
ТЕМА 6. ІСТОРІЯ РОЗВИТКУ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ В УКРАЇНІ
 
  1. Зародження та розвиток обліку в Київській Русі в VII-ХІІІ ст.
  2. Особливості розвитку обліку в XIV -XVIII ст.
  3. 6. 3. Історичні етапи та основні напрямки розвитку обліку в ХІХ-ХХ ст.
  4. Формування та розвиток бухгалтерського обліку в незалежній Україні.
  5. Реформування національної системи бухгалтерського обліку (1998-2001 рр).
  6. 6. Сучасний
Фото Капча