Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (066) 185-39-18
Вконтакте Студентська консультація
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Функціональний стан печінки і нирок у хворих з важкою крововтратою при різних варіантах інтенсивної терапії

Предмет: 
Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
32
Мова: 
Українська
Оцінка: 
МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
ДНІПРОПЕТРОВСЬКА ДЕРЖАВНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ
 
Гулега Ігор Євгенович
 
УДК 616. 33/. 342-002. 44- 005. 1: 616. 36+616. 61-085: 615. 384+615. 849. 19
 
Функціональний стан печінки і нирок у хворих з важкою крововтратою при різних варіантах інтенсивної терапії
 
14. 01. 30 – анестезіологія та інтенсивна терапія
 
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук
 
Дніпропетровськ – 2002
 
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана у Дніпропетровській державній медичній академії МОЗ України.
Науковий керівник: лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, доктор медичних наук, професор Клігуненко Олена Миколаївна, завідуюча кафедрою анестезіології, інтенсивної та гіпербаротерапії ФПО Дніпропетровської державної медичної академії.
Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Біляєв Андрій Вікторович, Київська медична академія післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика, професор кафедри дитячої анестезіології та інтенсивної терапії доктор медичних наук, професор Черній Володимир Ілліч, завідувач кафедри анестезіології, інтенсивної терапії та медицини невідкладних станів ФПО Донецького державного медичного університета ім. М. Горького.
Провідна установа: Інститут загальної та невідкладної хірургії АМН Украіни (м. Харків).
Захист відбудеться “ 8 ” листопада 2002 року о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 08. 601. 01 у Дніпропетровській державній медичній академії (49044, м. Дніпропетровськ, вул. Дзержинського, 9)
З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Дніпропетровської державної медичної академії (49044, м. Дніпропетровськ, вул. Дзержинського, 9).
Автореферат розісланий “ 7 ” жовтня 2002 року
 
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
 
Актуальність теми. Виразкова хвороба шлунка і 12-палої кишки є причиною 10-54% випадків кровотечі з верхніх відділів ШКТ. Післяопераційна летальність при цьому залишається в межах 12, 5-28%, а в групі хворих у віці більш 60 років досягає 50% (Горбашко А. И., 1989; Братусь В. Д., 1991; Gostout C. J. et al., 1992, Henderson J. M. et al., 1997).
Перегляд хірургічної тактики, підвищення хірургічної активності і результативності в хворих з гастродуоденальними кровотечами стали можливими завдяки диференційному підходу до обсягу оперативного втручання, комплексному післяопераційному лікуванню хворих (Десятерик В. І. із співавт., 1990, Велигоцький М. М. із співавт., 2001). Однак, не зважаючи на впровадження індивідуально-раціональної хірургічної тактики й органозберігаючих оперативних втручань при лікуванні хворих з гастродуоденальними кровотечами, рівень післяопераційних ускладнень залишається високим – 60, 9% (Бондаренко М. М. із співавт., 2001).
Проблема полягає в тому, що порушення гомеостазу, що виникають при крововтраті, тривають й у постгеморагічному періоді (Rhee P. et al., 1993, Moody F. G. et al., 1997), а вивчення патогенезу відхилень основних показників гомеостазу вказує на небезпеку розвитку поліорганної недостатності і необхідність її профілактики (Guo W. D., 1995, Біляєв А. В., 1998). Важка крововтрата має пошкоджувальну дію на функцію органів, зокрема на функцію печінки і нирок, що може ускладнити перебіг постгеморагічного періоду і вплинути на результат захворювання. В основі лікування крововтрати лежить інфузійно-трансфузійна терапія (ІТТ), що знайшла найбільш раціональне втілення в програмах П. Г. Брюсова (1983, 1998), Л. В. Усенко й Г. А. Шифріна (1995), Shoemaker et al. (1988, 1989, 1994), схемі Lundsgaard-Hansen (1992). Перспективним вважається застосування в програмах ІТТ гідроксиетилкрохмалів (Молчанов І. В. із співавт., 1998; Клігуненко О. М., Кравець О. В., 2000, Черній В. І. із співавт., 2000; Adams H. A. et al., 1998, Frunk W. J. et al., 1995). При пошуку альтернатив гемотрансфузії розглядається використання плазмозамінників з функцією перенесення кисню на основі перфторвуглеців (Усенко Л. В., Клігуненко О. М., 1991, Riess J. G., 1992, Warh J. A. et al., 1996). Дотепер обговорюється питання доцільності застосування ВЛОК при шлунково-кишкових кровотечах (Илларионов В. Е., 1992, Кожура В. Л., 1999).
У зв'язку з цим вивчення функціонального стану печінки і нирок при важкій крововтраті на різних етапах її лікування з метою виявлення найбільш оптимальних варіантів інтенсивної терапії і захисту органів від дисфункції і недостатності є актуальним.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота є фрагментом науково-дослідних робіт Дніпропетровської державної медичної академії: “Розробити технологію використання негемоглобінового переносника кисню – перфторана при критичних станах в умовах експерименту і клініки” (реєстраційний шифр договору по МОЗ України Ц. Ф. 406) і “Розробка й оптимізація методів інтраопераційного і післяопераційного знеболювання, інтенсивної терапії, у тому числі з використанням негемоглобінового переносника кисню – перфторану, при критичних станах різного генезу (експериментально-клінічне дослідження)  (№ держреєстрації – 0199U002117, реєстраційний шифр IН. 03. 99).
Мета та завдання дослідження: на підставі комплексного дослідження і порівняльного аналізу функціонального стану печінки і нирок, летальності й ефективності лікувальної дії інтенсивної терапії при підгострій важкій крововтраті виявити й обґрунтувати найбільш оптимальні варіанти її інтенсивної терапії. Для досягнення мети були поставлені такі завдання:
1. Вивчити функціональний стан печінки і нирок при підгострій важкій крововтраті до зупинки кровотечі хірургічними методами.
2. Визначити вплив стандартної замісної інфузійно-трансфузійної терапії підгострої важкої крововтрати на функцію печінки і нирок у постгеморагічному періоді.
3. Дати характеристику функціонального стану печінки і нирок після корекції підгострої важкої крововтрати зі стабізолом.
4. Оцінити вплив
Фото Капча