Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Функціональний стан печінки і нирок у хворих з важкою крововтратою при різних варіантах інтенсивної терапії

Предмет: 
Тип роботи: 
Автореферат
К-сть сторінок: 
32
Мова: 
Українська
Оцінка: 

(метод Єндрашека, Клеггорна і Грофа). Показники гемостазу включали визначення протромбінового індексу (ПІ) за Квіком, рівня фібриногену в плазмі ваговим методом (за Рутберг, 1961), активованого часу рекальцифікації стабілізованої плазми – при додаванні оптимальної кількості кальцію в умовах стандартизації каоліном контактної фази процесу згортання (АЧР, каоліновий час), аутокоагуляційний тест (АКТ) – за методом Б. Беркарда (1965). Динаміку функціонального стану нирок оцінювали за показниками хвилинного діурезу, кліренсу креатиніну, екскретованої фракції (ЕФН2О) і реабсорбованої фракції (РФН2О) води (Колб В. Г., Камишніков В. С., 1993).

Обстеження проводилося поетапно: I етап – до операції, II етап – 1 доба після операції, III етап – 3 доба, IV етап – 5 доба, V етап – 7 доба, VI етап – 9 доба, VII етап – 11 доба після операції.
Отримані дані для кожного параметра переведені в міжнародну систему одиниць CІ й оброблені методом варіаційної статистики з використанням ліцензованої компютерной програми “Excel” у середовищі Windows-95 з розрахунком критерію Стьюдента. Результати при р0, 05 вважалися статистично достовірними. На підставі таблиці сполученності робили розрахунок ефективності лікувальної дії різних варіантів інтенсивної терапії (Новости науки и техн. Сер. Мед. Вып. Реаниматол. и интенсив. терапия. Анестезиология. /ВИНИТИ., 2000).
Результати власних досліджень. Аналіз проведених досліджень показав, що підгостра важка крововтрата (дефіцит ОЦК – 31-40%, дефіцит ГО – 46-60%) до зупинки кровотечі хірургічними методами формувала дисфункцію печінки й олігуричну преренальную ниркову недостатність. Дисфункція і недостатність органів обумовлювались розладами органного кровотоку, що супроводжують втрату цілісної крові, анемією (Hb 76, 4  2, 8 г/л), помірним зниженням РаО2 (до 81, 0  3, 6 мм рт. ст.) і споживання кисню тканинами організму (Р (а-v) О2 39, 0  2, 7 мм рт. ст.). Порушення кровотоку в печінці виявлялося зниженням систолічного припливу ( на 36, 8% нижче норми) внаслідок гіповолемії і пресинусоїдального капіляроспазму, зменшенням венозного відтоку ( на 37, 9% нижче норми), що призводило до гіпоксичного пошкодження гепатоциту і розвитку цитолітичного синдрому. Гіпоксичне пошкодження гепатоциту обумовлювало порушення білковосинтетичної (зниження загального білка на 16, 2%, альбуміну – на 31, 1% нижче норми), пігментної (гальмування секреції прямого білірубіну в жовч і зворотне проникнення його в кров), вуглеводної (гіперглікемія) функцій печінки, зниження синтезу прокоагулянтів. Гіпоксія і порушення ниркового кровотоку викликали олігурічну преренальну ниркову недостатність з порушенням функцій нефрона. Функціональна недостатність клубочків виявлялася обмеженням первинної фільтрації сечі (зниження на 65, 8% темпу діурезу, на 72, 5% – кліренсу креатиніну, збільшення на 39, 0% рівня креатиніну крові). Функціональна недостатність канальців виявлялася порушенням виділення води у вигляді зниження на 18, 2% від норми екскретованої фракції води.
Нами встановлено, що підгостра важка крововтрата має тривалу післядію у вигляді порушення функції печінки і нирок у постгеморагічному періоді. Порівняльний аналіз виявив, що ступінь вираженості й терміни цих порушень мають кількісні і якісні відмінності, що ми пов'язували з особливостями варіантів ІТ, використовуваних для корекції дефіциту ОЦК. Так, аналіз РаО2 крові показав (рис. 1), що початково знижене на 16, 2% від норми РаО2 після стандартної замісної ІТТ підгострої важкої крововтрати було зниженим до 22% нижче норми протягом усього терміну спостереження без достовірних відмінностей на етапах (р0, 05). При цьому Р (а-v) О2 була на 52, 5-36, 5% нижче норми (р0, 05) протягом 11 діб постгеморагічного періоду. В сукупності з підвищеним РvО2 це вказувало на зниження споживання О2 тканинами організму в ранньому постгеморагічному періоді. При включенні до складу замісної ІТТ стабізолу РаО2 також залишалося зниженим протягом усього періоду спостереження, вірогідно не відрізняючись від показників контрольної групи. Однак, у 1 добу постгеморагічного періоду рівень Р (а-v) О2 був вище, ніж у контрольній групі. Це в поєднанні з більшим (р<0, 05) ступенем зниження РvО2 (на 13, 8% нижчий за контрольну групу) свідчило про підвищення споживання О2 тканинами організму під впливом стабізолу. Включення до програми замісної ІТТ перфторану призводило до збільшення оксигенації артеріальної крові вже з 1 доби постгеморагічного періоду. Свого максимуму PаО2 досягало до 3 доби спостереження, коли значення його на 6% перевищували норму і на 35% – показники контрольної групи (р0, 05). З 5 доби і до кінця терміну спостереження значення РаО2 були на субнормальному рівні і на 23, 9% та 10, 4% перевищували показники в контрольній групі. Під впливом перфторану відбувалося підвищення споживання О2 тканинами організму, оскільки Р (а-v) О2 на 27, 1 – 63, 1% перевищувала значення контрольної групи весь термін спостереження (р<0, 05). Поєднання курсу ВЛОК із стандартною замісною ІТТ призводило до найбільшого, у порівнянні з іншими групами, збільшенню РаО2.. Однак, паралельне зростання протягом усього післяопераційного періоду РvО2 (від 56, 9% до 13, 5% понад норми) вказувало на відсутність збільшення споживання О2 тканинами організму під впливом ВЛОК.
Гіпоксемія і зниження споживання О2 тканинами організму при підгострій важкій крововтраті могли ускладнитися порушенням органного кровотоку. Встановлено, що при використанні для корекції дефіциту ОЦК стандартної замісної ІТТ  і  у 1 добу постгеморагічного періоду підвищувалися проти вихідного рівня, залишаючись відповідно на 23, 3% і 24, 1% нижче норми (р0, 05). Це вказувало на зниження систолічного припливу до печінки і венозного відтоку з неї, підтверджувало пресинусоїдальний
Фото Капча