Глобальна економіка

Дисгармонія розвитку, в свою чергу, породжує нові виклики та загрози світу: 1). відбувається масова міграція населення до більш стабільних і сприятливих в економічному плані регіонів. 2). Фінансові потоки, що надходять до відсталих регіонів світу мають стимулювати наукове, технологічне і культурне зростання країн, що розвиваються.

Наслідки: збільшення розриву в рівнях ек та соц розвитку між бідними і багатими кр; поглиблення соц розколу і несправедливості в бідних кр (ріст безробіття, бідність працюючих мас, безпритульність дітей, поширення злочинності) ; техногенне перенавантаження і деградація навколишнього середовища; економічне послаблення нац держ, зниження ефективності й к-сті нац держав через зростання їх необґрунтованої відкритості, фін залежності; пригнічення вн ринків і падіння попиту на продукцію нац виробників; зростання ступеня ек ризику; посилення негативного впливу глоб. к-ї; зростання протиріч і конфлікту інтересів «старої» і «НЕ» в кр, що глоб-ся.

Дослідження фінансової кризи є актуальним в 2014р через те, що світова фінансова криза продовжує наступати, саме через це продовжують підніматися ціни, зменшуються кількість робочих місць і т. д.

По-перше, українські банки зіштовхнулися із кризою ліквідності через обмеження доступу до закордонних кредитів, які кілька останніх років були основним джерелом збільшення обсягів кредитування. По-друге, криза в житловому будівництві, викликана значним скороченням іпотечного кредитування банками та побоюванням щодо повторення американської іпотечної кризи в Україні. По-третє, ріст цін на енергоносії надзвичайно серйозно впливає на всю економіку України, оскільки автоматично призводить до зростання цін на більшість товарів та послуг, вироблених в Україні. І по-четверте, через досить значний рівень інтегрованості економіки України в загальносвітову економіку, зростання рівня світової інфляції суттєво вплинули на ріст інфляції в Україні.

Аналіз динаміки соціально-економічної ситуації в країні дозволив охарактеризувати наслідки глобальної фінансової кризи для економіки України наступними аспектами: погіршення макроекономічних показників; зниження темпів зростання ВВП; дефіцитний платіжний баланс, велика залежність від імпорту капіталу, високих технологій, нафти і газу; великий розмір зовнішнього боргу країни, що веде його до ризику невиплати; скорочення депозитної маси; зниження ліквідності, погіршення портфеля й активів банківської системи; зниження обсягів кредитування економіки; девальвація гривні; скорочення надходжень і видатків бюджету; ослаблення довіри до фінансових установ; серйозні труднощі українських банків пов’язані з поверненням зовнішніх запозичень, залучення нових інвестицій; нестабільність на валютному ринку його спекулятивний характер; зменшення резервів НБУ, який змушений продавати валюту для задоволення ажіотажного попиту; погіршення добробуту домашніх господарств, скорочення реальних доходів, затримка виплати заробітної плати, особливо у промислових регіонах; зниження загального рівня життя населення, погіршення забезпеченості громадян товарами першої необхідності (продукти харчування, одяг) та послугами соціально-побутової сфери (транспорт, медицина, освіта, культура).

Фахівці очікують, що у 2011-2012 році світову економіку може накрити «друга хвиля» кризи. У підсумку в другій половині 2011-2012 року очікується один з трьох сценаріїв: слабкий підйом, повернення до рецесії і несподіване зростання.

Геоекономіка-нова геополітика з позицій економічної могутності держави, забезпечує досягнення зовнішньополітичних цілей, світової чи регіональної «могутності» економічним шляхом. Геоекономіка – це політика перерозподілу ресурсів і світового доходу. У предмет вивчення геоекономіки входять процеси розвитку не тільки державних і регіональних утворень, а й реальних міжнародних структур – економічних, фінансових та інтеграційних об’єднань, транснаціональних корпорацій, єврорегіонів, вільних економічних зон, а також геополітичних суб’єктів. Я вважаю що в основу формування сучасної геоекономічної стратегії розвитку України мають бути покладені позиції концепції сталого просторового розвитку регіонів, який є динамічним процесом забезпечення ефективної ієрархічної взаємодії соціальних, економічних, екологічних, інноваційних, інформаційних елементів (підсистем) простору життєдіяльності людей для повного та доступного для всіх верств нинішнього та майбутнього поколінь людей задоволення їхніх різноманітних потреб. Щодо інтеграції, то чим вищий рівень інтеграції національної економіки у міжнародні економічні відносини, тим більший вплив на неї мають процеси, що відбуваються в світовій економіці. Що ж до інтеграційних процесів, то вони відіграють дедалі більшу роль у процесах життєдіяльності держав світу, і хотілося б нам цього чи ні – Україна є активним учасником данних процесів. З одного боку Росія залишається найбільшим стратегічним партнером нашої держави, і не важливо чи ми будемо розглядати економічну співпрацю чи угоди співдружності, культурно-наукову колаборацію чи торгові відносини – всюди ми побачимо тісний зв’язок на всіх рівнях. З іншого ж боку, розглядаючи Україну як європейську державу, не можна не зазначити можливість долучення нашої держави до «Європейської коаліції» та отримання права на здобуття звання почесного члена ЄС, Валютного Союзу, Шенгенської зони і т. п. Як на мене – Україна має надзвичайний потенціал, хорошу ресурсну базу та географічне розташування, висококваліфіковану робочу силу, багату культурну спадщину та історію. Якщо ми вирішимо пов’язати свою інтеграцію лише з Росією – ми можемо втратити надійних партнерів, потенційних інвесторів та просто представників суспільства, яке досягло великих успіхів в усіх сферах розвитку та кооперації держав. Якщо ж ми оберемо тільки європейську інтеграцію, ми можемо втратити свого серьйозного стратегічного партнера та цілий ряд привілегій з його сторони. Я вважаю пріорітетним для України багатовекторний напрям інтеграції,