Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Холдингові компанії. Їх суть та особливості створення

Тип роботи: 
Курсова робота
К-сть сторінок: 
53
Мова: 
Українська
Оцінка: 

рівновагу між інтересами (стратегією) холдингу й інтересами дочірніх фірм. Інтереси членів холдингової групи змінюються в часі під впливом внутрішніх і зовнішніх чинників, змінюється і співвідношення між ними, тому для забезпечення рівноваги необхідні нові організаційні форми.

Характер і форми взаємодії центрального холдингу з дочірніми підприємствами залежать від стадій життєвого циклу холдингової групи. На ранніх стадіях розвитки («народження», «дитинство») ця взаємодія характеризується централізацією управління, сильними вертикальними зв'язками, слабкою автономією структурних ланок. На цьому етапі дочірні підприємства можуть не мати повної юридичної самостійності, а мати статус підрозділів.

Пропонуємо управління такою компанією здійснювати на основі лінійно-функціональної схеми, що включає як окремі підрозділи, так і підконтрольні підприємства.

На ХК „Київміськбуд” на подальших етапах розвитку відбуватиметься виділення цих структурних ланок у самостійні організації, ступінь підконтрольності материнській фірмі при цьому визначається її часткою у її капіталі. Відбуватиметься формування власне холдингової групи, при цьому схема управління зміниться з лінійно-функціональної на матрично-департаментну з переносом функцій по оперативному управлінню і прийняттю рішень на дочірні компанії. Функції материнської компанії, що є центральним холдингом, у новій структурі носитимуть стратегічний і фінансовий характер: визначення цілей і стратегії, управління власністю, визначення принципів і методів управління, торгівля цінними паперами.

Ще одним напрямком управління ХК „Київміськбуд” запропоновано злиття та поглинання підприємств, що дозволить зміцнити і посилити їх позиції на ринку. Проте, варто зауважити, що ці процеси можуть призвести до обмеження конкуренції на ринках. Вважаємо, що на сучасному етапі кризового стану економіки, а також посилення конкурентної боротьби на ринку будівництва процеси злиття є об'єктивною необхідністю для забезпечення економічної ефективності, конкурентноздатності та виживання окремих підприємств в сучасних умовах.

 

3.2 Проблемні питання правового регулювання діяльності холдингових компаній в Україні

 

Основою правового регулювання холдингових компаній в Україні на сьогодні є Указ Президента України “Про холдингові компанії, що створюються в процесі корпоратизації та приватизації” від 11 травня 1994 р. № 224/94 (далі – Указ № 224), акти Антимонопольного комітету України тощо. Однак у цілому питання створення, функціонування та ліквідації холдингових компаній, утворених не в процесі корпоратизації чи приватизації, залишаються в правовому вакуумі.

Так чи інакше, але в Україні не мало державних холдингів, серед яких можна згадати такі, як “Артем”, “Дніпровський машинобудівний завод”, “Київський радіозавод”, “Чорноморський суднобудівний завод”, “Укрпапірпром” та інші. Втім державні холдинги не завжди працюють ефективно, про що свідчить Указ Президента “Про невідкладні заходи щодо впорядкування діяльності державних (національних) акціонерних та холдингових компаній” від 7 листопада 2001 р., в якому наголошується на порушеннях законодавства у процесі створення та фінансово-господарської діяльності таких компаній. Тому питання вдосконалення законодавства про холдинги досі залишається актуальним.

Законопроект № 3355 визначає загальні засади функціонування холдингових компаній в Україні, а також особливості їх утворення, діяльності та ліквідації. При цьому він містить ряд новацій порівняно з чинним Указом № 224.

Отже, що ж є холдингом? Згідно з проектом, холдингова компанія – це відкрите акціонерне товариство, яке володіє та здійснює управління холдинговими корпоративними пакетами акцій (часток, паїв) двох або більше корпоративних підприємств. Державним холдингом є компанія (ВАТ), не менш ніж 75% акцій якого належить державі.

Нескладно помітити, що холдинговою компанією може бути лише господарське товариство в організаційно-правовій формі ВАТ. По-друге, у визначенні холдингової компанії використані деякі нові терміни.

Так, корпоративним підприємством є господарське товариство, холдинговим корпоративним пакетом акцій (часток, паїв) якого володіє та здійснює управління холдингова компанія. Таке корпоративне підприємство не може мати у власності цінні папери “своєї” холдингової компанії. Крім того, державна холдингова компанія не може бути корпоративним підприємством іншої холдингової компанії.

Холдинговим корпоративним пакетом акцій (часток, паїв) є пакет акцій (часток, паїв) корпоративного підприємства, який становить 60 і більше відсотків статутного фонду цього підприємства і яким володіє та здійснює управління холдингова компанія.

Галузі або сфери діяльності, в яких не допускається утворення державних холдингових компаній у процесі корпоратизації та приватизації, визначатиме Кабінет Міністрів України. Згідно ж із Указом № 224 такими галузями на сьогодні є торгівля товарами народного споживання і продукцією виробничо-технічного призначення, виробництво й переробка сільськогосподарської продукції, громадське харчування та побутове обслуговування населення, автомобільний транспорт (крім підприємств, що виконують переважно міжнародні перевезення).

Документ закріплює, що порядок утворення, діяльності й ліквідації холдингових компаній регулює Закон України “Про господарські товариства” з урахуванням особливостей, визначених законопроектом № 3355. До речі, назва “холдингова компанія” (“державна холдингова компанія”) та утворені на її основі словосполучення можуть використовуватися лише стосовно суб’єктів господарювання, установчі документи й діяльність яких відповідають вимогам розглядуваного законопроекту. Інші суб’єкти господарювання не мають права використовувати у своїх назвах такі словосполучення і не підлягають державній реєстрації за такою назвою.

Стаття 3 проекту закріплює способи утворення холдингових компаній як державою, так і іншими суб’єктами на договірних засадах шляхом об’єднання у статутному фонді холдингових корпоративних пакетів акцій (часток, паїв), а також додаткових внесків у вигляді майна, коштів та нематеріальних активів. При цьому частка у вигляді майна, коштів та нематеріальних активів не має перевищувати 10% статутного фонду холдингової компанії.

Особливістю холдингових компаній розробники документа вважають те, що для прийняття рішення про відчуження пакетів акцій (часток,

Фото Капча